ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
А. Б. Коваленко, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-6458-5325
Researcher ID: O-7330-2019
E-mail: abk2015@ukr.net
Д. С. Борисов, студент І курсу магістратури ОНП Психологія, факультет психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0009-0009-7947-6012
E-mail: dan1265borysov@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).2
Інформація про статтю
Номер: 2(22) 2024, сторінки: 25-44
Мова: українська
Отримано: 15.10.2024
Рецензовано: 18.10.2024
Прийнято: 21.10.2024
У цій статті представлено результати теоретико-емпіричного вивчення проблеми впливу музики як інструменту в реабілітаційних програмах на емоційний стан клієнтів в умовах війни. Показано, що негативний афект пов'язаний з різними аспектами прийняття рішень, зокрема позитивно з униканням і прокрастинацією, негативно з пильністю та понадпильністю. Позитивний афект, навпаки, пов'язаний зі схильністю до уникання та прокрастинації. Вплив музики, що покращує емоційний стан, може бути ефективним інструментом для покращення здатности до прийняття рішень. Емоційний стан досліджуваних пов'язаний також з характеристиками їхньої споживчої поведінки. Позитивний афект пов'язаний з перфекціонізмом, імпульсивними покупками та регулярним споживанням, тоді як негативний афект має зворотний зв'язок з цими стратегіями. Водночас, негативний афект знижує оцінку ціни як показника якості та прагнення до перфекціонізму. Під час участі досліджуваних у реабілітаційній сесії з метою зниження рівня стресу та поліпшення їхнього емоційного стану використання музичного супроводу сприяло створенню позитивного впливу на емоційний стан учасників, підвищуючи рівень позитивного афекту і значно знижуючи рівень негативного. Виявлено зміни певних аспектів споживчої поведінки: підвищення рівня перфекціонізму та регулярного споживання. Виявлено значущі зміни і в різних аспектах прийняття рішень: зросли рівні пильности та понадпильности, а також знизилися значення за шкалами уникання та прокрастинації. Це доводить, що музика може виступати як ефективний інструмент процесу реабілітації, покращуючи емоційний стан осіб, особливо в умовах стресу та невизначености, які виникають під час війни. Одержані результати розкривають перспективи для дослідження проблеми використання відповідного музичного супроводу при організації маркетингових кампаній, створенні реклами брендів, у точках продажу, сприяючи підвищенню впізнаваности бренду, покращенню сприймання рекламних повідомлень, створенню емоційного зв'язку зі споживачами, формуванню наміру спробувати продукт чи скористатися послугою.
Ключові слова: музичний супровід, реабілітація, емоційний стан, споживча поведінка, процес прийняття рішень.
Список використаних джерел:
Anglada-Tort, M., Keller, S., Steffens, J., & Müllensiefen, D. (2020). The Impact of Source Effects on the Evaluation of Music for Advertising. Journal of Advertising Research, 61, 95–109.
Anh, D., & Dung, L. (2023). Brand communication through music marketing in vietnam. International Journal of Social Science & Economic Research, 08(08), 2184–2199.
Bradt, J., DiLeo, C., Myers-Coffman, K., & Biondo, J. (2021). Music interventions for improving psychological and physical outcomes in people with cancer. The Cochrane database of systematic reviews, 10, CD006911.
Craton, L., Lantos, G., & Leventhal, R. (2017). Results May Vary: Overcoming Variability in Consumer Response to Advertising Music. Psychology & Marketing, 34, 19–39.
Cuesta, U., Martínez-Martínez, L., & Niño, J. (2018). A Case Study in Neuromarketing: Analysis of the Influence of Music on Advertising Effectivenes through Eye-Tracking, Facial Emotion and GSR. European Journal of Social Science Education and Research, 5, 73–82.
Custodis, M. (2021). Music and Resistance. Cultural Defense During the German Occupation of Norway 1940–45. DOI: 10.31244/9783830992899.
Darki, C., Riley, J., Dadabhoy, D., Darki, A., & Garetto, J. (2022). The Effect of Classical Music on Heart Rate, Blood Pressure, and Mood. Cureus, 14(7), е27348.
