ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
У ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ
Автори:
А. Б. Коваленко, доктор психологічних наук, професор
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-6458-5325 Researcher ID: O-7330-2019
E-mail: akovalenko@knu.ua
А. В. Єрмоленко, здобувач вищої освіти спеціальності С4 «Психологія»
Інститут післядипломної освіти Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0009-0004-8952-3891
E-mail: alinka7777@meta.ua
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2025.2(24).4
Інформація про статтю
Номер: 2(24) 2025, сторінки: 73-98
Мова: українська
Отримано: 10.10.2025
Рецензовано: 16.10.2025
Прийнято: 19.10.2025
Стаття присвячена аналізу зв’язку посттравматичного зростання цивільного населення з копінг-стратегіями під час війни. Посттравматичне зростання розглядається як складний та багатовимірний процес, що відображає позитивні зміни особистості після проживання травматичного досвіду. Посттравматичне зростання відбувається через п’ять основних складових: зміни ставлення до інших, посилення особистісної сили, формування нових можливостей, підвищення цінності життя та духовні зміни. Кожна з цих сфер може мати різну міру вираженості залежно від індивідуального дос- віду, наявних ресурсів та обраних стратегій подолання. Результати емпіричного дослідження показали, що посттравматичне зростання не є прямим наслідком травми, а пов’язане з копінг-стратегіями, пошуком сенсу, суб’єктивним значенням пережитого досвіду.
Встановлено зв’язок між адаптивними і уникаючими копінг-стратегіями та посттравматичним зростанням, що свідчить про адаптивний характер стратегії уникнення, а також про відсутність відчуття контролю над ситуацією під час війни та нездатністю повноцінно впливати на події. Виявлено статистично значущі відмінності між досліджуваними показниками у чоловіків та жінок: травматичні події чинять більший вплив на жінок, разом з тим вони мають вищий рівень посттравматичного зростання, порівняно з чоловіками, що пов’язано з більшою схильністю жінок до переживання внутрішніх змін та пошуку сенсів після травматичних подій. Не виявлено значущого зв’язку між рівнем травматизації особистості та ймовірним розвитком посттравматичного зростання. За результатами регресійного аналізу можна зробити висновок, що вищий рівень самовідволікання, часте використання гумору та пошук сенсу сприяють вищому рівню посттравматичного зростання. Стать так само має значущий вплив, оскільки у групі чоловіків показник посттравматичного зростання суттєво нижчий, порівняно з групою жінок. Результати дослідження підтвердили важливу роль копінг-стратегій у процесі посттравматичного зростання, що робить можливим їх розгляд як ресурсу розвитку особистості.
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, стрес, копінг-стратегії, посттравматичне зростання, гумор, пошук сенсу.
Список використаних джерел:
Almeida, Margarida et al. (2022). Meaning in life, meaning-making and posttraumatic growth in cancer patients: Systematic review and meta-analysis. Frontiers in psychology, 13. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.995981
Henson, C., Truchot, D. & Canevello, A. (2022). Factors that hinder post-traumatic growth: a systematic review. L’encephale, 48(5), 560-562. DOI: 10.1016/j.encep.2022.02.001
Jing Ning, Xinfeng Tang, Hanlu Shi, Dongpeng Yao, Ziqing Zhao & Jie Li. (2023). Social support and posttraumatic growth: a meta-analysis. Journal of Affective Disorders, 1, 117-132. DOI: 10.1016/j.jad.2022.09.114.
Krupelnytska, L. et al. (2025). Impact of Events Scale-Revised (IES-R): validation of the Ukrainian version. Comprehensive Psychiatry, 139 (15259), 1-13. DOI: https://doi. org/10.1016/j.comppsych.2025.152593
Lau Clement Yong Hao & William Tov. (2023). Effects of positive reappraisal and self-distancing on the meaningfulness of everyday negative events. Frontiers in psychology, 14, 1-17.
Lazarus, R. S. & Folkman, S. (1984). Stress, Appraisal, and Coping. New York, NY: Springer, 167.
