ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
О. М. Колишко, кандидат психологічних наук, завідувач кафедри загальної і соціальної психології, ЗО «Гродненський
державний університет імені Янки Купали», Республіка Білорусь
ORCID: 0000-0003-2704-6044
E-mail: kolyshko10@gmail.com
DOI: http://doi.org/10.17721/upj.2019.2(12).6
Інформація про статтю
Номер: 2(12) 2019, сторінки: 84-97
Отримано: 1 березня 2019
Рецензовано: 9 березня 2019
Прийнято: 13 березня 2019
Представлено результати експериментального дослідження освітнього читання студентів психологічних спеціальностей, проведеного з метою виявлення їхніх здібності до відкритості, розуміння і прийняття психологічних уявлень, відмінних від їхніх власних. Описано зміни особистісно значущих уявлень студента в процесі його взаємодії з освітнім текстом. Виявлено, що для магістрантів психологічних спеціальностей характерне переважно буденне уявлення про психологічну реальність. Вони виявляють дві стратегії роботи з науковою інформацією: 1) орієнтацію на виділення в тексті якомога більшої кількості раніше невідомих слів і їх запам’ятовування; 2) орієнтацію на визначення декількох ключових понять і осмислення (розуміння) інформації через їх призму. Для магістрантів типовою є орієнтація на розуміння інформації, представленої в освітньому тексті. Студенти другого ступеня вищої освіти виявляють істотні утруднення при реконструкції психологічної реальності з позиції заданої психологічної теорії. Вони схильні приписувати авторові тексту власні стосунки, ігнорувати його унікальні уявлення, формально або фрагментарно використовувати його понятійний апарат. Замість реконструкції події вони пропонують характеристики і оцінки або виставляють діагноз. Розуміння студентом авторської позиції («іншого») найчастіше приводить лише до незначних змін в його уявленнях про психологічну реальність. Такі зміни виявляють себе не стільки в якісній трансформації картини світу студента, скільки у збагаченні (розширенні) його уявленнями про нові змістові аспекти цієї картини. Відзначається, що при підготовці студентів психологічних спеціальностей потрібна спеціальна педагогічна діяльність з формування у них філологічних компетенцій при роботі з текстом. Ключові слова: освітнє читання, стратегія читання, розуміння, прийняття, відкритість, реконструкція тексту.
Список використаних джерел:
1. Барт Р. От произведения к тексту / Р. Барт // Избранные работы: Семиотика. Поэтика. – М.: Прогресс, Универс, 1994. – С. 413–423.
2. Виттман Р. Революция чтения в конце ХVIII в. / Р. Виттман // История чтения в западном мире от Античности до наших дней; [ред. – сост. Г. Кавалло, Р. Шартье]. – М.: ФАИР, 2008. – С. 359–398.
3. Волошинов В. Н. Конструкция высказывания / В. Н. Волошинов // Фрейдизм. Формальный метод в литературоведении. Марксизм и философия язика: статьи. – М.: Лабиринт, 2000. – С. 535–556.
4. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М.: Педагогика, 1991. – 480 с.
5. Грушевский С. С. Модель учебника нового поколения (технологического) как методическая основа создания электронных обучающих систем и интернет-поддержки обучения педагогов / С. С. Грушевский, А. И. Архипова // Научный журнал КубГАУ, – 2012. – № 83 (09). – С. 1–22.
6. Зинченко В. П. Психологические основы построения системы развивающего обучения Д. Б. Эльконина – В. В. Давыдова / В. П. Зинченко. – М.: Гардарики, 2002. – 432 с.
7. Колышко А. М. Кризис образовательного чтения / А. М. Колышко // Психология и жизнь: актуальные проблемы психологии образования: материалы III Международной научно-практической конференции (14–15 ноября 2018 г., г. Минск) / редкол.: С. И. Коптева, Л. А. Пергаменщик (отв. ред.) [и др.]. – Минск: БГПУ, 2018. – С. 43–47.
8. Колышко А. М. Практика письма и чтения Междуречья: опыт историко-психологической реконструкции [Электронный ресурс] / А. М. Колышко. – Минск: БГПУ, 2019. – URL: https://bspu.by/moodle3/pluginfile.php/144273/mod_resource/content/1/Колышко_public.pdf.
9. «Коммуникативный поворот» современного образования: сб. науч. ст. / ред. колл.: В. А. Герасимова [и др.]. – Минск: Пропилеи, 2004. – 304 с.
10. Мелосик З. Культура, идентичность и образование: мерцание значений / З. Мелосик, Т. Шкудлярек. – Томск: Изд-во Том. ун-та, 2015. – 170 с.
11. Миронова М. П. Содержание музыкально-коммуникативного образования учителя музыки в ВУЗе / М. П. Миронова // Человек и образование. – 2011. – № 1 (26). – С. 129–132.
12. Михайлов Ф. Т. Избранное / Ф. Т. Михайлов // Об образовании. – М.: Индрик, 2001. – С. 401–552.
13. Пузырей А. А. Манипулирование и майевтика: две парадигмы психотехники / А. А. Пузырей // Вопросы методологии. – 1997. – № 3/4. – С. 148–164.
14. Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике / П. Рикер. – М.: КАНОН-пресс-Ц, 2002. – 624 с.
15. Токарев Д. В. Дескриптивный и нарративный аспекты экфрасиса («Мертвый Христос» Гольбейна-Достоевского и «Сикстинская мадонна» Рафаэля-Жуковского) / Д. В. Токарев // «Невыразимое выразимое»: экфрасис и проблемы репрезентации визуального в художественном тексте / Сост. и науч. ред. Д. В. Токарев. – М.: Новое литературное обозрение, 2013. – С. 61–109.
16. Фейерабенд П. К. Прощай, разум / П. К. Фейерабенд. – М.: АСТ: Астрель, 2010. – 477 с.
17. Фромм Э. Искусство любить / Э. Фромм. – М.: АСТ, 2013. – 248 с.
18. Чехов А. П. О любви [Электронный ресурс] / А. П. Чехов // Интернет библиотека Алексея Комарова. – URL: https://ilibrary.ru/text/461/p.1/index.html.
19. Эко У. Роль читателя. Исследования по семиотике текста / У. Эко. – СПб.: Симпозиум, 2005. – 502 с.
20. Habermas J. Theorie des Kommunikativen Handelns: Zur Kritik der funktionalistischen: in 2 b. / J. Habermas. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1997. – В. 2. – 1216 s.
21. Scholes R. E. Textual power / R. E. Scholes. – London: Yale University Press, 1985. – 176 р.