ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
РОМАНТИЧНІ СТОСУНКИ З ДЕМОНСТРАТИВНОЮ ОСОБИСТІСТЮ
Автор:
Д. К. Корольов, кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-9685-5286
E-mail: assessment@i.ua
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2025.2(24).6
Інформація про статтю
Номер: 2(24) 2025, сторінки: 128-149
Мова: українська
Отримано: 11.09.2025
Рецензовано: 19.09.2025
Прийнято: 25.09.2025
Серед особистісних розладів дослідження істероїдного психотипу мають найбільш тривалу та широку історію. З часом стали накопичуватись клінічні факти щодо специфіки романтичних стосунків та сексуальності таких осіб. Крім того, наявні кількісні емпіричні дослідження гістріонного типу особистості, але вони не зосереджені на вивченні його близьких стосунків.
Романтичні стосунки є однією з провідних сфер, де проявляється гістріонна особистісна динаміка. Демонстративні особи відрізняються високою мотивацією до стосунків, здатні успішно презентувати себе як привабливих партнерів, швидко вступають у нестабільні та вкрай емоційні стосунки, висувають дуже високі вимоги до залученості партнерів, мають нереалістичні очікування, що призводить до невдоволення поточними стосунками та пошуку альтернатив, за їхньою показною псевдогіперсексуальністю насправді приховані сексуальні проблеми, вони також схильні обирати неадекватних партнерів, наприклад, «поганих хлопців». На рівні власне особистісного розладу такі люди успішно ініціюють стосунки, але не здатні їх підтримувати. Однак осіб гістріонного спектру слід відрізняти від повністю нормального психотипу: яскравого, життєрадісного, емоційного, драматично експресивного, більше за звичайного схильного до імпульсивних дій, жвавого, сенситивного у міжособистісній взаємодії.
Знання гістріонної динаміки у романтичних стосунках корисне не лише для фахівців, які надають психологічну допомогу, але й для партнерів демонстративних осіб, а також для них самих. Психотерапевти та романтичні партнери істеричних осіб мають розглядати здорові аспекти цього психотипу як особистісний ресурс та сприяти його використанню як основи для побудови продуктивних стосунків.
Ключові слова: стосунки, романтичні стосунки, близькі стосунки, розлади особистості, гістріонний розлад особистості, демонстративна особистість, істероїдна динаміка.
Список використаних джерел:
A, A. F., & Mishra, H. (2024). Persona Unveiled: Psychological Insights into Histrionic Personality Disorder. International Journal for Multidisciplinary Research, 6(4). DOI: https:// doi.org/10.36948/ijfmr.2024.v06i04.24484
Akça, Ö., Bilgiç, A., Karagöz, H., Çıkılı, Y., Koçak, F., & Sharp, C. (2020). Social Media Use and Personality Disorders. Alpha Psychiatry, 21(3), 253–260. DOI: https://doi.org/10.5455/ apd.58500
Apt, C., & Hurlbert, D. F. (1994). The Sexual Attitudes, Behavior, and Relationships of Women with Histrionic Personality Disorder. Journal of Sex & Marital Therapy, 20(2), 125–134. DOI: https://doi.org/10.1080/00926239408403423
Bandini, E., Corona, G., Ricca, V., Fisher, A. D., Lotti, F., Sforza, A., Faravelli, C., Forti, G., Mannucci, E., & Maggi, M. (2009). Hysterical Traits are Not from the Uterus but from the Testis: A Study in Men with Sexual Dysfunction. The Journal of Sexual Medicine, 6(8), 2321– 2331. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1743-6109.2009.01322.x
Beck, A. T., Freeman, A., & Davis, D. D. (2003). Cognitive Therapy of Personality Disorders.The Guilford Press.
Blacker, K. H., & Tupin, J. P. (1991). Hysteria and Hysterical Structures: Developmental and Social Theories. M. J Horowitz (Ed.), Hysterical Personality Style and the Histrionic Personality Disorder (Rev. ed.) (p. 15–66). Northvale, London : Jason Aronson.
Bornstein, R. F. (1999) Histrionic Personality Disorder, Physical Attractiveness, and Social Adjustment. Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment, 21, 79–94. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1022816428515
Collazzoni, A., Ciocca, G., Limoncin, E., Marucci, C., Mollaioli, D., Di Sante, S., Di Lorenzo, G., Niolu, C., Siracusano, A., Maggi, M., Castellini, G., Rossi, A., & Jannini, E. A. (2017). Mating Strategies and Sexual Functioning in Personality Disorders: A Comprehensive Review of literature. Sexual Medicine Reviews, 5(4), 414–428. DOI: https://doi.org/10.1016/j. sxmr.2017.03.009
Disney, K. L., Weinstein, Y., & Oltmanns, T. F. (2012). Personality Disorder Symptoms are Differentially Related to Divorce Frequency. Journal of Family Psychology, 26(6), 959–965. DOI: https://doi.org/10.1037/a0030446
Ferguson, C. J. (2011). Sexting Behaviors Among Young Hispanic Women: Incidence and Association with Other High-risk Sexual Behaviors. Psychiatric Quarterly, 82, 239–243. DOI: https://doi.org/10.1007/s11126-010-9165-8
Ferguson, C. J., & Negy, C. (2014). Development of a Brief Screening Questionnaire for Histrionic Personality Symptoms. Personality and Individual Differences, 66, 124–127. DOI: https://doi.org/10.1016/j.paid.2014.02.029
Fox, D. (2015). Antisocial, Borderline, Narcissistic and Histrionic Workbook: Treatment Strategies for Cluster B Personality Disorders. PESI Publishing & Media.
