ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
Л. В. Спіцина, кандидат психологічних наук, доцент,
Запорізький національний університет
ORCID: 0000-0001-7624-4309
Researcher ID: AAJ-8361-2020
E-mail: lorasp14@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).8
Інформація про статтю
Номер: 2(22) 2024, сторінки: 132-149
Мова: українська
Отримано: 08.08.2024
Рецензовано: 10.08.2024
Прийнято: 14.08.2024
У статті розглядається проблема впливу умови вимушеної міграції на психічне здоров’я вимушених мігрантів та її висвітлення в психологічних та клініко-психологічних дослідженнях. Метою дослідження є аналіз проблемного поля досліджень з психічного здоров’я та благополуччя вимушених мігрантів/шукачів притулку/біженців задля посилення підтримки в галузі їх психічного здоровʼя і психосоціального благополуччя. Представлено огляд досліджень щодо поширеності психічних розладів вимушених мігрантів та осіб в умовах надзвичайних ситуацій, уточнення самого поняття – мігранти, вимушені переселенці, біженці, пошукачі притулку. До аналізу включено дослідження, присвячені розгляду найбільш поширених розладів психічного здоров’я, таких як тривожні розлади, гострі стресові реакції, депресивні епізоди, когнітивні розлади, посттравматичний стресовий розлад, а також соматичні захворювання; аналізуються дослідження, зосереджені на розумінні структури психічних розладів. Надається детальний аналіз досліджень щодо чинників міграційного стресу, впливу, ризику та захисту, а також тих, що сприяють чи перешкоджають наданню психологічної допомоги на всіх рівнях. Представлено огляд досліджень ефективності психологічних і психотерапевтичних інтервенцій з точки зору того, наскільки вони реально сприяють психічному благополуччю та адаптації в умовах міграції. Перспективи подальших досліджень повʼязані з пошуком ресурсів наукового обґрунтування актуальних потреб розвитку науки і науково обгрунтованої практики психологічної допомоги в цій царині. Врахування виявлених потреб при організації психологічної, психосоціальної, консультативної та психотерапевтичної практики в галузі психічного здоровʼя і психосоціальної підтримки мігрантів та інших груп населення, які потребують такої допомоги, може покращити якість наданих послуг.
Ключові слова: проблемне поле, психічне здоров’я, психосоціальна підтримка, вимушені мігранти, чинники впливу, благополуччя, адаптація.
Список використаних джерел:
Abu Suhaiban, H., Grasser, L. R., & Javanbakht, A. (2019). Mental health of refugees and torture survivors: A critical review of prevalence, predictors, and integrated care. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(13), 2309. https://doi.org/10.3390/ijerph16132309
Barendregt, J. (2017). Ersatz Version 1.2. 2012. Retrieved from: http://www.epigear.com/index_files/ersatz.html
Baxter, A., Scott, K., Vos, T., & Whiteford, H. (2010). Global prevalence of anxiety disorders: a systematic review and meta-regression. Psychol. Med., 43, 897–910.
Bisson, J. I., Cosgrove, S., Lewis, C., & Robert, N. P. (2015). Post-traumatic stress disorder. BMJ, 351, h6161. https://doi.org/10.1136/bmj.h6161
Blackmore, R., Boyle, J. A., Fazel, M., Ranasinha, S., Gray, K. M., Fitzgerald, G., Misso, M., & Gibson-Helm, M. (2020). The prevalence of mental illness in refugees and asylum seekers: a systematic review and meta-analysis. PLoS Medicine, 17(9), e1003337–24. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1003337
Boettcher, V., & Neuner, F. (2022). The Impact of an Insecure Asylum Status on Mental Health of Adult Refugees in Germany. Clinical Psychology in Europe, 4(1). https://doi.org/10.32872/cpe.6587
Bogic, M., Njoku, A., & Priebe, S. (2015). Long-term mental health of war-refugees: A systematic literature review. BMC International Health and Human Rights, 15(1), 29. https://doi.org/10.1186/s12914-015-0064-9
Carta, M. G., Moro, M. F., & Bass, J. (2015). War traumas in the Mediterranean area. The International Journal of Social Psychiatry, 61(1), 33–38. https://doi.org/10.1177/0020764014535754
Carragher, N., Krueger, R. F., Eaton, N. R., & Slade, T. (2015). Disorders without borders: current and future directions in the meta-structure of mental disorders. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 50(3), 339–50.
