ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
І. М. Леонова, кандидат психологічних наук, докторант факультету психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-9798-9737
E-mail: leonova.i.m@ukr.net
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2020.2(14).9
Інформація про статтю
Номер: 2(14) 2020, сторінки: 171-188
Мова: англійська
Отримано: 10.11.2020
Рецензовано: 11.11.2020
Прийнято: 14.11.2020
Розглядаються чинники переживання самотності жінками з різних соціальних груп, виокремлені в результаті факторного аналізу. Визначено шість структурних факторів: нейротизм, займана позиція особистості щодо себе і до інших, комунікабельність, міжособистісні стосунки, особистісний потенціал, типи поведінки. Кожен з цих факторів має протилежний вектор напрямку спрямованості, що визначає соціальність жінки та інтенсивність переживання нею почуття самотності.
Встановлено, що особистісні якості, які передбачають переживання негативних емоцій, включаючи низьку самооцінку та підвищені вимоги як до себе, так і до інших, депресію, страх і тривогу, невпевненість, емоційну нестабільність, сприяють появі асоціальності (соціальної байдужості) та почуття самотності. Виявлено, що одним з факторів, який дезадаптує особистість жінки в соціумі і робить її самотньою, є саме агресивно-негативна позиція. Також можна стверджувати, що деструктивне спілкування сприяє появі почуття самотності. Визначено, що гармонійність і комфорт в міжособистісних стосунках та рівень почуття самотності залежать від займаної жінкою позиції, дистанції і валентності в них. Встановлено, що жінки, які мають високий особистісний потенціал, меншою мірою схильні переживати почуття самотності, ніж жінки, які мають низький рівень особистісного потенціалу. Показано, що страх і агресія безпосередньо впливають на розвиток пригнічено-агресивного типу поведінки у жінок, який призводить до соціальної дезадаптації, що дозволяє розуміти причину страху самотності і механізм формування в них почуття самотності.
Ключові слова: самотність, соціальні групи, соціально-психологічні чинники, нейротизм, позиція особистості, комунікабельність, міжособистісні взаємини, особистісний потенціал, типи поведінки.
Список використаних джерел:
Adams, Jr. J. P., Kaufman A. V., & Dressler, W. W. (1989). Predictors of social isolation in older southern adults: A cross-racial analysis. Journal of Applied Gerontology, 8, 365–381.
Bossaert, G., Colpin, H. Pijl, S.P., & Petry, K. (2011). Loneliness among students with special educational needs in mainstream seventh grade, Research in Developmental Disabilities, 33, 1888–1897.
Baum A., Garofalo J. P., Yali A. M., (1999). Socioeconomic status and chronic stress. Does stress account for SES effects on health? ANNALS of the New York Academy of Sciences, 896, 131–144. doi: 10.1111/j.1749-6632.1999.tb08111.x.
Cacioppo, J., Hughes, M. E., Waite, L. J., Hawkley, L., & Thisted, R. (2006). Loneliness as a Specific Risk Factor for Depressive Symptoms: Cross-Sectional and Longitudinal Analyses. Psychology and Aging, 21(1), 140–151 DOI: 10.1037/0882- 7974.21.1.140
Cacioppo, J. T., Hawkley, L. C., Crawford, L. E., Ernst, J. M., Burleson, M. H., Kowalewski, R. B. (2002). Loneliness and health: Potential mechanisms. Psychosomatic Medicine, 64, 407–417.
Caspi, A., Harrington, H., Moffitt, T. E., Milne, B. J., & Poulton, R. (2006). Socially isolated children 20 years later. Archives of Pediatric Adolescent Medicine, 160, 805–811.
Di Tommaso, E., & Spinner, B. (1993). The Development and Initial Validation of Social and Emotional. Loneliness Scale for Adults (SELSA). Personality and individual Differencies, 14(1), 127–134. doi: https://doi.org/10.1016/0191-8869(93)90182-34.
Douglas, N., Plugge, E., Fitzpatrick, R. (2009). The impact of imprisonment on health – What dowomen prisoners say? Journal of Epidemiology and Community Health, BMJ Publishing Group, 63(9), 749–n/a. Retrieved from: ff10.1136/jech.2008.080713ff. ffhal-00477873f
Hawkley, L. C., Cacioppo, J. T., (2010). Loneliness Matters: A Theoretical and Empirical Review of Consequences and Mechanisms. Annals of Behavioral Medicine, 40(2), 218–227. https://doi.org/10.1007/s12160-010-9210-8
Hawkley, L. C., Masi, C. M., Berry, J. D., Cacioppo, J. T. (2006). Loneliness is a unique predictor of age-related differences in systolic blood pressure. Psychology and Aging, 21, 152–164. DOI: 10.1037/0882-7974.21.1.152
Hawkley L. C., Cacioppo J. T., (2007). Aging and Loneliness: Downhill Quickly? Current Directions in Psychological Science. doi.org/10.1111/j.1467-8721.2007.00501.x
Hawkley L. C., Browne M. W., Cacioppo J. T., (2005). How can I connect with thee? Let me count the ways. Psychological Science, 16(10), 798–804. doi: 10.1111/j.1467- 9280.2005.01617.x.
