ISSN 2520-6265 (print)

ISSN 2520-6273 (online)


КОГНІТИВНІ ФІЛЬТРИ ОСОБИСТОСТІ ЯК ЧИННИК
ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ


Автори:
І. В. Данилюк, доктор психологічних наук, професор,
член-кореспондент НАПН України, декан факультету психології,
професор кафедри експериментальної та прикладної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-6522-5994 Researcher ID: B-9146-2019
E-mail: psydanyliuk@knu.ua
О. О. Полисаєв, кандидат філософських наук, магістрант ІПО
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
співробітник тренінгового центру «Resource studio»
ORCID: 0009-0000-0961-818X Researcher ID: NQE-5264-2025
E-mail: greenstreetlight14@gmail.com

DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2025.2(24).3

Інформація про статтю
Номер: 2(24) 2025, сторінки: 50-72
Мова: українська
Отримано: 12.10.2025
Рецензовано: 16.10.2025
Прийнято: 23.10.2025


Анотація

Стаття присвячена дослідженню когнітивних фільтрів у осіб з високим рівнем креативного мислення. На основі теоретичного аналізу сформульовано гіпотезу про взаємозв’язок між окремими ментальними викривленнями та творчими здібностями особистості. Креативність розглядається як результат людської активності, передумовою якої є нетипове бачення явищ, подій чи обставин. Особливості роботи мозку та відповідні когнітивні викривлення, характерні для певного індивіда, сприяють формуванню нестандартного стилю мислення. У цьому контексті неординарність постає як ментальна здатність – а іноді й схильність – до створення нового. Згідно з отриманими результатами, виявлено зв’язок між нестандартними способами сприймання інформації та здатністю до генерації оригінальних ідей. З’ясовано, що деякі ментальні «упущення» можуть слугувати основою для «виходу за межі» стереотипного сприймання реальності. Обробка інформації, що формується в процесі соціалізації, може трансформуватися під впливом внутрішніх потреб або зовнішніх чинників. Під когнітивними викривленнями розуміються неусвідомлені спрощення або упущення у ході сприймання та мислення, які виникають внаслідок дії когнітивних схем, упереджень або звичних ментальних моделей. Такі упущення можуть виявлятися як перебільшення окремих деталей, ігнорування контексту або нестандартне структурування інформації. У випадку креативних особистостей ці ментальні особливості не лише не перешкоджають продуктивності мислення, а навпаки – можуть сприяти виникненню оригінальних ідей, переосмисленню звичних явищ, пошуку нових способів розв’язання проблем. Саме такий тип викривлень і становить інтерес для подальших емпіричних досліджень. У подальших дослідженнях планується зосередитись на вивченні особливостей когнітивних викривлень в осіб з низьким рівнем креативного мислення.

Ключові слова: когнітивні фільтри, ментальні упущення, креативне мислення, творчий процес, персоналізація, моралізація.

Список використаних джерел:

Amabile, T. M. (1996). Creativity in context: Update to the social psychology of creativity. Boulder, CO: Westview Press.

Cooper, L. (2012). Creative Thinking: A Guide for Nurturing and Developing Creativity. Springer Science & Business Media.

Gardner, H. (1983). Frames of mind: The theory of multiple intelligences. New York: Basic Books.

Kahneman, D. (2011). Thinking, Fast and Slow. New York: Farrar, Straus and Giroux.

Kobeyn, O. F. (2012). The Charisma Myth: How Anyone Can Master the Art and Science of Personal Magnetism. New York: Portfolio.

Peterson, J. (1999). Maps of Meaning: The Architecture of Belief. Routledge.

Sapolsky, R. M. (2004). Why Zebras Don’t Get Ulcers: The Acclaimed Guide to Stress, Stress-Related Diseases, and Coping. W. H. Freeman and Company.

Simonton, D. K. (2000). Creativity: Cognitive, personal, developmental, and social aspects. American Psychologist, 55(1), 151–158. https://doi. org/10.1037/0003-066X.55.1.151

Torrance, E. P. (1980). Growing Up Creatively Gifted: The 22-Year Longitudinal Study. The Creative Child and Adult Quarterly, (3), 148–158.

Yurica, C. L. (2002). Inventory of Cognitive Distortions: Development and Validation of a Psychometric Test for the Measurement of Cognitive Distortions. Philadelphia College of Osteopathic Medicine.

Акімова, О. В. (2018). Рефлексія у структурі творчого мислення. Психологічні науки: проблеми і здобутки, 32, 5-14. Херсон: ХДУ.

Балахтар, К. С. (2021). Особливості впливу креативності на суб’єктивне благополуччя викладачів іноземних мов закладів вищої освіти. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії. ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Київ.

Бєльська, Н. А., Мельник, М. Ю. & Новогородська, М. М. (2021). Діагностика креативності у профорієнтаційній роботі: методичні рекомендації. Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України.

Губенко, О. В. (2017). Методика розвитку креативного мислення у студентів педагогічних спеціальностей. Проблеми сучасної психології, (30), 78–89.

Данилюк, І. В., Сердюк, Л. З., Турбан, В. В., Пенькова, О. І. & Володарська, Н. Д. та ін. (2018). Психологічні технології самодетермінації розвитку особистості: монографія / за ред. Л. З. Сердюк. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

Дорошенко, О. (2024). Особливості творчого мислення у студентської молоді. Магістерська робота. Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

Заїка, Є. В. & Зімовін, О. І. (2015). Рефлексивність особистості як предмет психологічного пізнання. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Психологія, 58, 57–60.

Зімовін, О. І. (2016). Рефлексія та креативність як чинники саморозвитку особистості на різних етапах життєвого шляху. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків.

Коваленко, А. Б. (2004). Психологія розуміння творчих задач. Психологія і суспільство, 4 (18), 110-127.

Куценко, Г. В. & Мар’яненко, Л. В. та ін. (2000). Психологічна оцінка когнітивного стилю особистості. Психологічні чинники розвиваючого навчання в різних освітніх системах. Київ: Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 139–198.

Кучинова, Н. М. (2017). Розвиток креативної складової професійного мислення майбутніх маркетологів. Дис. … канд. психол. наук: 19.00.07 – вікова психологія та педагогіка. Київ: Запорізький педагогічний університет імені М. П. Драгоманова.

Кузьменко, Т. М. (2020). Особливості використання арттерапевтичних технологій у роботі психолога-практика. Психолого-педагогічна допомога особистості засобами арттерапії: монографія / за заг. ред. Т. А. Ткачук, Н. О. Бочаріної (с. 365). Переяслав (Київ. обл.): Домбровська Я. М.

Ніколенко, К. В. (2017). Креативність як чинник соціальних змін (09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ.

Палій, А. А. (2004). Когнітивні стилі як детермінанти міжособистісних відмінностей. Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія, (9, ч. 1), 45–51.

Паньковець, В. Л. (2020). Досвід впровадження дистанційного навчання на прикладі курсу «Психологія масової поведінки» під час національного карантину 2020. Екстрене дистанційне навчання в Україні: монографія / за ред. В. М. Кухаренка, В. В. Бондаренка (с. 289–295). Харків: КП «Міська друкарня».