ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
Т. В. Данильченко, доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри психології,
Академія Державної пенітенціарної служби
ORCID: 0000-0001-8809-0132
E-mail: dan20151975@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2020.2(14).3
Інформація про статтю
Номер: 2(14) 2020, сторінки: 64-84
Мова: українська
Отримано: 08.10.2020
Рецензовано: 10.10.2020
Прийнято: 14.10.2020
Анотація
В українській військовій психології акцент робиться на пом’якшення наслідків посттравматичного стресу військовослужбовців. Мало уваги приділяється профілактиці та дослідженню позитивного функціонування комбатантів. При вивченні особистісного благополуччя військовослужбовців представлений його психологічний аспект, менш дослідженими виявилися соціальне та емоційне благополуччя. Особистісне благополуччя розглядається як інтегральне особистісне утворення, що забезпечує людині умови для здійснення позитивних вчинків і переживання благополучних взаємин. Наведено результати емпіричного дослідження особистісного благополуччя учасників АТО (N=107). Показано, що всі складові особистісного благополуччя: емоційне, соціальне та психологічне благополуччя мають вищий рівень у військовослужбовців, що перебували в зоні АТО, порівняно з працюючими не у військовій сфері чоловіками. Задоволеність життям у учасників АТО більше пов’язана із власною оцінкою досягнень, особистісних характеристик і вчинків, тоді як у некомбатантів задоволеність життям в більшій мірі залежить від оцінок соціального оточення. Для невійськових більш важливим є досягнення індивідуальних цілей. У військовослужбовців цілі більш соціально спрямовані, вони відчувають соціальну цінність своєї діяльності, а тому в більшій мірі вбачають в своєму житті сенс. Критерієм оцінювання особистої успішності в учасників АТО є тільки власні відчуття, вони схильні менше звертати увагу на соціальне схвалення. Отримані дані актуальні для Чернігівського регіону.
Ключові слова: особистісне благополуччя, суб’єктивне благополуччя, суб’єктивне соціальне благополуччя, психологічне благополуччя, учасники бойових дій.
Bradburn, N. (1969). The structure of psychological wellbeing. Aldine : Chicago.
Callaghan, L. (2008). Social Well-Being in Extra Care Housing: An Overview of the Literature, PSSRU Discussion Paper 2528. Retrieved from: http://www.ukc.ac.uk/ PSSRU/dp2528.pdf Accessed on 14.06.2015.
Diener, E. (1984) Subjective well-being. Psychological Bulletin, 95, 542–575.
Diener, E., & Seligman, M. (2004). Beyond money: Toward an economy of wellbeing. Psychological Science in the Public Interest, 5, 1–31.
Easterlin, R. (2003). Explaining happiness. Proceedings of the National Academy of Sciences, 100(19), 11176–11183.
Gallagher, M., Lopez, S., & Preacher, K. (2009). The Hierarchical Structure of Well-Being. Journal of Personality, 77(4), 1025–1049.
George, L. (2010). Still Happy After All These Years: Research Frontiers on Subjective Well-Being in Later Life. Journals of Gerontology, Series B: Psychological and Social Sciences, 65, 331–339.
Headquarters Department of the Army (2007). Military morale, welfare, and recreation activities and nonappropriated fund instumentalities Army Regulation. Washington. Retrieved from: http://usahec.contentdm.oclc.org/cdm/ref/collection/ p16635coll11/id/1107
Kahneman, D. (1999). Objective happiness. In Kahneman, D., Diener, E., & Schwarz, N. (Eds.). Wellbeing: The foundations of hedonic psychology (p. 3–25). Russell Sage Foundation, New York.
Keyes, C. (1998). Social well-being. Social Psychology Quarterly, 61, 121–140.
Larson, J. (1993). The measurement of social well-being. Social Indicators Research, 28(3), 285–296.
Lyubomirsky, S., Sheldon, K., & Schkade, D. (2005). Pursuing happiness: The architecture of sustainable change. Review of General Psychology, 9, 111–131.
