ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
О. П. Соснюк, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної психології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-7558-8879, Researcher ID: W-2633-2017
E-mail: oleh.sosniuk@knu.ua
І. В. Остапенко, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник,
лабораторія психології політичної поведінки молоді
Інститут соціальної та політичної психології НАПН України
ORCID: 0000-0001-6710-5964, Researcher ID: V-3216-2017
E-mail: ostapenko.iryna.vit@gmail.com
Д. О. Столярова, студентка 4 курсу, факультет психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-0890-5539
E-mail: stoliarovadaria@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2021.2(16).8
Інформація про статтю
Номер: 2(16) 2021, сторінки: 125-140
Мова: українська
Отримано: 02.10.2021
Рецензовано: 07.10.2021
Прийнято: 10.10.2021
Анотація
Стаття присвячена вивченню особливостей використання технологій факт-чекінгу для розвитку критичного мислення користувачів соціальних медіа в умовах тренінгу. Розглянуто основні підходи до визначення поняття критичне мислення, а також деякі сучасні моделі критичного мислення. Одним з перспективних напрямів розвитку критичного мислення є формування навичок факт-чекінгу. Запропоновано методику оцінки готовності до розпізнання фейків та здатності ідентифікувати фейкову інформацію (на прикладі повідомлень про SARS-CoV-2). Визначено провідні маніпуляційні техніки, які використовувались у мас-медіа та соціальних мережах для поширення фейків стосовно вакцинації проти SARS-CoV-2.
Представлено програму тренінгу формування навичок комплексного факт-чекінгу, що передбачає перевірку достовірності фото/зображень, відеоконтенту та вербального контенту. Для закріплення навичок факт-чекінгу запропоновано використовувати веб-квест. Запропонована програма пройшла успішну апробацію. За результатами діагностики доведено, що оволодіння технологіями факт-чекінгу покращує здатність до розпізнавання фейків про вакцинацію та SARS-CoV-2, підвищує резистентність користувачів соціальних медіа до маніпуляційних впливів та позитивно впливає на розвиток їх критичного мислення. Перспективи подальших досліджень полягають в розробці та апробації комплексних тренінгових та навчальних програм, спрямованих на розвиток критичного мислення, а також у вдосконаленні інструментів діагностики рівня сформованості критичного мислення у представників різних вікових груп.
Ключові слова: факт-чекінг, критичне мислення, масова комунікація, соціальні медіа, медіаконтент, фейкові новини, резистентність до маніпуляцій, тренінг.
Список використаних джерел:
Ennis, R. H. (2003). Critical thinking assessment. In D. Fasko (Ed.), Critical thinking and reasoning. Current research, theory, and practice (pp. 293-313). Cresskill, NJ: Hampton Press.
Halpern, D. F. (2014). Thought and Knowledge: An Introduction to Critical Thinking (5th Edition). NY: Psychology Press.
Klooster, D. (2001). What is Critical Thinking? Thinking classroom, Spring, 4, 36-40.
Krippendorff, K. H. (2003). Content Analysis: An introduction to its methodology. Sage Publications.
Paul, R. W. (1990). Critical Thinking: what every person needs to survive in a rapidly changing world. Rohnert Park, CA: Center for Critical Thinking and Moral Critique, Sonoma State Univ.
Saiz, C. & Rivas, S. F. (2016). New teaching techniques to improve critical thinking. The Diaprove methodology. Educational Research Quarterly, 40 (1), 3-36.
Sosniuk, O. & Ostapenko, I. (2018). The development of medialiteracy and media competence of students in educational practice. DisCo 2018: Overcoming the Challenges and Barriers in Open Education. Papers of 13-th International Conference. – Prague, Center of Higher Education Studies, 82–89.
Луценко Е.Л. (2014). Адаптированный тест критического мышления Л. Старки. Харьков.
Майерс Д. (2006). Психология. Мн.: Попурри.
Мороз О. (2020). Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців. К.: Yakaboo Publishing.
Садівничий, В. О. (2017). Типи, види та особливості подачі контенту кросмедіа. В. Е. Шевченко (ред). Кросмедіа: контент, технології, перспективи : колективна моногр. Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. (с. 40-47). К. : Кафедра мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Сивцова А. (2016). Словарный запас: трансмедиа. Режим доступа: https://strelkamag.com/ru/article/vocabulary-transmedia
Соснюк, О. П. & Остапенко, І. В. (2018). Веб-квест як інструмент розвитку медіакомпететності студентської молоді. Український психологічний журнал, 1 (7), 133 –150.
Соснюк, О. П. (2007). Психологічний тренінг як засіб профілактики використання маніпуляційних технік в мас-медіа. Актуальні проблеми психології. Проблеми психології творчості та обдарованості. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України, 12 (3), 157-167.
Тягло, О. В. (2008). Критичне мислення. Харків: «Основа».
Хоменко, І. (2016). Неформальна логіка та арґументативне міркування. Філософська думка, 3, 34-46.
Шанковский, О. (2020). Как распознать фейк. Режим доступа: https://www.stopfake.org/ru/kak-raspoznat-fejk/