Heikkinen, R., & Kauppinen, M. (2004). Depressive Symptoms in Late Life: A 10-Year Follow-Up. Archives of Gerontology and Geriatrics, 38, 239–250. http://dx.doi. org/10.1016/j.archger.2003.10.004
Pinquart, M., & Sörensen, S. (2003). Differences between caregivers and noncaregivers in psychological health and physical health: A meta-analysis. Psychology and Aging, 18(2), 250–267. https://doi.org/10.1037/0882-7974.18.2.250
Russell, D. W., Cutrona, C. E., de la Mora, A., & Wallace, R. B. (1997). Loneliness and nursing home admission among rural older adults. Psychology and Aging, 12(4), 574–589. https://doi.org/10.1037/0882-7974.12.4.574
Savikko N., Routasalo P., Tilvis R. S., Strandberg T. E., Pitkälä K. H., (2005). Predictors and subjective causes of loneliness in an aged population. Archives of Gerontology and Geriatrics, 41(3), 223–233. doi: 10.1016/j.archger.2005.03.002.
Stravynski, A., & Boyer, R. (2001). Loneliness in relation to suicide ideation and parasuicide: A population-wide study. Suicide and Life-Threatening Behavior, 31(1), 32–40. https://doi.org/10.1521/suli.31.1.32.21312
Victor, C. R., Scambler, S., Bowling, A., Bond, J. (2005). The prevalence of and risk factors for, loneliness in later life: a survey of older people in Great Britain. Ageing and Society, 25(6), 357–375. DOI:10.1017/S0144686X04003332
Wilson R. S., Krueger K. R., Arnold S. E., Schneider J.A., Kelly J. F., Barnes L. L., Tang Y., Bennett D. A. (2007). Loneliness and risk of Alzheimer disease. Archives of General Psychiatry, 64(2), 234–240. doi: 10.1001/archpsyc.64.2.234
Берн, Ш. (2001). Гендерная психология. Санкт-Петербург : прай-ЕВРОЗНАК.
Вансовская, Л. И., Гайда, В. К., & Гербачевский, В. К. и др. (1997). Практикум по экспериментальной и практической психологии. А. А. Крылова (Ред.). СанктПетербург : Издательство Санкт-Петербургского университета.
Вербицкая, С.Л. (2002). Социально-психологические факторы переживания одиночества. (Дисс. канд. психол. наук). Санкт-Петербург.
Духновский, С. В. (2006). Субъективная оценка межличностных отношений: описание методики. Вестник Курганского государственного университета, 2, 84−89. Retrieved from: https://cyberleninka.ru/article/n/subektivnayaotsenkamezhlichnostnyh-otnosheniy-opisanie-metodiki/viewer
Заворотных, Е. Н. (2009). Социально-психологические особенности одиночества как субъективного переживания. (Дисс. канд. психол. наук). Санкт-Петербург.
Иванова, Н. Л. (2003). Социальная идентичность в условиях трансформации общества. Проблемы идентичности: человек на пороге третьего тысячелетия, 232−243. Москва : Изд-во Кеннан институт.
Иванченко, Г. В. (2008). Универсум одиночества: социологические и психологические очерки. Москва : Университетская книга: Логос.
Каган М. С. (1972). Морфология искусства. Историко-теоретическое исследование внутреннего строения мира искусств. Ленинград : «Искусство».
Колесникова, Г. И. (2019). Методология психолого-педагогических исследований. Москва : Издательство Юрайт.
Корчагина, С. Г. (2008). Психология одиночества. Москва : Московский психолого-социальный институт.
Кроник, А. А., Кроник, Е. А. ( 1998). Психология человеческих отношений. Дубна : Издательский центр «Феникс», Изд-во «Когито-центр».
Кулаева, Е. В. (2009). Самоопределение женщин с различными типами гендерной идентичности. (Дис. канд. психолог. наук). Ярославль.
Лапшина, Т. Ю. (2007). Психологические особенности переживания одиночества у лиц, находящихся в условиях групповой (тюремной) изоляции. (Дисс. канд. психол. наук). Ростов-на-Дону.
Левина, О. В. (2001). Одиночество в социально-генерационной структуре современного российского общества: геронтологический аспект. (Дисс. канд. психол. наук). Ростов-на-Дону.
Леонтьев, Д. А. (2000). Тест смысложизненных ориентации (СЖО). Москва : Смысл.
Мотков, О. И. (1998). Методика «Базовые стремления». Газета «Школьный психолог», 35, 8−9.
Практикум по гендерной психологии (2003). И. С. Клециной (Ред.). СанктПетербург : Питер.
Практикум по психологии здоровья (2005). Г. С. Никифорова (Ред.). СанктПетербург : Питер.
Пугачев, В. П. (2003). Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом. Москва : Аспект Пресс.
Райгородский, Д. Я. (2002). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Самара : Издательский Дом «БАХРАХ-М».
Тихонов, Г. М. (2006). Феномен одиночества: теоретические и эмпирические аспекты. (Дисс. д-ра. философ. наук). Ижевск.
Фетискин, Н. П., Козлов, В. В., & Мануйлов, Г. М. (2002). Диагностика коммуникативной социальной компетентности (КСК). Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп с. 138−149. Москва : Издательство Интитута Психотерапии.
Щитова, Н. В. (2009). Социально-психологические особенности одиноких женщин. (Дисс. канд. психол. наук). Воронеж.