Muller, M. (2012). Social well-being: Investigating the relation of social aspects to optimal functioning in society. Bachelor thesis. Universiteit Twente, Enschede. Retrieved from: http://ssay.utwente.nl/61867/1/M%C3%BCller,_M._-_s0163465_ (verslag).pdf
Reivich, K., Seligman, M., & McBride, S. (2011). Master resilience training in the US Army. American Psychologist, 66, 25‒34. Ryff, C., & Singer, B. (2000). Interpersonal Flourishing: A Positive Health Agenda for the New Millennium. Personality and Social Psychology Review, 4(1), 30–44.
Ryff, C., Singer, B., Wing, E., & Love, G. (2001). Elective affinities and uninvited agonics: Mapping emotion with significant others onto health. In: Ryff, C., & Singer, В. (Eds.). Emotion, social relationships, and health (p. 133–175). Oxford University Press, New York.
Waterman, A. (1993). Two conceptions of happiness: contrasts of personal expressiveness (eudaimonia) and hedonic enjoyment. Journal of personality and social psychology, 64(4), 678–691.
Аршава, І. Ф., Носенко, Д. В. ( 2012). Суб’єктивне благополуччя і його індивідуально-психологічні кореляти. Вісник ДНУ. Серія Педагогіка і психологія, 9(1), 3–10.
Батурин, Н. А., Башкатов, С. А., Гафарова, Н. В. (2013). Теоретическая модель личностного благополучия. Вестник Южно-Уральского Государственного Университета. Серия «Психология», 6(4), 4–14.
Бірон, Б. В. (2018). Позитивні особистісні риси як предиктори соціального благополуччя. Теоретичні і прикладні проблеми психології, 3(47), 26–37.
Бойко, С. Т., Царенко, Л. Г. (2017). Трансформація традиційних уявлень про здоров’я і благополуччя в умовах збройного конфлікту в Україні. In Personality, family and society: issue of pedagogy, psychology, politology and sociology: International scientific-practical conference (June 16–17, 2017, Shumen, Bulgaria) (рр. 164–167). Shumen: Konstantin Preslavsky University of Shumen; Faculty of Education.
Волинець, Н. В. (2018). Чинники психологічного благополуччя персоналу державної прикордонної служби України в особливих умовах здійснення професійної діяльності. Український психологічний журнал, 2(8), 17–35. http://doi. org/10.17721/upj.2018.2(8).2
Гринів, О. (2014). Аналіз підходів до дослідження психологічного благополуччя особистості. Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія, 19(1), 25–34.
Данильченко, Т. В. (2015). Питальник «Суб’єктивне соціальне благополуччя»: методологічне обґрунтування і процедура розробки. East European Scientific Journal, 3(4), 20–29.
Данильченко, Т. В. (2016). Суб’єктивне соціальне благополуччя: психологічний вимір. Чернігів : Видавництво «Десна Поліграф».
Дембицька, Н. М., Яблонська, Т. М. (2017). Адаптація до цивільного життя військовослужбовців, які повернулись із зони бойових дій. II Міжнародна науково-практична конференція «Військова психологія у вимірах війни і миру: проблеми, досвід, перспективи» (м. Київ, 10–11 лютого 2017 р.). (с. 193–200). Київ.
Демченко, Я. А. (2017). Проблема психокорекції соціальної відчуженості та дезадаптації учасників АТО. Український психологічний журнал, 3(5), 54–63. http:// doi.org/10.17721/upj.2017.3(5).5
Дідик, Н. М. (2016). Соціально-психологічна реабілітація осіб, які беруть участь в АТО. Міжвідомча науково-практична конференція «Психологічна допомога особам, які беруть участь в антитерористичній операції» (м. Київ, 30 березня 2016 р.). (2 ч., с. 166–170). Київ : Національна академія внутрішніх cправ.
Духневич, В. М. (2002). Психологічне благополуччя професіонала: модель досягнення/дотримання. Проблеми загальної та педагогічної психології, 4(3), 57–63.
Дымова, Е. Н., Тарабрина, Н. В., Хараламенкова, Н. Е. (2015). Параметры психологического благополучия/неблагополучия при разном уровне психической травматизации. Вестник Московского университета, Серия 14. Психология, 2, 37–50.
