ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
А. О. Курапов, кандидат психологічних наук, асистент,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Університет міста Зальцбург імені Париса Лодрона
ORCID: 0000-0002-1286-9788
E-mail: ankurapov@knu.ua
І. В. Данилюк, доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-6522-5994
E-mail: danyliuk@knu.ua
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).4
Інформація про статтю
Номер: 2(22) 2024, сторінки: 62-75
Мова: українська
Отримано: 07.10.2024
Рецензовано: 11.10.2024
Прийнято: 15.10.2024
Російсько-українська війна, яка триває з 2014 року та переросла у повномасштабне вторгнення в 2022 році, суттєво вплинула на психічне здоров’я населення як в Україні, так і за її межами. Дослідження виявили високий рівень посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та комплексного посттравматичного стресового розладу (КПТСР) серед українців, які безпосередньо зазнали впливу бойових дій. Ці розлади асоціюються з тривалим стресом, спричиненим втратою близьких, руйнуванням інфраструктури, економічною нестабільністю та постійною загрозою життю. У сусідніх країнах, таких як Польща та Румунія, виявлено підвищені рівні тривожності та депресії через потік біженців, страх ескалації конфлікту та соціально-економічні виклики. Навіть у віддалених країнах, зокрема Тайвані, Омані та Еквадорі, психологічні наслідки проявлялися через медійний тиск і глобальні економічні наслідки війни. Статеві відмінності також є значущими: жінки частіше демонстрували симптоми ПТСР і КПТСР, що пояснюється як біологічними особливостями, так і соціокультурними ролями в кризових умовах. Важливим чинником ризику став інформаційний вплив, зокрема часте споживання новин про війну, що корелює з підвищеним рівнем тривожності та стресу. Результати дослідження підкреслюють важливість створення адаптивних програм психологічної підтримки для різних груп населення. Такі програми повинні враховувати культурні особливості, забезпечувати доступ до професійної допомоги та сприяти зміцненню психічної стійкості. Це дозволить мінімізувати наслідки війни як для безпосередньо постраждалих, так і для людей, які відчули її непрямий вплив.
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, комплексний посттравматичний стресовий розлад, психічне здоров’я, статеві відмінності, психологічна підтримка, російсько-українська війна, інформаційний вплив.
Список використаних джерел:
Chudzicka-Czupała, A., et al. (2023). Depression, anxiety, and post-traumatic stress during the Russo-Ukrainian war: A comparison of populations in Poland, Ukraine, and Taiwan. Scientific Reports, 13(1), 3602. https://doi.org/10.1038/s41598-023-28729-3
Eshel, Y., Kimhi, S., Marciano, H., & Adini, B. (2023). Predictors of PTSD and psychological distress symptoms of Ukraine civilians during war. Disaster Medicine and Public Health Preparedness, 17, e429. https://doi.org/10.1017/dmp.2023.69
Goodwin, R., Hamama-Raz, Y., Leshem, E., & Ben-Ezra, M. (2023). National resilience in Ukraine following the 2022 Russian invasion. International Journal of Disaster Risk Reduction, 85(3), 103487. https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2022.103487
Hobfoll, S. E., Tirone, V., Holmgreen, L., & Gerhart, J. (2016). Conservation of resources theory applied to major stress. In G. Fink (Ed.), Stress: Concepts, cognition, emotion, and behavior (pp. 65–71). Academic Press. https://doi.org/10.1016/C2013-0-12842-5
Hyland, P., Vallières, F., Shevlin, M., Karatzias, T., Ben-Ezra, M., & McElroy, E., et al. (2023). Psychological consequences of war in Ukraine: Assessing changes in mental health among Ukrainian parents. Psychological Medicine, 53(15), 7466–7468. https://doi.org/10.1017/S0033291723000818
Kalaitzaki, A., et al. (2024). The mental health toll of the Russian-Ukraine war across 11 countries: Cross-sectional data on war-related stressors, PTSD and CPTSD symptoms. Psychiatry Research, 342, 116248. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2024.116248
Lushchak, O., Velykodna, M., Bolman, S., Strilbytska, O., Berezovskyi, V., & Storey, K. B. (2024). Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: A nationwide cross-sectional study. The Lancet Regional Health – Europe, 36, 100773. https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2023.100773
Palace, M., Zamazii, O., Terbeck, S., Bokszczanin, A., Berezovski, T., Gurbisz, D., & Szwejka, L. (2023). Mapping the factors behind ongoing war stress in Ukraine-based young civilian adults. Appl. Psychol. https://doi.org/10.1111/aphw.12493
Riad, A., Drobov, A., Krobot, M., Antalová, N., Alkasaby, M. A., Peřina, A., & Koščík, M. (2022). Mental Health Burden of the Russian–Ukrainian War 2022 (RUW-22): Anxiety and Depression Levels among Young Adults in Central Europe. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(14), 8418. https://doi.org/10.3390/ijerph19148418
Shevlin, M., et al. (2018). ICD-11 PTSD and CPTSD diagnostic prevalence in Ukraine. Acta Psychiatrica Scandinavica, 138(6), 536–546. https://doi.org/10.1111/acps.12956