ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
Ya. H. Zapeka, PhD (Candidate of Psychological Sciences),
Associate Professor (docent),
Developmental Psychology Department,
Taras Shevchenko National University of Kyiv
ORCID: 0000-0002-3412-3629 Scopus ID: 57201292006
Е-mail: yanevi@knu.ua
D. O. Lytvyn, 1st year Master student,
Faculty of Psychology,
Taras Shevchenko National University of Kyiv
ORCID: 0009-0008-6667-045X
Е-mail: litvin.darina@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2023.2(20).4
Інформація про статтю
Номер: 2(20) 2023, сторінки: 52-71
Мова: англійська
Отримано: 02.10.2023
Рецензовано: 06.10.2023
Прийнято: 11.10.2023
Анотація
У цій статті розкрито сутність феноменів стресостійкості, інтолерантності до невизначеності, тривожності і депресивних проявів та взаємозв'язки цих явищ. Здійснено огляд досліджень щодо особливостей стресостійкості у військової молоді. Рівень стресостійкості особистості є критичною характеристикою в умовах війни і військових конфліктів, оскільки включає в себе здатність адаптуватись до стресових ситуацій та вберегти психіку від руйнування, а також підтримати фізичний стан в межах норми.
Перед нами постала задача дослідити особливості стресостійкості української молоді в особливий період для країни. Така необхідність виникла в зв'язку з потребою психологічної підтримки населення в воєнний період. В досліджені взяли участь військові Державної прикордонної служби України, а також цивільна молодь різноманітних видів зайнятості.
Результати емпіричного дослідження показали особливості взаємозв'язків стресостійкості з інтолерантністю до невизначеності, тривожністю та депресивними станами. На основі аналізу цих даних було розраховано та обґрунтовано регресійну модель, яка може бути корисною для передбачення та розвитку стресостійкості молоді. В статті також представлено розроблені, з урахуванням отриманих результатів, рекомендації для практичних психологів щодо роботи з молоддю під час війни. Вони стосуються як важливості дотримання здорового способу життя, харчування, режиму сну, балансування між роботою та вільним часом, якісного планування відпочинку, так і роботи з дихальними техніками, таппінг-технікою, пошуком ресурсів клієнта, тренінгів особистісного розвитку.
Ключові слова: стресостійкість, інтолерантність до невизначеності, тривожність, депресивні стани, молодь.
Список використаних джерел:
Block, J. H. (1980). The role of ego-control and ego resiliency in the organization of behavior. Minnesota Symposium on Child Psychology, 13, 39–101.
Boelen, P. A., & Reijntjes, A. (2009). Intolerance of uncertainty and social anxiety. Journal of Anxiety Disorders, 23(1), 130–135. DOI: https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2008.04.007
Depression in adults: treatment and management. The National Institute for Health and Care Excellence. Retrieved from: https://www.nice.org.uk/guidance/ng222
Einstein, D. A. (2014). Extension of the transdiagnostic model to focus on intolerance of uncertainty: a review of the literature and implications for treatment. Clinical psychology: science and practice, 21(3), 280–300.
Kovalenko, A. B., & Yatsenko, A. O. (2022). Psychological well-being of Ukrainians at the beginning of the full-scale Russian invasion. Ukrainian Psychological Journal, 2(18), 91–108. DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2022.2(18).5
Mahoney, A. E. J., & McEvoy, P. M. (2012). Transdiagnostic examination of intolerance of uncertainty across anxiety and depressive disorders. Cognitive Behaviour Therapy, 41(3), 212–222.
Masten, A. S. (1994). Resilience in individual development: Successful adaptation despite risk and adversity. Educational Resilience in Inner City America: Challenges and Prospects, 18, 3–25.
McEvoy, P. M. (2019). The impact of methodological and measurement factors on transdiagnostic associations with intolerance of uncertainty: A meta-analysis. Clinical Psychology Review, 73.
Spielberger, C. D., Gorsuch, R. L., & Lushene, R. E. (1970). Маnual for the state–trait–anxiety inventory. Consulting Psychologists Press.
Атаманчук, Н. М. (2022). Підвищення стресостійкості підлітків в умовах військової агресії: ресурс арт-технік. 30–42. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-282-1-2
Бердник, Г. Б. (2009). Дослідження стресостійкості особистості майбутнього практичного психолога в процесі професійної підготовки у ВНЗ. Вісник післядипломної освіти, 11(2), 19–28.
Білова, М. Е. (2009). Психологічні особливості осіб з різним рівнем стресостійкості. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Одеса.
Бурбан, Н., & Гузенко, І. (2019). Особливості стресостійкості й адаптивних здібностей до стресу майбутніх військовослужбовців. Психопедагогіка безпеки людини Педагогіка і психологія професійної освіти, 1, 105–116.
Вадзюк, С. Н., & Сас, В. В. (2023). Особливості вольової саморегуляції у військових із різною стресостійкістю. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, 1, 53–59. DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i1.13658
Венгер, Г., & Шагай, М. (2019). Теоретико-методологічні засади дослідження стресостійкості у особистості. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя» (м. Суми, 28 лютого – 1 березня 2019 року). (с. 20–22). Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка.
Громова, Г. М. (2020а). Інтолерантність до невизначеності і тривожність у студентів різних професій. Т. М. Титаренко (Ред.), Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару «Горизонти посттравматичного особистісного життєтворення» (м. Київ). (с. 44–48). Київ : ІСПП НАПН України.
Громова, Г. М. (2020b). Методики дослідження зв'язків інтолерантності до невизначеності з наслідками травматичного життєвого досвіду. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 45(48), 88–99.
Корольчук, В. М. (2009). Психологія стресостійкості особистості. (Дис. д-ра психол. наук). Київ.
Кудінова, М. (2019). Теоретичні підходи до визначення сутності поняття «стресостійкість». Young Scientist, 3(67), 137–143. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-3-67-28.
Кузікова, С. Б. (2018). Толерантність до невизначеності: теоретико-емпіричні розвідки. Науковий вісник Херсонського державного університету, 1(3), 67–72.
Лебідь, Н. (2016). Стресостійкість як особистісна властивість керівників-лідерів закладів середньої освіти : навчальний посібник. Київ : «Пріоритети».
Мельник, Н. М. (2016). Психологічний аспект формування стресостійкості педагога. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. Психологія, 21, 3(41), 194–203.
Мигаль, Г. В., & Протасенко, О. Ф. (2008). Стресостійкість людини-оператора. Методи підвищення стресостійкості. Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии, 39, 248–252.
Мозговий, В. І. (2006). Особистісний симптомокомплекс стресостійкості / стресовразливості у військовослужбовців служби правопорядку. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Хмельницький.
Пісоцький, В. П., & Горянська, А. М. (2020). Толерантність в умовах невизначеності: виклики сьогодення. Т. М. Титаренко (Ред.), Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару «Горизонти посттравматичного особистісного життєтворення» (м. Київ). (с. 14–18). Київ : ІСПП НАПН України.
Стельмащук, Х. (2014). Психологічний механізм стресостійкості підлітків-сиріт. Педагогіка і психологія професійної освіти, 4, 189–198.
Циганчук, Т. В. (2011). Динаміка переживання стресу студентами вищих навчальних закладів. (Дис. канд. психол. наук). Київ.