Manahan-Vaughan, E. & Papworth, J. (2024). The role of metaphor in coaching when re-authoring narratives in post-traumatic growth: a thematic analysis. International Journal of Evidence Based Coaching and Mentoring, 22(2), 130-148. DOI: 10.24384/0a17-6b72
Ning Jing et al. (2023). Social support and posttraumatic growth: A meta-analysis. Journal of Affective Disorders, 320, 117-132. DOI: 10.1016/j.jad.2022.09.114
Ortega-Williams, A. et al. (2021). An integrated historical trauma and posttraumatic growth framework: A cross-cultural exploration. Journal of Trauma & Dissociation, 22(2), 220-240. DOI: 10.1080/15299732.2020.1869106
Oviedo, L. et al. (2022). Coping and resilience strategies among Ukraine war refugees. International journal of environmental research and public health, 19, 13094, 1-14. DOI: 10.3390/ijerph192013094
Park, Crystal L. & Folkman, S. (1997). Meaning in the context of stress and coping. Review of general psychology, 1(2), 115-144.
Platte, S. et al. (2022). Coping and rumination as predictors of posttraumatic growth and depreciation. Chinese Journal of Traumatology, 25(05), 264-271. DOI: https://doi. org/10.1016/j.cjtee.2022.02.001
Рrati, G. & Pietrantoni L. (2009). Optimism, social support, and coping strategies as factors contributing to posttraumatic growth: A meta-analysis. Journal of loss and trauma, 14(5), 364-388. DOI: https://doi.org/10.1080/15325020902724271
Rajandram, Rama Krsna, et al. (2011). Coping processes relevant to posttraumatic growth: An evidence-based review. Supportive Care in Cancer, 19, 583-589. DOI: 10.1007/ s00520-011-1105-0
Schwarzer, R. (2023). Stress, resilience, and coping resources in the context of war, terror, and migration. Current Opinion in Behavioral Sciences, 57 (101393), 1-8. DOI: https://doi. org/10.1016/j.cobeha.2024.101393
Tedeschi, R. G. & Calhoun, L. G. (1996). The Posttraumatic Growth Inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of traumatic stress, 9(3), 455-471. DOI: 10.1007/ BF02103658
Wan, X. et al. (2022). The relation between coping style and posttraumatic growth among patients with breast cancer: A meta-analysis. Frontiers in Psychology, 13, 1-12. DOI: https:// doi.org/10.3389/fpsyg.2022.926383
Zhai Hong-Kun et al. (2021). Emotional creativity improves posttraumatic growth and mental health during the COVID-19 pandemic. Frontiers in psychology, 12, 1-9. DOI: https:// doi.org/10.3389/fpsyg.2021.600798
Візнюк, І., Долинний, С., Сорочан, М. & Марцев, О. (2023). Позитивний досвід посттравматичного зростання в організації волонтерської діяльності. Соціальна робота та соціальна освіта, 2 (11), 5-14. DOI: https://doi.org/10.31499/2618-0715.2(11).2023.291676
Гальцева, Т. (2024). Концепція посттравматичного зростання: моделі та практики. Oсобистість у кризових умовах сучасності. Tравматизація та реабілітація: колект. монограф.; за заг.ред. Л. М. Пріснякової. Дніпро: ЛІРА. 137-158.
Зубовський, Д. С. (2018). Адаптація та апробація україномовної версії методики «Опитувальник посттравматичного зростання». Психологічний часопис, 7(17), 121- 135.
Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В. та ін. (2023). Зв’язок копінг-стратегій у кризових ситуаціях у військових, які зазнали ампутації, з їх освітньо-професійними характеристиками. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(28), 26-36. DOI: https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.3
Климчук, В. О. (2021). Психологія посттравматичного зростання: монографія. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 158 с.
Коваленко, А. Б. & Родіна, Н. В. (2011). Дослідження копінг-поведінки: Тенденції та перспективи. Наука і освіта, 9. 110–113.
