ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
О. Г. Виноградов, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0003-1250-3863
E-mail: a.g.vinogradov@knu.ua
А. О. Головіна, аспірантка кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0003-0366-3961
E-mail: catowin.alia@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2021.2(16).2
Інформація про статтю
Номер: 2(16) 2021, сторінки: 21-35
Мова: українська
Отримано: 12.09.2021
Рецензовано: 19.09.2021
Прийнято: 22.09.2021
Анотація
Поширений підхід до вимірювання задоволеності життям чи якимось іншим складним явищем зазвичай полягає в обчисленні простої або зваженої суми балів задоволеності його окремими аспектами. Серед дослідників поширене уявлення, що підвищити валідність композитного балу можна шляхом зважування оцінки задоволеності аспектом індивідуальною оцінкою його важливості, проте емпіричні дослідження спростовують це припущення.
В статті розглядаються умови, за яких індивідуально зважений показник задоволеності станом демократії в Україні демонструє вищу валідність для передбачення загальної задоволеності порівняно з незваженим та нормативно зваженим показниками.
На даних Європейського Соціального Дослідження (ESS) шостої хвилі вдалося продемонструвати, що валідність індивідуально зваженого показника задоволеності демократією опосередковується інтра-індивідуальною варіативністю оцінок важливості її аспектів. За допомогою ієрархічної лінійної регресії було встановлено суттєве (до 11%) статистично значуще підвищення відсотку поясненої дисперсії загальної задоволеності демократією при додаванні до моделі індивідуально зваженого показника на вибірках респондентів з диференційованим сприйманням важливості 14 аспектів демократії. В статті також демонструється цікава тенденція: в регресійних рівняннях індивідуально зважений і нормативно зважений показники можуть відігравати один до одного роль змінної-супресора.
Ключові слова: індекс задоволеності демократією, індивідуально-зважений бал, інтра-індивідуальна варіативність.
Список використаних джерел:
Baviskar, S., & Malone, M. F. T. (2004). What Democracy Means to Citizens – and Why It Matters. European Review of Latin American and Caribbean Studies, 76, 3–23. DOI: http://doi.org/10.18352/erlacs.9682
Dahlberg, S., & Holmberg, S. (2013). Democracy and Bureaucracy: How their Quality Matters for Popular Satisfaction. West European Politics, 37(3), 515–537. DOI:10.1080/01402382.2013.830468
Ferrín, M., & Kriesi, H. (2016). How Europeans view and evaluate democracy. Oxford : Oxford University Press.
Riker, W. H. (1988). Liberalism against Populism: A Confrontation Between the Theory of Democracy and the Theory of Social Choice. Prospect Heights : Waveland Press.
Rohrer, J. M., & Schmukle, S. C. (2018). Individual Importance Weighting of Domain Satisfaction Ratings does Not Increase Validity. Collabra: Psychology, 4(1), 6. DOI: http://doi.org/10.1525/collabra.116
Trauer, T., Mackinnon A. (2001). Why are we weighting? The role of importance ratings in quality of life measurement. Quality of Life Research, 10, 579–585.
Wagner, A., Schneider, F., & Halla, M. (2009). The quality of institutions and satisfaction with democracy in Western Europe — A panel analysis. European Journal of Political Economy, 25(1), 30–41. DOI: 10.1016/j.ejpoleco.2008.08.001
Wu, C. H. (2008). Can we weight satisfaction score with importance ranks across life domains? Social Indicators Research, 86(3), 469–480. DOI: 10.1007/s11205-007-9180-9