ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
В. О. Васютинський, доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник
Інститут соціальної та політичної психології НАПН України
ORCID: 0000-0002-9808-4550, Scopus ID: 57213606129
E-mail: vadymvas55@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2021.2(16).1
Інформація про статтю
Номер: 2(16) 2021, сторінки: 9-20
Мова: українська
Отримано: 15.06.2021
Рецензовано: 19.06.2021
Прийнято: 23.06.2021
Анотація
У статті описано відмінності між носіями місцевої і загальноукраїнської ідентичностей в оцінці історичних провин українців. Дані зібрано під час двох опитувань: 150 мешканців п’яти малих міст Правобережної України, де в 1919-1920 рр. відбувалися криваві єврейські погроми; 100 мешканців чотирьох місцевостей на Західній Україні, де в 1943–1944 рр. мало місце знищення сотень осіб польської національності.
Відповіді респондентів, отримані за методом напівстандартизованого інтерв’ю, було опрацьовано за процедурою контент-аналізу та узагальнено у вигляді набору семантичних одиниць. Відмінності між тими, хто насамперед визначав себе як місцевого мешканця (локальна ідентичність), і тими, хто волів назватися громадянином України (національна ідентичність), оцінювано за критерієм Манна – Вітні.
В оцінках сумних подій минулого носії локальної ідентичності більшою мірою орієнтуються на гуманістичні цінності та говорять про співчуття до невинних жертв; виявляють дещо вищий рівень готовності вибачатися за історичні провини українців, а водночас уникають звинувачень у бік місцевих мешканців, замість яких вибачатися повинна влада; мають більшу потребу робити з трагічних подій правильні висновки на майбутнє.
Носії національної ідентичності виразніше застосовують критерії політико-ідеологічного змісту та шукають винуватців серед ворогів; уникають звинувачень на адресу українців і «не знають», хто повинен вибачатися за колишні злочини; тяжіють до «об’єктивних» історичних пояснень минулого.
Ключові слова: історичні провини, локальна ідентичність, національна ідентичність, винуватці, вибачення.
Список використаних джерел:
Adamski, Ł. (2017). Ukrainian «Volhynian Negationism»: Reflections on the 2016 Polish–Ukrainian Memory Conflict. Journal of Soviet and Post-Soviet Politics and Society, 3, 2, 253–290, Retrieved from: https://www.academia.edu/37002786/Ukrainian_Volhynian_Negationism_Reflections_on_the_2016_Polish_Ukrainian_Memory_Conflict
Antisemitism in Europe Today: the Phenomena, the Conflicts: Online Publication Arising from the Conference of the Same Name at the Jewish Museum Berlin (2013). Retrieved from: https://www.jmberlin.de/en/online-publication-antisemitism-europe-today
Doosje, B. E. J., Branscombe, N. R., Spears, R., & Manstead, A. S. R. (2006). Antecedents and Consequences of Group-Based Guilt: The Effects of Ingroup Identification. Group Processes and Intergroup Relations, SAGE Publications, 9(3), 325–338. DOI: 10.1177/1368430206064637. hal-00571621
Dyduch-Hazar, K., Mrozinski, B., Simão, C., & Golec de Zavala, A. (2019). Collective narcissism and in-group satisfaction predict different reactions to the past transgressions of the in-group Polish. Psychological Bulletin, 50(4), 316–325. DOI: 10.24425/ppb.2019.131004
Ferguson, M. A. & Branscombe, N. R. (2014). The social psychology of collective guilt. Collective Emotions Perspectives from Psychology, Philosophy, and Sociology, 251–265.
Grosfeld, I., Sakalli, S. O., Zhuravskaya, E. (2020). Middleman Minorities and Ethnic Violence: Anti-Jewish Pogroms in the Russian Empire. The Review of Economic Studies, 87, 1, 289–342. DOI: https://doi.org/10.1093/restud/rdz001
Gunn, G. R. and Wilson, A. E. (2011). Acknowledging the Skeletons in Our Closet: The Effect of Group Affirmation on Collective Guilt, Collective Shame, and Reparatory Attitudes. Personality and Social Psychology Bulletin, 37(11), 1474–1487. DOI: 10.1177/01461672114136071474–1487
Krakowska, K. (2018). The role of the Volhynian massacres in the building of narratives about Ukrainians on the polish internet. Zoon Politikon Special Issue 2018. DOI: 10.4467/2543408XZOP.18.004.10060
Li, Zh., Yu, H., Zhou, Yo., Kalenscher, T., Zhou, X. (2020). Guilty by association: How group-based (collective) guilt arises in the brain. NeuroImage, 209. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2019.116488
Miller, M. L. (2019). The Forgotten Pogroms, 1918. Slavic Review, 78, 3, 648–653. DOI: https://doi.org/10.1017/slr.2019.226
Portnov, A. (2016). Clash of Victimhoods. The Volhynian Massacre 1943 in Polish and Ukrainian Memory. Retrieved from: https://www.opendemocracy.net/en/odr/clash-of-victimhood-1943-volhynian-massacre-in-polish-and-ukrainian-culture/
Shatalov, D. (2019). On German Orders. The Volhynian Massacre in Soviet Partisans’ Memoirs. Connexe, 5: Divided Memories, Shared Memories, Poland, Russia, Ukraine: History mirrored in Literature and Cinema, ed. by Korine Amacher, Éric Aunoble & Andrii Portnov, 99–117. DOI: 10.5077/journals/connexe.2019.e253
Strilchuk, L. (2019). The Volyn tragedy in modern Ukrainian-Polish relations. Схід, 2(160), 38–44. Retrieved from: http://skhid.kubg.edu.ua/article/download/165762/165085
Tajfel, H., Turner, J. C., Austin, W. G., & Worchel, S. (1979). An integrative theory of intergroup conflict. Organizational identity: A reader, 56-65.
Velychenko, S. (2021). Ukraine’s Revolutions and anti-Jewish Pogroms. Historians. Retrieved from: http://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/2879-ukraine-s-revolutions-and-anti-jewish-pogroms.
Winiewski, M., Bulska, D. (2019). Stereotype Content as a Collective Memory of Place and Its Past Intergroup Relations. Social Psychological Bulletin, 14(2). DOI: https://doi.org/10.32872/spb.v14i2.33471.