Charlson, F., Ommeren, M., & Flaxman, A. et al. (2019). New WHO prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: a systematic review and meta-analysis. The Lancet, 394(10194), 240–248. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)30934-1
Długosz, P. (2023). War trauma and strategies for coping with stress among Ukrainian refugees staying in Poland. Journal of Migration and Health, 7, 8, 100196. https://doi.org/10.1016/j.jmh.2023.100196
Eaton, N. R., Keyes, K. M., Krueger, R. F., Balsis, S., Skodol, A. E., Markon, K. E., Grant, B. F., & Hasin, D. S. (2012). An invariant dimensional liability model of gender differences in mental disorder prevalence: evidence from a national sample. Journal of Abnormal Psychology, 121(1), 282–288.
Erikson, K. (1976). Everything in its Path: Destruction of Community in the Buffalo Creek Flood. New York: Simon and Schuster Paperbacks.
Fino, E., Mema, D., & Russo, P. M. (2020). War trauma exposed refugees and posttraumatic stress disorder: the moderating role of trait resilience. Psychosom. Res., 129, 109905. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2019.109905
Flaxman, A., Vos, T., & Murray, C. (2013). An integrative metaregression framework for descriptive epidemiology. Seattle, WA: University of Washington Press.
Fritschi, T., von Bergen, M., Müller, F., Lehmann, O., Pfiffner, R., Kaufmann, C., & Hänggeli, A. (2022). Finanzflüsse und Finanzierungsmodelle im Bereich Wohnangebote für Menschen mit Behinderung. Bern: BFH.
Global Evidence Review on Health and Migration (2023). Geneva: World Health Organization. Retrieved from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK577899/
Heim, E. et al. (2021). Reporting Cultural Adaptation in Psychological Trials. The RECAPT criteria. Clinical Psychology in Europe, 3. https://doi.org/10.32872/cpe.6351
Hollifield, M., Verbillis-Kolp, S., & Farmer, B. et al. (2013). The Refugee Health Screener-15 (RHS-15): development and validation of an instrument for anxiety, depression, and PTSD in refugees. Gen. Hosp. Psychiatry, 35(2), 202–209. https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2012.12.002
Johnson, R. J., Antonaccio, O., & Botchkovar, E. et al. (2022). War trauma and PTSD in Ukraine’s civilian population: comparing urban-dwelling to internally displaced persons. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 57, 1807–1816. https://doi.org/10.1007/s00127-021-02176-9
Lambert, J. E., & Alhassoon, O. M. (2015). Trauma-focused therapy for refugees: Meta-analytic findings. Journal of Counseling Psychology, 62(1), 28–37. https://doi.org/10.1037/cou0000048
List of Briefing of the Ministry of Health of Ukraine in September 2023. (2023). Retrieved from: https://www.tewhatuora.govt.nz/publications/list-of-briefings-to-the-minister-of-health-august/
Markon, K. E., & Krueger, R. F. (2005). Categorical and continuous models of liability to externalizing disorders: a direct comparison in NESARC. Archives of General Psychiatry, 62(12), 1352–1359.
Marquez, P. V. (2017). Mental health among displaced people and refugees: making the case for action at the World Bank Group (English). Washington, D.C.: World Bank Group.
Mental health of refugees and migrants: risk and protective factors and access to care. (2023). WHO, Global Evidence Review on Health and Migration (GEHM). Retrieved from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240081840/
MhGAP Humanitarian Intervention Guide (mhGAP-HIG): clinical management of mental, neurological and substance use conditions in humanitarian emergencies. (2015). Geneva: World Health Organization. https://www.who.int/publications/i/item/9789241548922
Murray, K. E., Davidson, G. R., & Schweitzer, R. D. (2010). Review of refugee mental health interventions following resettlement: best practices and recommendations. Am. J. Orthopsychiatr, 80(4), 576–585.
Nosè, M., Ballette, F., Bighelli, I., Turrini, G., Purgato, M., Tol, W., Priebe, S., & Barbui, C. (2017). Psychosocial interventions for post-traumatic stress disorder in refugees and asylum seekers resettled in high-income countries: Systematic review and meta-analysis. PLoS One, 12(2), e0171030.
Peter de Jonge, et al. (2018). Process evaluations of mental health and psychosocial support interventions for populations affected by humanitarian crises. Psychol. Med., 48(12).
