ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
В. О. Васютинський, доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник,
Інститут соціяльної та політичної психології НАПН України
ORCID: 0000-0002-9808-4550
Scopus ID: 57213606129
E-mail: vadymvas55@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).1
Інформація про статтю
Номер: 2(22) 2024, сторінки: 9-24
Мова: українська
Отримано: 21.09.2024
Рецензовано: 26.09.2024
Прийнято: 30.09.2024
У статті розкрито особливості експертної компетентности студентів на основі оцінки результатів семантичного оцінювання політичних суб'єктів. На першому етапі дослідження опитано 496 жителів України в режимі онлайн. Респонденти оцінювали за методикою особистісного диференціяла «типових українців», «типових росіян», президента Зеленського, инших представників влади, «типових поляків», а також те, якими поляки бачать українців. На другому етапі 607 студентів із 7 університетів виступили в ролі експертів та намагалися оцінити, як, на їхню думку, відповіли респонденти в попередньому дослідженні. Рівень їхньої експертної компетентности залежав від точности оцінок. Анкета містила також питальники з колективного нарцисизму, статевих ролей, психологічного тяжіння до бідности. За результатами першого етапу з'ясовано, що респонденти високо оцінювали українців як референтну спільноту та активно з нею ідентифікувалися. Дещо нижче оцінено поляків, а росіяни дістали найнижчі бали. Образ українців в очах поляків посів проміжне становище між оцінками українців і поляків. У ставленні до влади переважали нейтральні або критичні оцінки, рівень ідентифікації з нею був невисокий. Ставлення до Зеленського виявилося суперечливим: він був об'єктом позитивної ідентифікації як самих респондентів, так і, на їхню думку, українців загалом; похвальний образ Зеленського істотно протиставлявся решті представників непривабливої влади; Зеленського і решту влади об'єднували почасти за позитивним сприйманням, а почасти – за негативним. На другому етапі зафіксовано кореляції експертної компетентности із соціяльно-психологічними характеристиками студентської вибірки. Позитивну кореляцію з віком у порівнянні оцінок українців і Зеленського розглянуто як наслідок життєвого і політичного досвіду. Зв'язок експертної компетентности з колективним нарцисизмом у порівнянні оцінок українців і образу українців в очах поляків пояснено чутливістю носіїв колективного нарцисизму до ставлення иноземців до українців. За причину позитивної залежности експертної компетентности від фемінінности в порівнянні оцінок Зеленського та инших представників влади визнано підвищену чутливість до оцінки впливових постатей у політиці. Імовірно, в основі позитивної кореляції експертної компетентности з тяжінням до бідности і негативної – із маскулінністю – у порівнянні оцінок українців і поляків лежить схильність до залежности та безпорадности.
Ключові слова: експертна компетентність, особистісний диференціял, оцінки політичних суб'єктів, ставуття до влади, колективний нарцисизм, статеворольова ідентичність, психологічне тяжіння до бідности.
