ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
Г. К. Юрчинська, кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри загальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-8569-3309
E-mail: yurchinskaganna@knu.ua
Я. Г. Запека, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології розвитку,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-3412-3629
E-mail: yanevi@knu.ua
В. А. Файдевич, студентка 2 року магістратури факультету психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0009-8279-4572
E-mail: faidevychvanessa@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).11
Інформація про статтю
Номер: 2(22) 2024, сторінки: 184-202
Мова: українська
Отримано: 12.09.2024
Рецензовано: 14.09.2024
Прийнято: 17.09.2024
У статті проаналізовано концепт стресостійкості в контексті волонтерської роботи психологів під час війни. З’ясовано, що стресостійкість є важливим психологічним чинником, який впливає на ефективність та довготривалість роботи волонтерів-психологів в умовах війни та визначається як здатність індивіда протистояти стресу, зберігати свою психологічну стійкість та адаптуватися до негативних умов та травматичних подій. Мета дослідження полягала в аналізі взаємозв’язку між рівнем стресу, суб’єктивним благополуччям та стресостійкістю волонтерів. У дослідженні використовувалися такі психодіагностичні методики, як шкала сприйманого стресу (Perceived Stress Scale, PSS), тест стійкості до стресу та модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БіБіСі. В досліджені взяли участь 60 волонтерів-психологів, які працюють в умовах повномасштабної війни. Результати емпіричного дослідження показали, що вибірці притаманний високий рівень стресу та середній (близький до низького) рівень стресостійкості; помірно позитивний рівень психологічного благополуччя та середні рівні фізичного та суб’єктивного благополуччя. Для з’ясування особливостей впливу стресу та стресостійкості на суб’єктивне благополуччя волонтерів побудована регресійна модель, яка описала 46,9% залежної змінної. За результатами регресійного аналізу можна стверджувати, що стрес та стресостійкість впливають на суб’єктивне благополуччя волонтерів - стрес суттєво зменшує суб’єктивне благополуччя, а стресостійкість підвищує його. Високий рівень стресу негативно впливає на суб’єктивне благополуччя волонтерів, тоді як стресостійкість забезпечує захисний ефект, знижуючи вплив стресу на психологічний стан. Отримані дані підкреслюють необхідність розробки спеціалізованих тренінгів для підтримки стресостійкості волонтерів.
Ключові слова: стресостійкість, сприйманий стрес, суб’єктивне благополуччя, волонтери-психологи.
Список використаних джерел:
Aneshensel, C. S. (1992). Social stress: Theory and research. Annual review of sociology, 18(1), 15–38.
Chen, C. (2016). The role of resilience and coping styles in subjective well-being among Chinese University students. Asia Pac Educ Res, 25, 1–11.
Diener, E. (2009). The science of well-being: The collected works. series: Social indicators research series. New York: Springer.
Kovalenko, A. B., & Yatsenko, A. O. (2022). Psychological well-being of Ukrainians at the beginning of the full-scale Russian invasion. Ukrainian Psychological Journal, 2(18), 91–108.
Lazarus, R., & Folkman, S. (1984). Stress, Appraisal, and Coping. New York: Springer.
Masten, A. S. (2014). Global perspectives on resilience in children and youth. Child development, 85(1), 6–20.
Wagnild, G. M., & Young, H. M. (1993). Development and psychometric. Journal of nursing measurement, 1(2), 165–17847.
Zapeka Ya. H., & Lytvyn D. O. (2023). Psychological features of young people’s stress resistance in war conditions. Ukrainian Psychological Journal, 2(20), 52–71.
Вадзюк, С. Н., & Сас, В. В. (2023). Стан депресії і тривоги у військових із різною стресостійкістю. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, 3, 46–55.
Вахоцька, І., & Шестопалова, М. (2020). Загальнометодологічні та організаційно-методичні підходи до розробки тренінгу із розвитку стресостійкості в учасників бойових дій. Вісник Національного університету оборони України, 51–57.
Вельдбрехт, О. О., & Тавровецька, Н. І. (2022). Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Проблеми сучасної психології, 2(25), 16–27.
Громико, Д. В. (2023). Технологія розвитку стресостійкості персоналу благодійної організації в умовах воєнного стану. (Кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія»). Суми: Сумський державний університет.
Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В., Лагодзінська, В. І., Івкін, В. М., & Ковальчук, О. С. (2023). Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій. Київ: Інститут психології імені ГС Костюка НАПН України.
Кашлюк, Ю. І. (2016). Основні чинники, які впливають на психологічне благополуччя особистості. Проблеми сучасної психології, 34, 170–186.
Коваленко, І. Е. (2023). Концептуальні засади створення школи волонтерів в умовах цифрової трансформації. Імідж сучасного педагога, 6(213), 12–17.
Кравцов, Д. Р. (2020). Поняття стресу та психологічної стійкості в межах різних теоретичних підходів. Габітус, 18, 1, 112–116.
Кравчук С. Л. (2018). Особливості життєстійкості як фактора психологічної пружності особистості юнацького віку в умовах воєнного конфлікту. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія" Психологічні науки", 1(1), 99–105.
Лепська І. І. (2020). Резильєнтність інформаційно-технологічних організацій в умовах змін. Тези I Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції «Психологічні умови благополуччя персоналу організацій» (м. Львів, 15–17 жовтня 2020 р.) (с. 128). Львів.
Ліненко, Ю., & Чернякова, О. (2023). Підходи до визначення та класифікації терміну «стрес». Матеріали конференцій МНЛ, (м. Вінниця, 3 листопада 2023 р.) (с. 241–244). Вінниця.
Погоріла, О. О. (2022). Сучасні технології соціальної роботи у воєнний час. (Кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 «Соціальна робота»). Київ: Національний авіаційний університет.
Романюк, В. (2022). Стресореактивність і стресостійкість та психічне здоров’я особистості. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія», 14, 9–15.
Сафонюк, В. Г. (2023). Психологічні умови подолання емоційного вигорання волонтерів в умовах воєнного часу. (Кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія»). Запоріжжя: ЗНУ.
Сердюк, Л. З. (2017). Структура та функція психологічного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології, 17, 124–133.
Юрчинська, Г. К., & Круцюк, О. В. (2017). Волонтерська діяльність: суть і психологічні детермінанти. Український психологічний журнал, 2, 188–204.