VOLUNTEERING IN COMMUNITY AS A FORM OF IMPLEMENTATION OF AN INDIVIDUAL’S SOCIAL INTERESTS
Автор:
Yu. М. Shwalb, DSc. in Psychology, Professor in the Department of Social Work,
Taras Shevchenko National University of Kyiv
ORCID: 0000-0001-9110-3651
E-mail: shwalb2012@ukr.net
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).10
Інформація про статтю
Номер: 2(22) 2024, сторінки: 168-183
Мова: англійська
Отримано: 01.11.2024
Рецензовано: 04.11.2024
Прийнято: 06.11.2024
Анотація
У статті представлено результати аналізу внутрішньо-мотиваційних аспектів волонтерської діяльності як форми реалізації соціальних інтересів індивіда у громаді через просоціальну активність. Показано, що в традиції аналізу внутрішньо-мотиваційних аспектів волонтерства можливо виокремити принаймні два різнорідні предметні осередки: мотиви допомоги та мотиви волонтерської діяльності. При цьому проблематика мотивів допомоги висвітлюється через опозицію альтруїзм/егоїзм, а мотивів волонтерської діяльності – через опозицію допомога як ситуативний спонтанний акт/ діяльність з допомоги як стала активність. Проте поєднує ці два контексти аналізу поблематизація безкорисності як безпосереднього мотиву допомоги, де на рівні діяльності вона набуває статусу сутнісної ознаки волонтерської діяльності. Водночас, така проблематизація є недостатньою для забезпечення теоретичного підґрунтя аналізу діяльності фахівця соціальної роботи у громаді через залучення індивіда до волонтерської діяльності як форми реалізації його соціальних інтересів. Натомість, більш повне підґрунтя аналізу можна забезпечити, якщо брати до уваги об’єкт волонтерської діяльності, яким виступає інша діяльність та для реалізації мети якої є потреба в допомозі. Таким чином, безкорисність дозволяє вказати на спосіб реалізації волонтерської діяльності з боку суб’єкта її надання, водночас як умови діяльності, на яку спрямована допомога, дозволяють вказати їх як предмет волонтерської діяльності, а мету діяльності співвідносити з мотивом волонтерської діяльності. У такий спосіб мета діяльності фахівця соціальної роботи через організаційну підтримку реалізації соціальних інтересів індивіда у громаді співпадає з метою залученого до просоціальної активності індивіда, адже дозволяє сприяти усвідомленню його соціального інтересу, а отже його формуванню, та у сукупності – створенню умов для відчуття суб’єктивного благополуччя.
Ключові слова: альтруїзм, волонтерська діяльність, громада, мотиви допомоги, просоціальна активність, соціальне благополуччя, соціальний інтерес, соціальна робота.
Список використаних джерел:
Clary, E., Snyder, M., & Stukas, A. (1996). Volunteers motivations: Findings from a national survey. Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly, 25, 485–505.
Cnaan, R. A., Handy, F., & Wadsworth, M. (1996). Defining who is a volunteer: conceptual and empirical considerations. Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly, 25, 364–383.
Cnaan, R. A., & Handy, F. (2005). Towards understanding episodic volunteering. Vrijwillige Inzet Onderzocht [Voluntary Effort Studied], 2(1), 29–35.
Deeming, C. (2013). Addressing the Social Determinants of Subjective Wellbeing: The Latest Challenge for Social. Journal of Social Policy, 42, 3, 541–565.
Diener, E., Suh, E. M., Lucas, R. E., & Smith, H. E. (1999). Subjective well-being: Three decades of progress. Psychological Bulletin, 125, 276–302.
Diener, Е. (2013). The Remarkable Changes in the Science of Subjective Well-Being. Perspectives on Psychological Science, 8(6), 663–666.
Dodge, R., Daly, A. P., Huyton, J., & Sanders, L. (2012). The challenges of defining wellbeing. International journal of wellbeing, 2(3), 222–235.
Dunn, J., Chambers, S. K., & Hyde, M. K. (2015). Systematic review of motives for episodic volunteering. VOLUNTAS: International Journal of Voluntary and Nonprofit Organization, 27, 425–464.
Fellin, P. (2001). The community and the social worker (3rd ed.). Itasca, IL: F. E. Peacock.
Gallagher, M. W., Lopez, S. J., & Preacher, K. J. (2009). The hierarchical structure of well‐being. Journal of personality, 77(4), 1025–1050.
Ginsberg, L. (1998). Social work in rural communities (3rd ed.). Alexandria, VA: Council on Social Work Education.
Hayton, J. W. (2016). Plotting the motivation of student volunteers in sports-based outreach work in the North East of England. Sport Management Review, 19, 5, 563–577.
Losco, J. (1986). Understanding altruism: A critique and proposal for integrating various approaches. Political Psychology, 7(2), 323–348.
Phillips, M. (1984). Motivation and expectation in successful volunteeris. Voluntarism and social work practice: A growing collaboration, 139–147.
