ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
Л. О. Шістко, аспірантка 1 року навчання кафедри психології розвитку факультету психології
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0003-1972-5514
E-mail: luda.shistko@gmail.com Автор:
Є. М. Прокопович, кандидат медичних наук, доцент кафедри психології розвитку,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-8601-5419
E-mail: rozvytku@ukr.net
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2021.2(16).11
Інформація про статтю
Номер: 2(16) 2021, сторінки: 181-199
Мова: українська
Отримано: 21.06.2021
Рецензовано: 26.06.2021
Прийнято: 04.07.2021
Анотація
У статті представлені результати дослідження компонентів самоактуалізації та адаптаційного потенціалу в якості предикторів стратегій проактивної копінг-поведінки особистості на етапі самореалізації. На основі психодіагностичних даних, отриманих на вибірці з 80 осіб у віці від 21 до 55 років, за результатами регресійного аналізу виявлено поєднання особистісних рис, що визначають вибір кожної копінг-стратегії. Встановлено ключові фактори-предиктори проактивного копінгу: самоповага, контактність і здатність до оптимального балансу в системі «внутрішня - зовнішня підтримка». Результати можуть бути використані в практиці психологічного консультування і корекційно-розвиваючої роботи для посилення копінг-ресурсів особистості при зіткненні з життєвими труднощами на етапі самореалізації. Основним методом збору даних є психологічне тестування, реалізоване за допомогою наступного методологічного комплексу: тест самоактуалізації (Е. Шостром, адаптація Ю. Е. Гозмана, М. В. Заїки, М. В. Кроз); втрати та надбання особистих ресурсів (Н. Водоп’янова, М. Штейн); проактивний копінг (Л. Аспінвал, Р. Шварцер та С. Тауберт, адаптована Е. Старченковою). Статистичним методом обробки даних є регресійний аналіз. Результати регресійного аналізу довели вплив самоактуалізації та адаптаційного потенціалу на проактивну копінг-поведінку особистості на етапі самореалізації. Вибір кожної стратегії визначається предикторами (від 2 до 6). Найбільший внесок належить показникам шкал самореалізації (9 із 14). Ціннісні орієнтації, спонтанність, синергія, когнітивні потреби та креативність залишались поза межами впливу на проактивний копінг. Зв'язки між активними стратегіями подолання та компонентами самореалізації є суперечливими та неоднозначними (більшість із них - 14 із 22 - мають протилежний характер). Пояснення значною мірою визначається рисами колективістської культури, цінності якої поділяють дорослі члени суспільства. Виявлено, що адаптаційний потенціал має зв’язок лише стосовно стратегії превентивного подолання. Самооцінка, комунікабельність та здатність знаходити оптимальний баланс у системі «внутрішньо-зовнішня підтримка» повинні приділятися ключовим провісникам активного подолання на етапі самореалізації.
Ключові слова: особистість, ресурси, копінг-поведінка, самоактуалізація, адаптаційний потенціал, проактивний копінг, предиктори копінга, розвиток.
Список використаних джерел:
Aspinwall, L. G. & Taylor, S. E. (2017). A stitch in time: Self-regulation and proactive coping. Psychological Bulletin. Vol. 121 (3), 417–436.
Greenglass, E. (2018). Proactive coping and quality of life management. Beyond coping: Meeting goals, vision, and challenges. London: Oxford University Press. 37–62.
Lazarus, R. W. & Folkman, S. (1991). The Concept of Coping. Stress and Coping: an anthology. New York: Columbia University Press. 189–206.
Schwarzer, R. & Taubert, S. (2018). Tenacious goal pursuits and striving toward personal growth: Proactive coping. Beyond coping: Meeting goals, vision, and challenges. London : Oxford University Press. 19–35
Kim, Y. Y. (1986). Cross-cultural adaptation: A Critical Assessment of the Field. Paper presented at the annual meeting of the Speech Communication Association. Chicago, Illinois.
Diener, E. (2017). Subjective emotional well-being. Handbook of emotions. NY: Guildford. 405–415
Larsen, R. J. (2016). Personality and emotion regulation in every life. Abstract book of the 1st World Conference on Personality, 88.
Masgoret, A. & Ward, C. (2016). Culture learning approach to acculturation. The Cambridge handbook of acculturation psychology. Cambridge University Press. 58–77.
Bochner, S. (2003). Culture Shock Due to Contact with Unfamiliar Cultures. Online Readings in Psychology and Culture, 8 (1).
Nguyen, A. D. & Benet-Martínez, V. (2017). Biculturalism and adjustment: A meta-analysis. Journal of CrossCultural Psychology. Vol. 44. 122—159.
Norton, R. (1975). Measurement of ambiguity tolerance. Journal of Personality Assessment. 607–619.
Ogbu, J. (1990). Cultural models. identity and literacy. In J. Stigler. R. Shweder. & G. Herdt (Eds.). Cultural psychology: Essays on comparative human development. New York: Cambridge University Press. 520–540.
Piontkowski, U., Rohmann, A. & Florack, A. (2017). Concordance of acculturation attitudes and perceived threat. Group Processes and Intergroup Relations. 5. 221–232.
Ryff, C. D. (2019). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Psychology and Social Psychology. Vol. 57. 1069–1081.
Seal, W. & Ward, C. (2016). The Prediction of Psychological and Sociocultural Adjustment during Cross-cultural Transactions. International Journal of Intercultural Relations, 14, 449–463.
Diener, Е., Suh, E. М., Lucas, R. E. & Smith, Н. Е. (1999). Subjective well-being: Three decades of progress. Psychological Bulletin. 125. 276–302.
Tanaka, T., Takai, J., Kohyama, T. & Fujihara, T. (2016). Adjustment patterns of international students in Japan. International Journal of Intercultural Relations, 18(1), 55–75.
The Satisfaction with Life Scale. (1985). Journal of Personality Assessment. №49. 71–75.
Ward, C. & Geeraert, N. (2016). Advancing acculturation theory and research: The acculturation process in its ecological context. Current Opinion in Psychology, 8, 98–104.
Ward, C. & Kennedy, A. (2016). The measurement of sociocultural adaptation. International journal of Intercultural Relations. 23(4), 659–677.
Ward, C. & Rana-Deuba. A. (1999). Acculturation and adaptation revisited. Journal of cross-cultural psychology, 30(4).422–442.
Witte, K. (2018). A theory of cognition and negative affect: Extending Gudykunst and Hammer's theory of uncertainty and anxiety reduction. International Journal of Intercultural Relations, 17, 197-215.
Бодров, В. А. (2016). Проблема преодоления стресса. Процессы и ресурсы преодоления стресса. Психологический журнал, 27 (2), 113–123.
Водопьянова, Н. Е. (2017). Психодиагностика стресса. СПб.: Питер.
Журавлев, А. Л., Крюкова, Т. Л. & Сергиенко, Е. А. (2018). Совладающее поведение: современное состояние и перспективы. М.: Ин-т психологии РАН.
Журавлев, А.Л. & Сергиенко, Е.А. (2018). Стресс, выгорание, совладание в современном контексте. М.: Ин-т психологии РАН.
Крюкова, Т.Л. (2018). Психология совладающего поведения в разные периоды жизни. Кострома: Костромской гос. ун-т им. Н.А. Некрасова.
Муздыбаев, К. (2018). Стратегия совладания с жизненными трудностями. Журнал социологии и социальной антропологии, 2(1), 100–111.
Петрова, Е.А. & Хазова, С.А. (2017). Ресурсы личности: проблемы и перспективы исследования. Журнал практического психолога, 2, 86–103.