Жуковская, Л. В., Трошихина, Е. Г. (2011). Шкала психологического благополучия К. Рифф. Психологический журнал, 2(32), 82–93.
Зливков, В. Л., Лукомська, С. О. (2015). Психологічні аспекти організації системи реабілітації військових, що повернулися із зони АТО. Теоретичні і прикладні проблеми психології, 2(37), 180–188.
Карапетян, Л. В., Глотова, Г. А. (2017). Эмоционально-личностное благополучие. Екатеринбург : Уральский институт ГПС МЧС России.
Карапетян, Л. В., Глотова, Г. А. (2018). Психологические детерминанты эмоционально-личностного благополучия трудящихся. Организационная психология, 8(4), 8–23.
Коваленко, А. Б., Вишнягова, Ю. А. (2017). Психологічне благополуччя військовослужбовців, що отримали поранення в зоні АТО. Український психологічний журнал, 3(5), 124–134. http://doi.org/10.17721/upj.2017.3(5).11
Криволапчук, В. О., Кирієнко, Л. А. (2015). Проблеми медико-психологічної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції. Наука і правоохорона, 1(27), 289–298.
Курова, А. В. (2018). Гендерні відмінності у детермінантах суб’єктивного благополуччя особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету, 5, 54–60.
Мельник, О. В., Лукомська, С. О. (2018). Психологічне благополуччя як чинник соціальної адаптації учасників АТО. Актуальні проблеми психології, 1(14), 233–242.
Осин, Е. Н., Леонтьев, Д. А. (2008). Апробация русско-язычных версий двух шкал экспресс-оценки субъективного благополучия. ІІІ Всероссийский социологический конгресс (г. Москва). Москва : Институт социологии РАН; Российское общество социологов, (CD). Режим доступа: https://www.hse.ru/pubs/share/direct/ document/78753837
Потапчук, Є. М. (2004). Теорія та практика збереження психічного здоров’я військовослужбовців. Хмельницький : Вид-во Національної академії ДПСУ.
Селигман, М. (2006). Новая позитивная психология: Научный взгляд на счастье и смысл жизни. Москва : Издательство «София».
Семигіна, Т., Павленко, І., Овсяннікова, Є. (2017). Охорона психічного здоров’я в умовах війни. Київ : Наш формат.
Терещук, А. Д. (2017). Психоемоційний стан і поведінка військовослужбовців, що повернулися із зони АТО. Актуальні проблеми психології, 11(15), 526–534.
Титаренко, Т. М. (2015). Напрями психологічної реабілітації особистості, що переживає події війни. Науковий семінар «Психологічна допомога особистості, що переживає наслідки травматичних подій» (м. Київ, 21–22 червня 2015 р.). (с. 3–13). Київ : Міленіум.
Титаренко, Т. М. (2015). Як допомогти свідкам і учасникам травматичних подій: горизонти соціально-психологічної реабілітації. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, 2(29), 136–142.
Четверик-Бурчак, А. Г. (2014). Опис та адаптація опитувальника «шкала соціального благополуччя» К. Кіза. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Психологія, 1099(54), 28–33.
Шамионов, Р. М. (2004). Психология субъективного благополучия. Саратов : Изд-во Саратовского университета.
Шевеленкова, Т. Д., Фесенко, П. П. (2005). Психологическое благополучие личности (обзор основных концепций и методика исследования). Психологическая диагностика, 3, 95–129.
Штуца, О. В. (2013). Довіра як аспект соціально-психологічного благополуччя особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки, 1, 71–73.
Яворовська, Л. М., Хафізова, Г. С. (2011). Теоретичні підходи до визначення психологічного благополуччя особистості. Вісник Харківського національного університету. Серія Психологія, 985, 46–49.
Ягіяєв, І. І. (2015). Психологічне благополуччя та його складові у атеїстів та релігійних людей. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 2(47), 88–94.
Яцюк, М. В. (2017). Вплив бойового стресу на психоемоційне благополуччя військовослужбовця. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Психологічні науки, 2(18), 216–223.