Duisaliyeva, G., & Mun, M. (2023). The impact of classical music on a person's emotional states. Eurasian Journal of Current Research in Psychology and Pedagogy, 3. DOI: 10.46914/2959-3999-2023-1-3-30-39.
Facchini, M., & Ruini, C. (2020). The role of music therapy in the treatment of children with cancer: A systematic review of literature. Complementary therapies in clinical practice, 42, 101289.
Fan, X., Deng, N., Qian, Y., & Dong, X. (2020). Factors Affecting the Effectiveness of Cause-Related Marketing: A Meta-Analysis. Journal of Business Ethics, 175, 339–360.
Fu, J., & Mao, Q. (2023). Study on the Impact of Music Marketing on Branding of Short Video Platforms. Frontiers in Business, Economics and Management, 8(3), 123–125. DOI: 10.54097/fbem.v8i3.7791
Huang, J., & Li, X. (2022). Effects and Applications of Music Therapy on Psychological Health: A Review. Advances in Social Science, Education and Humanities Research.
Hulland, J., Baumgartner, H., & Smith, K. (2018). Marketing survey research best practices: evidence and recommendations from a review of JAMS articles. Journal of the Academy of Marketing Science, 46, 92–108.
Kikuchi, M. (2023). How does war affect cultural tolerance? Evidence from concert programs, 1900–60. Journal of Peace Research, 61(2). https://doi.org/10.1177/002234332211233.
Kovalenko A., B., Yatsenko A. O. (2022). Psychological well-being of Ukrainians at the beginning of the full-scale Russian invasion. Ukrainian psychological journal, 2(18), 68–90.
Kube, S. (2018). Music Trade in the Slipstream of Cultural Diplomacy. Popular Music and Public Diplomacy, 197–208. https://doi.org/10.1515/9783839443583-011
Liu, J. (2023). Music Communication Strategies in the Era of Digital Culture Industry: An Examination Centered on QQ Music Platform. Media and Communication Research, 35–41. DOI: 10.23977/mediacr.2023.040704
Liu, W. (2023). Research on the Communicative Role of Music in Mental Health. Lecture Notes in Education Psychology and Public Media, 14(1), 305–310. DOI: 10.54254/2753-7048/14/20231012.
Morgan, N., Whitler, K., Feng, H., & Chari, S. (2018). Research in marketing strategy. Journal of the Academy of Marketing Science, 47, 4–29.
Müllensiefen, D. (2021). Methods for Testing the Emotional Effects of Music in Advertising and Brand Communication, The Oxford Handbook of Music and Advertising (р. 697–719).
Osuagwu, L. (2021). Marketing Research Trends: Issues and Research Direction. International Journal of Business Studies, 5(2), 63–75.
Sakka, L., & Juslin, P. (2018). Emotional reactions to music in depressed individuals. Psychology of Music, 46, 862–880.
Sunaga, T. (2018). How the sound frequency of background music influences consumers' perceptions and decision making. Psychology & Marketing, 35, 253–267.
Thuy, D., Kiet, P., An, K., & Anh, D. (2023). The Influence of Brand Sound on Brand Recognition of Vietnamese Consumers. VNU University of Economics and Business, 3(6), 36.
Vaudreuil, R., Avila, L., Bradt, J., & Pasquina, P. (2019). Music therapy applied to complex blast injury in interdisciplinary care: a case report. Disability and Rehabilitation, 41, 2333–2342.
Veigas, F., & Panchal, I. (2022). Impact of Music on Emotional State and its Management in Youth. International Journal of Neurolinguistics & Gestalt Psychology, 1(2), 1–7.
Yen, T. (2021). How Does Audio Marketing Work?. Asian Journal of Education and Social Studies, 22(3), 22–28.
Zora, V. (2019). Cultural Propaganda and Anglo-Soviet Music Exchanges 1941-1948. Proceedings of the 3rd International Conference on Art Studies: Science, Experience, Education (Paris, ICASSEE 2019) (р. 183–189). Paris : Atlantis Press.