Список використаних джерел:
Chan, Ch. S. et al. (2023). The Influence of Perceived Threat and Political Mistrust on Politicized Identity and Normative and Violent Nonnormative Collective Action. Journal of Social and Political Psychology, 11, 1. https://doi.org/10.5964/jspp.7979
Colledge, D., & Ingram, J. (2023). Outgroup Attitudes, Personality and Support for Secessionist Movements: IWAH and Collective Narcissism Predict Support for Scottish Independence. Journal of Social and Political Psychology, 11, 2. https://doi.org/10.5964/jspp.6811
Corfield, P. (2021). Being Assessed as a Whole Person: A Critique of Identity Politics. Academia Letters. https://doi.org/10.20935/AL101
Golec de Zavala, A. et al. (2009). Collective narcissism and its social consequences. Journal of Personality and Social Psychology, 97(6), 1074–1096. DOI: 10.1037/a0016904
Lewicka, M., & Iwańczak, B. (2018). Uncompleted identity and its consequences: compensations and synergies in Ukrainian identifications. Eurasian Geography and Economics, 59, 3–4, 496–528. https://doi.org/10.1080/15387216.2019.1574434
Pradillo-Caimari, C. et al. (2023). On (National) Citizenship and (De)Politicised Nations: Everyday Discourses About the Catalan Secessionist Movement. Journal of Social and Political Psychology, 11, 1. https://doi.org/10.5964/jspp.9275
Афанасьєва, Н. та ин. (2019). Психосемантичний аналіз уявлень психологів-практиків про місце психологічного консультування. Електронний репозитарій Національного університету цивільного захисту України. Режим доступу: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/9939
Білий, О. В. та ин. (2018). Глобалізація і культурна ідентичність: український вимір. Київ : Наукова думка, Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1HFX4hdDOU_6lJd4BmtQIrgQl8fmpbrVL/view
Васютинський, В. О. (2013). Питальник «Психологічне тяжіння до бідності»: методологічне обґрунтування, процедура розробки, зміст. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 32(35), 54–62. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nsspp_2013_32_7
Васютинський, В. О. (2014). Вивчаючи масову політичну свідомість і поведінку: уроки першої монографії. 10 х 20: зб. наук. праць, 43–52.
Воропаєва, Т. (2016). Спільна ідентичність в контексті консолідації українства. Вісник КНУ імені Тараса Шевченка, Українознавство, 1(18), 11–14. Режим доступу: http://ukrbulletin.univ.kiev.ua/Visnyk-18/5.pdf
Горлинський, В., & Горлинський, Б. (2021). Аналіз ключових чинників формування системи компетентностей фахівців у галузі кібербезпеки. Information Technology and Security, 9, 2(17), 219–231. https://doi.org/10.20535/2411-1031.2021.9.2.249976
Дроздова, М. А. (2023). Особливості переживання та усвідомлення російсько-української війни молоддю: контент-аналіз студентських наративів. Psychological patterns of social processes and personality development (p. 106–127). Riga, Latvia : Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-362-0-6
Іванов, І. (2012). Теоретико-методологічний концепт взаємодії ідентичностей. Політичний менеджмент, 1–2, 18–27. Режим доступу: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/08/ivanov_teoretyko.pdf
Івасів, О. (2020). Модель експертного оцінювання проектної діяльності в закладі загальної середньої освіти. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія Педагогіка, 10(19). https://doi.org/10.33296/2707-0255-10(19)-12
Карпа, М. (2020). Архетипні засади масової політичної свідомості: публічно-управлінський аспект. Публічне урядування, 1(21), 108–121. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-107-121
Коржов, Г. (2010). Особливості територіальної ідентифікації населення сучасної України. Український соціум, 2(33), 31–43. https://doi.org/10.15407/socium2010.02.031
Подолянчук, С. В. (2014). Визначення компетентності експертів з оцінювання наукової діяльності у вищому педагогічному навчальному закладі. Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія, 4, 112–122. Режим доступу: https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18124
Рева, О. М., & Камишин, В. В. (2018). Метод визначення інтегративного показника компетентності експерта. Наука, технології, інновації, 3(7), 27–38. Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162637
Савелюк, Н. М. (2024). Психосемантичні виміри переживання психоемоційних станів українцями в умовах війни. Наукові записки. Серія: Психологія, 1, 139–147. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-19
Тохтамиш, О. М. (2012). Психосемантичне відображення поняття «Болонський процес» у його оцінці викладачами та студентами: порівняльний аналіз. Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави, 13, 357–365. Режим доступу: https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2020/05/zb13.txt
Ярошенко, А., & Семигіна, Т. (2023). Апробація україномовних версій опитувальників для вивчення ґендерних упереджень. Social Work and Education, 10, 2, 195–210. DOI: 10.25128/2520-6230.23.2.4