ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
В. О. Васютинський, доктор психологічних наук, професор,
головний науковий співробітник,
Інститут соціяльної та політичної психології НАПН України
ORCID: 0000-0002-9808-4550 Scopus ID: 57213606129
E-mail: vadymvas55@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2023.2(20).1
Інформація про статтю
Номер: 2(20) 2023, сторінки: 9-21
Мова: українська
Отримано: 25.10.2023
Рецензовано: 01.11.2023
Прийнято: 07.11.2023
Анотація
Впливовість суб'єктів воєнно-політичних подій розглянуто як здатність справляти вплив на перебіг і результати воєнно-політичних процесів, що є не об'єктивним ресурсом суб'єкта, а приписуваною йому иншими учасниками взаємодії спроможність. Впливовість охоплює такі ознаки: об'єктивний стан справ, загальний ціннісний контекст взаємодії, суб'єктивна прихильність оцінювачів до об'єкта оцінки, негативні постави щодо об'єкта.
На основі даних двох усеукраїнських опитувань розкрито ціннісно-орієнтаційне підґрунтя сприймання українцями впливовости суб'єктів воєнно-політичних подій. У лютому 2022 р. (напередодні широкомасштабної війни) опитано 1167 респондентів, у лютому 2023 р. – 1147.
Протягом року найбільш виразно зросло визнання впливовости Збройних сил України. Меншою мірою це проявилося щодо президента України, російського і західного керівництва. Натомість зменшилася впливовість олігархічних кланів, прозахідних сил, а також центральних (за винятком президента) і місцевих органів влади.
Виявлено чотири категорії найбільш впливових суб'єктів: «захисники» (Збройні сили України, керівництво США та ЄС), впливовість яких пов'язана з підтримкою масових протестів, ринкового реформування та вимог до ефективности влади; влада (уряд і парламент), впливовість якої корелює з підтримкою ринкових реформ та визнанням ефективности влади; «вороги» (російські війська, зрадники й колаборанти), впливовість яких співвідноситься з патріотичними поставами, осудом російської агресії, підтримкою масових протестів, констатацією недостатньої ефективности українського опору; «инші» (мешканці инших регіонів, представники инших національностей), впливовість яких поєднується з бажанням поліпшення ситуації, антиросійськими поставами, запереченням компромісів з агресором, осудом у бік инших груп.
Визначальними для оцінки впливовости суб'єктів воєнно-політичних подій виявилися патріотично-антиросійські, (анти)реформаторські, антикорупційно-протестні та рентні постави.
Ключові слова:оцінка впливовости, суб'єкти воєнно-політичних подій, патріотичні постави, реформаторські постави, протестні постави.
Список використаних джерел:
Peterson, R. A., & Crittenden, V. L. (2012). On the impactfulness of theory and review articles. AMS Rev, 2, 1–4. DOI: 10.1007/s13162-012-0025-6
Reid, S. A., & Ng, S. H. (2000). Conversation as a resource for influence: evidence for prototypical arguments and social identification processes. European Journal of Social Psychology, 30(1), 83–100. DOI: https://doi.org/10.1002/(SICI)1099-0992(200001/02)30:1%3C83::AID-EJSP983%3E3.0.CO;2-I
Rezaei, A. A., Munoz, J., Jalili, M., & Khayyam, H. (2021). Influential Node Ranking in Complex Information Networks Using A Randomized Dynamics-Sensitive Approach, 1–14. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2112.02927
Trang Thi Thuy Nguyen (2022). Individual Language Policy: Bilingual Youth in Vietnam. Publisher : Multilingual Matters. DOI: https://doi.org/10.21832/9781800411142
Zareie, A., Sheikhahmadi, A., & Jalili, M. (2019). Identification of influential users in social networks based on users' interest. Information Sciences, 493, 217–231. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ins.2019.04.033
Бабка, В. (2014). Політичний вплив: тенденції концептуальних змін. Наукові записки ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 3(71), 325–336. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2014_3_31
Баранюк, І. (2011). Василь Сухомлинський про засади педагогічної впливовості слова вчителя. Наукові записки Кіровоградського держ. пед. університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки, 99, 58–65. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2011_99_10
Вінков, В. (2018). Уявлення молоді про життєвий успіх: структурно-змістовий аспект дослідження. Проблеми політичної психології, 21(1), 161–173. DOI: https://doi.org/10.33120/popp-Vol21-Year2018-14
Клепікова, О. В. (2021). Особистісне благополуччя як чинник професійного становлення майбутніх психологів. (Дис. д-ра філос. наук). Київ. Режим доступу: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/39887/1/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%
BE%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F.pdf
Коркос, Я. О. (2022). Концептуальний зміст категорії «свідомість» у зарубіжній психології. Науковий вiсник Херсонського державного унiверситету. Серія: Психологічні науки, 1, 11–17. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-1-2
Король, Л. М., & Максимець, С. М. (2014). Психологічні чинники впливу ЗМІ на формування особистості сучасної молоді. Наука і освіта, 5, 157–162. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2014_5_30
Мордовцева, Н. В. (2020). Впливовість як важлива комунікативна ознака мовлення майбутнього вчителя початкових класів. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Стратегічні пріоритети філології й лінгводидактики в умовах реформування освітньої системи в Україні» (10 квітня 2020 року). (с. 81–84). Старобільськ : ДЗ «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». Режим доступу: http://dspace.luguniv.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/6752/1/24.pdf
Прохоров, А. М. (2002). Інформаційно-психологічне підґрунтя політичних технологій. Наукові записки НаУКМА, 20, 1, 256–257. Режим доступу: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/9145
Сітарський, Б. (2022). Політичний вплив на реформу децентралізації в Україні. Агора. Журнал соціяльних наук, 1, 1, 29–46. DOI: https://doi.org/10.25264/26.01.2023-1/1-29-46