Perkonigg, A., Kessler, R. C., Storz, S., & Wittchen, H. U. (2000). Traumatic events and posttraumatic stress disorder in the community: prevalence, risk factors and comorbidity. Acta Psychiatr. Scand., 101, 46–59. https://doi.org/10.1034/j.1600-0447.2000.101001046.x
Redwood-Campbell, L., Thind, H., Howard, M., Koteles, J., Fowler, N., & Kaczorowski, J. (2008). Understanding the health of refugee women in host countries: lessons from the Kosovar re-settlement in Canada. Prehosp. Disaster Med., 23(4), 322–327.
Sangalang, C. C., Becerra, D., Mitchell, F. M., Lechuga-Peña, S., Lopez, K., & Kim, I. (2019). Trauma, post-migration stress, and mental health: A comparative analysis of refugees and immigrants in the United States. Journal of Immigrant and Minority Health, 21(5), 909–919.
Spitsyna, L., & Wilhelm, P. (2023). Mental Health and Well-Being of Asylum Seekers From Ukraine in Switzerland and other European Countries. CBT in a Changing World: Migration and Cultural Diversity (Antalya, 04-07 October 2023) (p. 331). Retrieved from: https://jcbpr.org/storage/upload/pdfs/1707487460-en.pdf
Stacey, A. Shaw, Patrick, P., & Kirra Crump. (2022). Implementing Psychosocial Support Groups in U.S. Refugee Resettlement. Journal of Social Service Research, 48(5), 593–605. https://doi.org/10.1080/01488376.2022.20961
Turrini, G., & Purgato, M. et al. (2019). Efficacy and acceptability of psychosocial interventions in asylum seekers and refugees: systematic review and meta-analysis. Epidemiology and Psychiatric Sciences, 28(4), 376–388.
Ullmann, E., Barthel, A., Taché, S., Bornstein, A., Licinio, J., & Bornstein, S. R. (2015). Emotional and psychological trauma in refugees arriving in Germany in 2015. Mol. Psychiatry, 20(12), 1483–1484.
Uphoff, E., Robertson, L., Cabieses, B., Villalón, F. J., Purgato, M., Churchill, R., & Barbui, C. (2020). An overview of systematic reviews on mental health promotion, prevention, and treatment of common mental disorders for refugees, asylum seekers, and internally displaced persons. Cochrane Database Syst Rev., 9(9), CD013458.
Williams, M. E., & Thompson, S. C. (2011). The use of community-based interventions in reducing morbidity from the psychological impact of conflict-related trauma among refugee populations: A systematic review of the literature. Journal of Immigrant and Minority Health, 13(4), 780–794.
Wu, S., Renzaho, A. M. N., Hall, B. J., Shi, L., Ling, L., & Chen, W. (2021). Time-varying associations of pre-migration and post-migration stressors in refugees’ mental health during resettlement: A longitudinal study in Australia. The Lancet Psychiatry, 8(1), 36–47. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30422-3
Yuzva, L. (2023). Separated families in Ukraine during the war. Retrieved from: http://inter-lab-wojna-ukraina.up.krakow.pl/2022/12/28/separated-families-in-ukraine-during-the-war/
Іванець, Т. М. (2024). Подолання дистресу вимушеного переміщення та відновлення психічного здоров’я вимушених мігрантів. Науковий вісник УНУ. Серія: Психологія. Медична психологія, 3. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.3.5
Коваленко, А. Б., Грищук, Е. Ю., & Шарапа, С. В. (2024). Зв’язок соціальної ідентичності та соціально-психологічної адаптації в українських мігрантів. Український психологічний журнал, 1(21), 51–77.
Посібник із психічного здоров’я і психосоціальної підтримки на рівні громад в умовах надзвичайної ситуації та переміщення населення. (2022). Женева: Міжнародна організація з міграції (МОМ).
Спіцина, Л. В. (2024). Дослідження стану психологічного здоров’я вимушених мігрантів з України у Швейцарії та інших країнах Європи. Матеріали Міжнародної конференції «Забезпечення психологічної підтримки та адаптації українців у повоєнний період» (м. Київ, 21-22 лютого 2024 р.). Київ: Крок. Retrieved from: https://conf.krok.edu.ua/Geoeconom/PPSAU-2024/schedConf/presentations?searchInitial=%D0%A1&track=