Ryff, C. D., & Keyes, C. L. M. (1995). The structure of eudaimonic well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69, 719–727.
Simsa, R., Rameder, P., Aghamanoukjan, A., & Totter, M. (2019). Spontaneous volunteering in social crises: Self-organization and coordination. Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly, 48(2), 103–122.
Snyder, M., & Omoto, A. (2008). Volunteerism: social issues perspectives and social policy implications. Soc Issues Policy Rev, 2 (1), 1–36.
Shapiro, Y., & Gabbard, G. (1994). A reconsideration of altruism from an evolutionary and psychodynamic perspective. Ethics & Behavior, 4(1), 23–42.
Veenhoven, R. (2008). Sociological Theories of Subjective Well-Being. The Science of Subjective Well-Being, 44–61.
Аршава, І., & Носенко, Д. (2012). Суб’єктивне благополуччя та його індивідуально-психологічні та особистісні кореляти. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія, 20(18), 3–9.
Бевзенко, Л. (2010). Модернізаційні процеси і соціальні інтереси українців: методологічні проблеми дослідження. Соціальні виміри суспільства, 2, 31–43.
Безпалько, О. (2005). Соціальна робота в громаді. Київ: Центр навчальної літератури.
Бєспалова, К. (2012). Мотиваційні аспекти волонтерства: досвід західних країн. Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право, 3(15), 67–71.
Борисова, А. (2019). Соціально-психологічні засади функціонування сім’ї в громаді. Актуальні проблеми психології, VІІ, 48, 27–34.
Бутенко, Н. (2018). Структура сімейних уявлень про дитячу інвалідність. Актуальні проблеми психології, VІІ, 45, 28–39.
Вайнілович, Н. (2012). Чинники формування мотивації людини до здійснення волонтерської діяльності. Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право, 2(14), 53–59.
Данильченко, Т. (2017). Психологічна структура соціального благополуччя та неблагополуччя. Український психологічний журнал, 2(4), 7–22.
Дячук, О. (2016). Індивідуальне благополуччя як об’єкт соціологічних досліджень. Вісник НТУУ" КПІ" Політологія. Соціологія. Право, 3/4(31/32), 75–81.
Каргіна, Н. (2015). Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя особистості: теоретичний аспект. Наука і освітa: наук.-практ. журнал, 3, 48–55.
Кириленко, О. (2016). Благополуччя людей як об’єкт соціологічних досліджень: феліцитарний підхід. Вісник НУ «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Соціологія, 3(30), 18–33.
Коваль, Г. (2017). Волонтерство як складний соціально-психологічний феномен. Технології розвитку інтелекту, 2, 6(17).
Кравченко, О. (2022). Соціальна робота в громаді в умовах війни. Zeszyty Naukowe Państwowej Wyższej Szkoły Zawodowej im. Witelona w Legnicy, 1(42), 63–70.
Лях, Т. (2012). Мотивація до волонтерської діяльності. Вісник ЛНУ імені Т.Шевченка. Педагогічні науки, 22(8), 84–91.
Мартинюк, І., & Соболєва, Н. (2009). Соціальні інтереси: перспективи соціологічного дослідження. Соціальні виміри суспільства, 1(12), 64–76.
Мартинюк, І., & Александров, Д. (2007). Протосоціологічна традиція у становленні категорії «інтерес». Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 64–76.
Матвієнко, Л., & Алексейченко, К. (2016). Особистість волонтера у психологічному вимірі. Ринок праці та зайнятість населення, 1, 55–59.
Мельник, І. (2011). Просоціальна поведінка як психологічна категорія теоретичного аналізу. Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації, 2, 165–170.
Павленко, О. (2015). Формування життєвої перспективи в ситуації невизначеності. Актуальні проблеми психології, VІІ, 39, 232–241.
Полівко, Л. (2015). Ситуація успіху при включенні дитини з особливими потребами в загальноосвітній. Актуальні проблеми психології. VІІ, 40, 116–124.
Слозанська, Г. (2018). Соціальна робота в територіальній громаді: теорії, моделі та методи. (Монографія). Тернопіль: ТНПУ імені В. Гнатюка.
Спіцина, Л., & Коваль, Г. (2018). Соціально-психологічні аспекти мотивації волонтерської допомоги. Наукові студії із соціальної та політичної пихології, 41(44), 57–67.
Тихонович, В. (2010). Соціальні інтереси в динаміці соціального простору. Український соціум, 2, 80–92.
Швалб, Ю. (2022) Соціальне благополуччя як мета діяльності фахівця соціальної роботи у громаді. Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Серія: Соціальна робота, 1, 62–68.
Швалб, Ю. (2020). Екологія життєвого простору людини. Київ: Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України.
Юрчинська, Г., & Круцюк, О. (2017). Волонтерська діяльність: сутність і психологічні детермінанти. Український психологічний журнал, 2, 188–204.
Юрчинська, Г., & Круцюк, О. (2018). Взаємозв’язок життєстійкості особистості волонтера та його мотивації. Український психологічний журнал, 2, 163–179.