Horowitz, M. J. (1991). Core Traits of Hysterical or Histrionic Personality Disorders. M. J Horowitz (Ed.), Hysterical Personality Style and the Histrionic Personality Disorder (Rev. ed.) (p. 1–13). Northvale, London : Jason Aronson.
Horowitz, M. J. (Ed.). (1977). Hysterical Personality. New York : Jason Aronson.
Hughes, A. Brewer, G., Khan, R. (2020). Sexual Coercion by Women: The Influence of Pornography and Narcissistic and Histrionic Personality Disorder Traits. Archives of Sexual Behavior, 49, 885–894. DOI: https://doi.org/10.1007/s10508-019-01538-4
Iliuş-Olariu, A. (2020). Supervising a Case of Histrionic Personality Disorder – an Integrative Strategic Approach. The International Journal of Supervision in Psychotherapy, 2, 53–66. DOI: https://doi.org/10.47409/ijsp.2020.2.4
Jung, C. G. (2017). Psychological Type. London, New York : Routledge Classics.
Kamińska, A. G. (2022). “Problematic” Sexual Behaviors: Clinical and Legal Aspects. The Person and the Challenges. The Journal of Theology, Education, Canon Law and Social Studies Inspired by Pope John Paul II, 12(1), 237–257. DOI: https://doi.org/10.15633/pch.4244
McWilliams N. (2011). Psychoanalytic Diagnosis: Understanding Personality Structure in the Clinical Process. New York, London : The Guilford Press.
Millon, T. (2004). Personality Disorders in Modern Life. John Wiley & Sons.
Nestadt, G., Romanoski, A. J., Chahal, R., Merchant, A., Folstein, M. F., Gruenberg, E. M., & McHugh, P. R. (1990). An Epidemiological Study of Histrionic Personality Disorder. Psychological Medicine, 20(2), 413–422. DOI: https://doi.org/10.1017/ s0033291700017724
O’Donohue, W., Fowler, K. A., & Lilienfeld, S. O. (Eds.). (2007). Personality Disorders: Toward the DSM-V. Sage Publications, Inc. DOI: https://doi.org/10.4135/9781483328980
Reichborn-Kjennerud, T. (2010). The Genetic Epidemiology of Personality Disorders.Dialogues in Clinical Neuroscience, 12(1), 103–114.
Savci, M., Griffiths, M. D., & Aysan, F. (2020). Development and Validation of the Online Histrionic Personality Scale (OHPS) Using the DSM-5 Criteria for Histrionic Personality Disorder. Journal of Technology in Behavioral Science, 5(4), 367–377. DOI: https://doi. org/10.1007/s41347-020-00144-9
Savci, M., Turan, M. E., Griffiths, M. D., & Ercengiz, M. (2019). Histrionic Personality, Narcissistic Personality, and Problematic Social Media Use: Testing of a New Hypothetical Model. International Journal of Mental Health and Addiction, 19(4), 986–1004. DOI: https:// doi.org/10.1007/s11469-019-00139-5
Torgersen, S., Czajkowski, N., Jacobson, K., Reichborn-Kjennerud, T., Røysamb, E., Neale, M. C., & Kendler, K. S. (2008). Dimensional Representations of DSM-IV Cluster B Personality Disorders in a Population-Based Sample of Norwegian Twins: A Multivariate Study. Psychological Medicine, 38(11), 1617–1625. DOI: https://doi.org/10.1017/s0033291708002924
Torgersen, S., Lygren, S., Øien, P. A., Skre, I., Onstad, S., Edvardsen, J., Tambs, K., & Kringlen, E. (2000). A Twin Study of Personality Disorders. Comprehensive Psychiatry, 41(6), 416–425. DOI: https://doi.org/10.1053/comp.2000.16560
Wang, Y. (2023). Gender Differences and Possible Improvement in Histrionic Personality Disorders. Lecture Notes in Education Psychology and Public Media, 3(1), 390–397. DOI: https://doi.org/10.54254/2753-7048/3/2022508
Wilson, S., Stroud, C. B., & Durbin, C. E. (2017). Interpersonal Dysfunction in Personality Disorders: A Meta-Analytic Review. Psychological Bulletin, 143(7), 677–734. DOI: https://doi. org/10.1037/bul0000101
Yudofsky, S. C. (2005). Fatal Flaws: Navigating Destructive Relationships with People with Disorders of Personality and Character. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.books.9781615377596