ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
Л. В. Засєкіна, доктор психологічних наук, професор,
Волинський національний університет імені Лесі Українки,
ORCID: 0000-0001-8456-0774, Researcher ID: X-7055-2018
E-mail: zasyekina.larisa@vnu.edu.ua
Л. Я. Малімон, кандидат психологічних наук, професор,
Волинський національний університет імені Лесі Українки,
ORCID: 0000-0002-2964-6580, Scopus Author ID: 57215577157
E-mail: malimon.ludmila@vnu.edu.ua
DOI:DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2021.2(16).3
Інформація про статтю
Номер: 2(16) 2021, сторінки: 36-53
Мова: українська
Отримано: 13.05.2021
Рецензовано: 16.05.2021
Прийнято: 24.05.2021
Анотація
У статті обґрунтовано важливість адаптивності особистості в забезпеченні і збереженні її психічного здоров’я на робочому місці. Визначено й описано рівні особистісної адаптивності працівників; обґрунтовано комплекс діагностичних показників, які опосередковано можуть свідчити про психічне здоров’я: задоволеність працею та її складовими, рівні емоційного вигорання і загального психологічного благополуччя.
За допомогою кореляційного аналізу виявлено позитивні взаємозв’язки параметрів адаптивності (нервово-психічної стійкості, комунікативних особливостей та моральної нормативності) з показниками психологічного благополуччя працівника й задоволеністю працею (досягненнями на роботі, взаєминами зі співробітниками, рівнем домагань у професійній діяльності й професійною відповідальністю) й негативні – з більшістю симптомів професійного вигорання.
Виявлено, що психічне здоров’я працівників із високим і нормальним рівнями адаптивності характеризується професійним благополуччям, інтересом до роботи, розширенням професійних обов’язків, професійною «включеністю», емоційно-комунікативною активністю, професійною відповідальністю і, водночас, схильністю до професійно-емоційного вигорання; працівників із задовільним рівнем адаптивності – емоційним вигоранням, дезінтеграцією психологічного благополуччя, незрілістю професійного спілкування, емоційною незадоволеністю працею, незадоволеністю собою», емоційно-професійною безпорадністю і конформізмом; працівників із низьким рівнем адаптивності – комунікативно-емоційною сугестивністю, професійно-екзистенційним вигоранням, емоційною резистентністю, екстернальністю локусу контролю, інтегральною незадоволеністю працею, емоційним виснаженням і емоційно-комунікативною фрустрованістю.
Ключові слова: цінності, політичні орієнтації, ставлення, звинувачення, самозвинувачення, пошук винуватців, почуття провини, колективна провина, групова провина.
Список використаних джерел:
Bonnot, V., Krauth-Gruber, S., Drozda-Senkowska, E., & Lopes, D. (2016). Emotional reactions to the French colonization in Algeria: The normative nature of collective guilt. Social Science Information, 55(4), 531–554.
Dresler-Hawke, J. E., Liu H. (2006). Collective shame and the positioning of German national identity. Psicología Política, 32, 131–153.
Hamer, K., Penczek, M., Bilewicz, M. (2018). Between universalistic and defensive forms of group attachment. The indirect effects of national identification on intergroup forgiveness. Personality and Individual Differences. 131, 15–20.
Hollander, N. C. (2016). Trauma as ideology: Accountability in the “intractable conflict”. Psychoanalysis, Culture & Society, 21, 59–80. DOI:10.1057/pcs.2015.6
Lidin, K. (2021). Emotions as experiences of information flow. Academia Letters, 651. DOI: https://doi.org/10.20935/AL651
Sharvit, K., Brambilla, M., Babush, M., & Colucci, F. P. (2015). To feel or not to feel when my group harms others? The regulation of collective guilt as motivated reasoning. Personality and social psychology bulletin, 41(9), 1223–1235.
Schori-Eyal, N., Tagar, M. R., Saguy, T., & Halperin, E. (2015). The benefits of group-based pride: Pride can motivate guilt in intergroup conflicts among high glorifiers. Journal of Experimental Social Psychology, 61, 79–83.
Solak, N., Tagar M. R., Cohen-Chen, S., Saguy, T., & Halperin, E. (2017). Disappointment expression evokes collective guilt and collective action in intergroup conflict: the moderating role of legitimacy perceptions. Cognition and emotion, 31(6), 111.
Wohl, M. J., Branscombe, N. R., & Klar, Y. (2006). Collective guilt: Emotional reactions when one's group has done wrong or been wronged. European review of social psychology, 17(1), 1–37.
Xu, H., Begue, L., & Shankland, R. (2011). Guilt and Guiltlessness: An Integrative Review. Social and Personality Psychology Compass, 5(7), 440–457. DOI: 10.1111/j.1751-9004.2011.00364.x
Бабка, В. Л. (2015). Українська історична пам’ять під впливом інтеграційних факторів. По той бік Дніпра: вплив контроверсійних образів «іншого українця» на формування ментальних кордонів. М. О. Фролова (Ред.). Запоріжжя : Інтер-М, 113–118.
Белик, И. А. (2006). Чувство вины в связи с особенностями развития личности. (Автореф. дисс. канд. психол. наук). Санкт-Петербург. Режим доступа: https://www.dissercat.com/content/chuvstvo-viny-v-svyazi-s-osobennostyami-razvitiya-lichnosti.
Гарькавець, С. О., Волченко, Л. П. (2018). Особливості формування установки конкурентної віктимності в умовах збройного конфлікту – досвід мешканців Донбасу. International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 8 (12), 37–41.
Масова свідомість у зоні воєнного конфлікту на Донбасі. (Монографія). І. Ф. Кононов (Ред). (2018). Вінниця : ТОВ «Твори».
Найдьонова, Л. А. (2012). Рефлексивна психологія територіальних спільнот. Київ : Міленіум.
Чи потрібні ми Україні? Результати анкетування у непідконтрольних районах Донбасу, аналіз думок та висновки конфліктолога. І. Яковлєва (Ред). (2020). Berlin : DRA. – Режим доступу: https://civilmplus.org/wp-content/uploads/2020/12/CHi-potribni-mi-Ukrai-ni.-Golosi-okupovanogo-Donbasu..pdf