ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
А. О. Курапов, дкандидат психологічних наук,
асистент кафедри експериментальної та прикладної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-1286-9788
E-mail: ankurapov@knu.ua
Р. С. Несен, магістр психології, факультет психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-8220-7472
E-mail: roman.nesen@knu.ua
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2021.2(16).6
Інформація про статтю
Номер: 2(16) 2021, сторінки: 89-105
Мова: українська
Отримано: 09.06.2021
Рецензовано: 12.06.2021
Прийнято: 14.06.2021
Анотація
Акультурація – популярний термін у крос-культурній психології, психології культури та етнокультурній психології. Сам термін нині використовується у дослідженні взаємодії двох або більше етнокультурних спільнот, результатом якої є обрання певної стратегії взаємодії як однієї особи, так і групи. Обрані стратегії взаємодії називаються стратегіями акультурації, і до них входять: інтеграція, асиміляція, сепарація, маргіналізація. Вибір певної стратегії залежить від низки соціально-демографічних та психологічних чинників. Велика кількість досліджень акультурації на сьогоднішній день здійснена або у крос-культурному, або психолого-антропологічному підходах. У статті описано результати дослідження мігрантів з України у Сполучених Штатах Америки та представлено чинники акультурації у межах крос-культурного підходу до її дослідження. Результати дослідження показують, що необхідно розрізняти соціально-демографічні та психологічні чинники. Соціо-демографічні змінні визначають розподіл значень індивідуально-психологічних характеристик. За результатами т-тесту встановлено, що чоловіки та жінки обирають однаково інтеграцію та сепарацію як стратегії акультурації. Суттєва різниця виявлена між чоловіками та жінками при виборі стратегій маргіналізації та асиміляції. Молодші досліджувані схильні обирати асиміляцію та інтеграцію, водночас як старші обирають маргіналізацію та сепарацію. Виявлено також психологічні характеристики осіб, які обирають різні стратегії акультурації. Інтеграцію найчастіше обирають особи із яскраво вираженою фемінністю, відкритістю та цілеспрямованістю, переважно особи юнацького віку із середньою культурною дистанцією. Асиміляцію обирають більшою мірою ті особи, які мають яскраво виражену відкритість до нового досвіду та низьку культурну дистанцію. Сепарацію обирають особи чуттєві, замкнені, часто істеричні, цілеспрямовані, імпульсивні та схильні до агресії. Маргіналізацію обирають інфантильні особи, які є нестабільними та вразливими.
Ключові слова: акультурація, стратегії акультурації, крос-культурна психологія, міграція, етнокультурні спільноти.
Список використаних джерел:
Arends-Tóth, J., & Van de Vijver, F. J. (2006). Issues in the Conceptualization and Assessment of Acculturation. In M. H. Bornstein & L. R. Cote (Eds.), Acculturation and parent-child relationships: Measurement and development. – Mahwah, NJ: Erlbaum.
Barnett, J. (2018). Examining the lived experiences of acculturation among Haitian immigrants living in the United States: An Interpretative Phenomenological Analysis. Auburn : Alabama.
Berry, J. W., Poortinga, Y. H., Segall, M. H., & Dasen, P. R. (2002). Cross-cultural psychology: Research and applications. Cambridge University Press.
Cleveland, M., & Xu, C. (2019). Multifaceted acculturation in multiethnic settings. Journal of Business Research, 103, 250–260.
Danyliuk, I. V., Kozytska, I. V., & Kurapov, A. O. (2017). Ethno-cultural psychology: the science of culture, ethnicity and personality. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 21(3), 31–36.
Dow, H. D. (2011). The acculturation processes: The strategies and factors affecting the degree of acculturation. Home Health Care Management & Practice, 23(3), 221–227.
Grigoryev, D., & Berry, J. W. (2022). “Causality crisis” in acculturation research a false alarm?: A commentary on Kunst (2021). International Journal of Intercultural Relations, 86, 158–162.
Kurapov, A. O. (2018). Personalitys psychological profile as a determinant of acculituration strategy choice. Ukrainian Psychological Journal, 4(10), 90–99.
Ma, K., Pitner, R., Sakamoto, I., & Park, H. Y. (2020). Challenges in Acculturation among International Students from Asian Collectivist Cultures. Higher Education Studies, 10(3), 34–43.
Redfield, R., Linton, R., & Herskovits, M. J. (1936). Memorandum for the study of acculturation. American anthropologist, 38(1), 149–152.
Simons, S. A. (2013). Ships as ‘total institutions’. acculturating seafarers for a global political economy. Roczniki Socjologii Morskiej, (XXII), 62–68.
Ward, C., & Kus, L. (2012). Back to and beyond Berry's basics: The conceptualization, operationalization and classification of acculturation. International Journal of Intercultural Relations, 36(4), 472–485.
Данилюк, І., Курапов, А., & Ягіяєв, І. (2019). Етнокультурна психологія: історія та сучасність. (Монографія). Київ: АртЕк.