ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
О. М. Колишко, кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри загальної та соціальної психології,
ЗО «Гродненський державний університет імені Янки Купали», Республіка Білорусь
ORCID: 0000-0003-2704-6044
E-mail: kolyshko10@gmail.com
DOI: DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2020.2(14).7
Інформація про статтю
Номер: 2(14) 2020, сторінки: 135-150
Мова: українська
Отримано: 25.09.2020
Рецензовано: 27.09.2020
Прийнято: 30.09.2020
Анотація
У статті представлено аналіз суб’єктів читання. Читання визначається як складна, нелінійна міжсуб’єктна та полісуб’єктна комунікація. В якості ядерних суб’єктів читання визначено автора тексту, читача та текст. Полем реалізації читання позначається свідомість особистості як діалогічне за своєю природою утворення. Позначено способи участі кожного з суб’єктів читання в процесі взаємодії один з одним. Розкривається активна роль у читанні видавця, соціальних і культурноісторичних контекстів, історії та структури тексту, форми його носія. Відзначається особлива роль педагога в сучасних практиках освітнього читання. Розглядається характер участі в сучасному інтернет-читанні гіпертекстового простору. З опорою на авторські дослідження описані загрози та можливості читання для особистісної трансформації читача. В якості загроз читання для читача виокремлюються: поверхнева комунікація та заміна змісту тексту своїми уявленнями та способами їх презентації (відтворення себе); сильна піддатливість впливу з боку тексту та позиції автора (втрата себе). Указується, що для освітнього читання властива сильна залежність читача від установок та інтерпретацій педагога (втрата себе). Інтегративною характеристикою читача як суб’єкта читання-комунікації визначається його стратегія читання, яка відображає загальний рівень читацької культури. Розвивальним механізмом особистості в читанні позначається пізнання та прийняття «іншого як відмінного від читача», чутливість до культурних та особистісних відмінностей. Позначено перспективи вивчення читання в області експериментальних досліджень механізмів читання та в області розроблення психолого-педагогічних програм формування читацьких компетенцій.
Ключові слова:читання, суб’єкт читання, комунікація, міжсуб’єктність, полісуб’єктність, стратегія читання, культура читання, трансформація особистості читача.
Список використаних джерел:
Auerbach, B. (2006). Publish and perish: La definition legitime des sciences sociales au prisme du debat sur la crise de l’edition SHS. Actes de la recherche en sciences sociales, 164, 75–92.
Horowitz, I. L. (1993). The Decomposition of Sociology. New York : Oxford University Press.
Hyland, K. (2007). Disciplinary discourses: Social Interactions in Academic Writing. Ann Arbor, MI, Michigan : University of Michigan Press.
Latour, B. (1987). Science in Action: How to follow scientists and engineers through society. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Scholes, R. E. (1985). Textual power. London : Yale University Press. Stern, W. (1906). Person und Sache. (Bd. 1.). Leipzig : J.A. Barth.
Stoddard, R. E. (1987). Morphology and the Book from an American Perspective. Printing History, 17, 2–14.
Барт, Р. (1989). Избранные работы: Семиотика. Поэтика. Москва : Прогресс.
Бахтин, М. М. (1979). Проблемы поэтики Достоевского. Работы 1960–1970 гг. (Т. 1–6). (Т. 1, с. 6–367). Москва : Советская Россия.
Вачков, И. В. (2014). Полисубъектное взаимодействие в образовательной среде. Психология, 11(2), 36–50. Режим доступа: https://psy-journal.hse.ru/ data/2014/10/31/1102315546/Vachkov_11-02pp36-50.pdf
Ван Дейк, Т. А. & Кинч, В. (1988). Стратегии понимания связного текста. Новое в зарубежной лингвистике, 23. Режим доступа: http://philologos.narod.ru/ ling/dijk.htm
Гудова, М. Ю. (2015). Чтение в эпоху постграмотности: культурологический анализ. (Дисс. д-ра культ. наук). Екатеринбург.