Коваленко, А. Б. & Піхало, Я. І. (2015). Особливості використання особистістю захисних механізмів при сприйманні новин про воєнні дії в зоні антитерористичної операції. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, 4, 69-76.
Коваленко, А. Б. (2018). Особистість у вимірах війни: особливості психологічного благополуччя. Особистість та її історія : колективна монографія / за ред. Н.В. Чепелєвої, М.В. Папучі. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя. 240-269.
Кудріна, Т. С. & Козловська, О. Є. (2024). Психологічні чинники посттравматичного зростання у ветеранів. Український психологічний журнал, 2(22), 45-61. DOI: https:// doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).3
Лазос, Г. П. (2016). Посттравматичне зростання: теоретичні моделі, нові перспективи для практики. Актуальні проблеми психології, 1. (45), 120-127.
Малімон, Л. Я. & Балабус, В. (2024). Взаємозв’язок характеристик копінг-поведінки особистості з проявами симптоматики її травматичного досвіду. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 24 (69), 13-22. DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc. series12.2024.24(69).02
Мишко, Н., Тітова, Т., Тесленко, М. & Удіна, Н. (2022). Особливості копінг-стратегій у чоловіків і жінок під час воєнного стану. Психологія і особистість, 2 (22), 115-127. DOI: https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.2.265489
Мушкевич, В. & Пасічник, Л. (2022). Психологічні особливості копінг-поведінки військовослужбовців та цивільного населення в умовах бойових дій. Психологічні перспективи, 40, 104-120. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-mus
Оніщенко, Н. & Тімченко, О. (2022). Особливості використання психологічних захисних механізмів та копінг-стратегій цивільним населенням, постраждалим від надзвичайної ситуації воєнного характеру. Психологічний журнал, 8, 81–92. DOI: https:// doi.org/10.31499/2617-2100.8.2022.258318
Осьодло, В. І. & Зубовський, Д. С. (2020). Індивідуально-психологічні чинники посттравматичного зростання учасників бойових дій на сході України. Український психологічний журнал, 13(1), 157-174. DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).10
Пирог, Г. В. & Литвинчук, К. В. (2025). Зв’язок релігійності та копінг-стратегій українців у часі війни. Габітус, 2(69), 145-150. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208. 2025.69.2.26.
Погорільська, Н. І., Найдьонова, Г. О. & Карпюк, А. В. (2024). Ресурси посттравматичного зростання українців в умовах війни. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія, 4 (74), 57-61. DOI: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2024.4/09
Радзівіл, К. П. (2022). До питання посттравматичного зростання в умовах тривалих соціально-політичних потрясінь. Психологія особистості, 22, 224-228. DOI: https://doi. org/10.32782/2663-5208.2022.44.38
Тедескі, Р. Дж., Мур, Б. А., Фальке, К. & Голдберг, Дж. (2025). Трансформовані травмою. Історії про посттравматичне зростання. Київ: Видавець Олексій Бешуля, 208 c.
Сердюк, О. О. & Базима, Б. О. (2021). Адаптація скринінгового опитувальника п’яти факторів особистості BFI-10 та перевірка його діагностичних властивостей на прикладі осіб, які вживають наркотики. Право і безпека, 4(3), 100-110. DOI: https://doi. org/10.32631/pb.2021.4.10
Харитонова, Н. (2023). Посттравматичне зростання, як основа психологічного супроводу ветеранів російсько-української війни: огляд досліджень. Psychology travelogs, 1, 167-189.
Щербій, В. & Ляшенко, О. (2024). Теоретичний аналіз феномену посттравматичного зростання у зарубіжній науковій літературі. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, 24(69), 60-67. DOI: https://doi. org/10.31392/UDU-nc.series12.2024.24(69).07
Яблонська, Т., Верник, О. & Гайворонський, Г. (2023). Українська адаптація опитувальника Brief-COPE. Інсайт: психологічні виміри суспільства, 10, 66–89. DOI: https:// doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-4