ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
ДО ПТСР: РОЛЬ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ, КОГНІТИВНОЇ ГНУЧКОСТІ ТА ОСОБИСТІСНИХ РИС
Автори:
О. Є. Козловська, аспірантка 2 року навчання, ОНП «Психологія»
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0947-7679
E-mail: kozlovska0410@gmail.com
Д. Ю. Покровський, аспірант 2 року навчання, ОНП «Психологія»
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: https://orcid.org/0009-0002-8347-9151
E-mail: pokrovskyidenys@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2025.2(24).5
Інформація про статтю
Номер: 2(24) 2025, сторінки: 99-127
Мова: українська
Отримано: 01.10.2025
Рецензовано: 08.10.2025
Прийнято: 15.10.2025
У статті досліджуються складні взаємозв’язки між резильєнтністю, особистісними рисами та психологічною гнучкістю в контексті посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Теоретичною основою аналізу слугували підходи до розуміння резильєнтності як динамічного процесу адаптації до травматичних подій, а також концепція психологічної гнучкості як здатності індивіда ефективно реагувати на внутрішні переживання, не уникаючи їх, а інтегруючи у власний досвід. Окрему увагу приділено особистісним рисам, зокрема, таким як емоційна стабільність, відкритість до нового досвіду, сумлінність і саморефлексія, які можуть виступати чинниками уразливості або захисту. На основі систематичного огляду сучасних емпіричних досліджень запропоновано інтегративну модель, що враховує низку коваріатів, зокрема, вік, стать, наявність бойового досвіду, факт отримання поранень та ступінь їх тяжкості. Результати кореляційного аналізу виявили статистично значущий позитивний зв’язок між когнітивною гнучкістю та симптомами ПТСР, що може свідчити про важливу роль ментальної адаптивності у процесі подолання травматичного досвіду. Водночас спостерігається зворотний зв’язок між когнітивною ригідністю та резильєнтністю, що свідчить про обмеження у формуванні внутрішніх ресурсів відновлення. Незважаючи на те, що прямий зв’язок між резильєнтністю та симптомами ПТСР виявився незначущим, це не заперечує впливу резильєнтності як посередника або буфера психологічного дистресу. Модель лінійної регресії та факторний аналіз дозволили краще зрозуміти внесок індивідуальних та ситуаційних змінних у формування психічних реакцій на бойову травму, підкреслюючи багатоаспектність механізмів психологічного захисту, копінгу й відновлення.
Ключові слова: резильєнтність, когнітивна гнучкість, когнітивна ригідність, посттравматичний стресовий розлад, нейротизм, сумлінність, бойовий досвід, бойові поранення, травма, стрес, адаптація.
Список використаних джерел:
American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed.). American Psychiatric Publishing.
Bonanno, G. A. (2004). Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist, 59(1), 20–28. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
Boulanger, J. L., Hayes, S. C., & Pistorello, J. (2010). Open, aware, and active: Contextual approaches as an emerging trend in the behavioral and cognitive therapies. Annual Review of Clinical Psychology, 6, 257–286.
Brewin, C. R., Andrews, B., & Valentine, J. D. (2000). Meta-analysis of risk factors for posttraumatic stress disorder in trauma-exposed adults. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 68(5), 748–766. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-006X.68.5.748
Campbell-Sills, L., Cohan, S. L., & Stein, M. B. (2006). Relationship of resilience to personality, coping, and psychiatric symptoms in young adults. Behaviour Research and Therapy, 44(4), 585–599. DOI: https://doi.org/10.1016/j.brat.2005.05.001
Connor, K. M., & Davidson, J. R. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18(2), 76–82. DOI: https://doi.org/10.1002/da.10113
Costa, P. T., & McCrae, R. R. (1992). Revised NEO Personality Inventory (NEO-PI-R) and NEO Five-Factor Inventory (NEO-FFI). Psychological Assessment Resources.
Daskalakis, N. P., Yehuda, R., & Ressler, K. J. (2013). Expression genetics paradigms to dissect adaptations in stress- and anxiety-related circuits. Biological Psychiatry, 73(2), 120–129.
Ehlers, A., & Clark, D. M. (2000). A cognitive model of posttraumatic stress disorder. Behaviour Research and Therapy, 38(4), 319–345. DOI: https://doi.org/10.1016/S0005- 7967(99)00123-0
Fletcher, D., & Sarkar, M. (2013). Psychological resilience: A review and critique of definitions, concepts, and theory. European Psychologist, 18(1), 12–23. DOI: https://doi. org/10.1027/1016-9040/a000124
Hatch, S. L., & Dohrenwend, B. P. (2007). Distribution of traumatic and other stressful life events by race/ethnicity, gender, SES and age: A review of the research. American Journal of Community Psychology, 40(3–4), 313–332. DOI: https://doi.org/10.1007/s10464-007-9134-z
Hayes, S. C., Luoma, J. B., Bond, F. W., Masuda, A., & Lillis, J. (2012). Acceptance and commitment therapy: Model, processes and outcomes. Behaviour Research and Therapy, 44(1), 1–25. DOI: https://doi.org/10.1016/j.brat.2005.06.006
Kashdan, T. B., & Rottenberg, J. (2010). Psychological flexibility as a fundamental aspect of health. Clinical Psychology Review, 30(7), 865–878. DOI: https://doi.org/10.1016/j. cpr.2010.03.001
Kessler, R. C., Sonnega, A., Bromet, E., Hughes, M., & Nelson, C. B. (1995). Posttraumatic stress disorder in the National Comorbidity Survey. Archives of General Psychiatry, 52(12), 1048–1060. DOI: https://doi.org/10.1001/archpsyc.1995.03950240066012
Kotov, R., Gamez, W., Schmidt, F., & Watson, D. (2010). Linking «big» personality traits to anxiety, depressive, and substance use disorders: A meta-analysis. Psychological Bulletin, 136(5), 768–821. DOI: https://doi.org/10.1037/a0020327
Marx, B. P., & Sloan, D. M. (2005). Peritraumatic dissociation and experiential avoidance as predictors of posttraumatic stress symptomatology. Behaviour Research and Therapy, 43(4), 569–583. DOI: https://doi.org/10.1016/j.brat.2004.04.004
Masten, A. S. (2001). Ordinary magic: Resilience processes in development. American Psychologist, 56(3), 227–238. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.56.3.227
Miller, K. E., & Rasmussen, A. (2010). War exposure, daily stressors, and mental health in conflict and post-conflict settings: Bridging the divide between trauma-focused and psychosocial frameworks. Social Science & Medicine, 70(1), 7–16. DOI: https://doi. org/10.1016/j.socscimed.2009.09.029
Ozer, D. J., & Benet-Martínez, V. (2006). Personality and the prediction of consequential outcomes. Annual Review of Psychology, 57, 401–421. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev. psych.57.102904.190127
Penley, J. A., & Tomaka, J. (2002). Associations among the Big Five, emotional responses, and coping with acute stress. Personality and Individual Differences, 32(7), 1215–1228. DOI: https://doi.org/10.1016/S0191-8869(01)00087-3
Rutter, M. (2012). Resilience as a dynamic concept. Development and Psychopathology, 24(2), 335–344. DOI: https://doi.org/10.1017/S0954579412000028
Афузова, Г. В., Найдьонова, Г. О., & Кротенко, В. І. (2023). Резильєнтність як чинник збереження психічного здоров’я в умовах воєнного стану. Габітус, 53, 100–104.