Деклерк, И. В. (2013). Философско-антропологические аспекты межсубъектной комунікації в современном мире. (Автореф. дис. канд. филос. наук). Москва.
Докучаев, И. И. (2013). Основы теории коммуникации. Комсомольск на-Амуре : ФГБОУ ВПО «КнАГТУ».
Домбровская, И. С. (2017). Введение в психологию чтения. Гродно : «ЮрСаПринт».
Изаренков, Д. И. (1994). Лингвометодическая интерпретация учебного текста. Русский язык за рубежом, 3, 55–62.
Кавалло, Г. (2008). От свитка к кодексу. История чтения в западном мире от Античности до наших дней (с. 89–121). Москва : «Издательство ФАИР».
Каган, М. С. (1988). Мир общения. Проблема межсубъектных отношений. Москва : Политиздат. Каирбекова, А. Г. (2009). Онтология книги в контексте культуры. Вестник РУДН, 4, 93–97.
Коваленко, А. Б. (2000). Психологія розуміння творчих задач (Дисс. д-ра психол. наук). Київ. Колишко, О. М. (2019). Освітнє читання як джерело формування у психолога компетенцій розуміння і прийняття “іншого”. Український психологічний журнал, 2(12), 84–97. http://doi.org/10.17721/upj.2019.2(12).6
Колышко А. М. (2019). Зрелая личность в системе образовательного читання. Субъектность как показатель личностной зрелости (с. 75–93). Брест : БрГУ.
Колышко, А. М. (2014). Научный текст в системе современного психологического образования. Диалог. Психологический и социально-педагогический журнал, 6(18), 45–48.
Колышко, А. М. Психологические источники сотворчества в образовательном чтении. Материалы Всероссийской научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Я.А. Пономарева «Творчество в современном мире: человек, общество, технологии» (г. Москва, 26–27 сентября 2020 г.) (с. 149–151). Москва : Институт психологии РАН.
Колышко, А. М. Формирование профессиональной идентичности студента в контексте его работы с научным текстом. Материалы международной научнопрактической конференции «Дискурс университета» (г. Минск, 2 октября 2011 г.) (с. 181–195). Минск : БГУ.
Кристева, Ю. (2000). Бахтин, Слово, Диалог и Роман. Французская семиотика: от структурализма к постструктурализму (с. 427–457). Москва : ИГ Прогресс. Режим доступа: http://www.philology.ru/literature1/kristeva-00.htm
Кучинский, Г. М. (1988). Психология внутреннего диалога. Минск : Университетское.
Леонтьев, А. А. (1999). Психология общения. Москва : Смысл.
Ломов, Б. Ф. (1975). Общение как проблема общей психологии. Методологические проблемы социальной психологии (с. 124–135). Москва : Наука.
Лотман, Ю. М. (2000). Семиосфера. Санкт-Петербург : Искусство-СПБ.
Мангуэль, А. (2008). История чтения. Екатеринбург : Фактория.
Мелосик, З. & Шкудлярек, Т. (2015). Культура, идентичность и образование: мерцающие значения. Томск : Изд-во Том. ун-та. Михайлов, Ф. Т. (2001). Об образовании. Избранное (с. 401–552). Москва : Индрик.
Рейтблат, А. И. (2009). От Бовы к Бальмонту и другие работы по исторической социологии русской литературы. Москва : Новое литературное обозрение.
Сартр, Ж.-П. (1999). Что такое литература? Минск : ООО «Попурри».
Степанов, С. Ю. (1996). Рефлексивно-гуманистическая психология сотворчества (наука-практика интенсивного процеса развития человека и организации). Москва-Петрозаводск : ПДТД и Ю.
Столин, В. В. (1983). Самосознание личности. Москва : МГУ.
Томашевич, Б. (1928). Писатель и книга. Очерк текстологии. Москва : Прибой.
Фуко, М. (1996). Что такое автор? Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет (с. 7–46). Москва : Касталь.
Шартье, Р. (2006). Письменная культура и общество. Москва : Новое издательство.
Эко, У. (2005). Роль читача. Исследования по семиотике текста. СанктПетербург : Симпозиум.