ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ІНДИКАТОРИ МОТИВАЦІЇ УЧІННЯ
СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Автори:
Л. З. Сердюк, доктор психологічних наук, професор, завідувач лабораторії психології особистості імені П. Р. Чамати,
Інститут психології імені Г.С Костюка НАПН України
ORCID: 0000-0001-8301-4034, Researcher ID: G-4410-2018
E-mail: lzserdyuk15@gmail.com
А. Б. Коваленко, доктор психологічний наук, професор, завідувач кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-6458-5325, Researcher ID: O-7330-2019
E-mail: abk2015@ukr.net
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2020.2(14).11
Інформація про статтю
Номер: 2(14) 2020, сторінки: 214-229
Мова: українська
Отримано: 02.10.2020
Рецензовано: 12.10.2020
Прийнято: 30.10.2020

Анотація
У статті здійснено аналіз психосемантичного змісту і структури мотивації учіння студентів як холістичного феномена. На основі теоретичного аналізу досліджень мотивації учіння особистості розкрито її структурно-змістовні та процесуальні характеристики.
Для дослідження психолінгвістичної та психосемантичної структури мотиваційної сфери студентів використовувалася методика «Незакінчених речень». Ця методика дозволяє оцінити виразність найбільш важливих факторів психічної діяльності студентів, які виявляють суттєвий вплив на процес навчання: мотиваційна спрямованість особистості, провідні мотиви і шляхи їх реалізації, джерела напруженості, стилі взаємостосунків з іншими людьми.
Для об’єктивації отриманих даних та інтерпретації результатів дослідження була розроблена і застосована процедура використання контент-аналізу, на основі чого виявлено психосемантичні індикатори мотивації учіння студентів та розроблено технологію аналізу та інтерпретації текстової діагностичної інформації.
Психосемантичний аналіз результатів текстової діагностичної інформації дозволив поглиблено розкрити сутність структурно-змістовних та процесуальних характеристик мотивації учіння студентів. Отримані результати свідчать про те, що мотивація учіння характеризується складною структурою, однією із форм якої є структура внутрішньої (на процес і результат) і зовнішньої (нагорода, уникання) мотивації. Основними мотивами, що детермінують діяльність є такі: результат діяльності (створений продукт, засвоєні знання і т.п.); задоволення від процесу діяльності; винагорода за діяльність (плата, підвищення в посаді, визнання); досягнення успіху в діяльності; уникнення невдачі. Основна функція розбіжностей, що виникають між досягнутим рівнем і рівнем актуальних цілей, полягає у формуванні мотивації учіння, спрямованої на досягнення цілей.
Ключові слова: учіння, психосемантичні індикатори, інтринсивна мотивація, холізм, студенти, досягнення успіху.
Список використаних джерел:
Bandura, A. (1997). Self-efficacy: the exercise of control. New York : W.H. Freeman & Co.
Ryan, R.M., Deci, E.L. (2017). Self-determination theory: Basic psychological needs in motivation, development, and wellness. New York, NY, US : Guilford Press.
Алешина, E., Гозман, Л., Дубовицкая, E., Кроз, M. (1987). Измерение уровня самоактуализации личности. Социально-психологические методы исследования личности, 91–114.
Бодров, В. А., Сыркина, А. Л. (2004). Использование психосемантических методов в диагностике профессиональной мотивации. Научный поиск : сборник научных работ студентов, аспирантов и преподавателей, 5, 131–142.
Калмикова, Л.О. (2016). Розвиток комунікативної особистості в умовах смислової взаємодії. Розвиток особистості в різних умовах соціалізації (колективна монографія) (с. 259–282). Київ : Видавничий Дім «Слово».
Корніяка, О. (2018). Комунікативні чинники професійного самоздійснення викладача вищої школи. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика, 23(1), 139–159. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psling_2018_23_1_9
Макклелланд, Д. (2007). Мотивация человека. Санкт-Петербург : Питер.
Нюттен, Ж. (2004). Мотивация, действие и перспектива будущего. Д. А. Леонтьева (Ред.). Москва : Смысл.
Петренко, В.Ф. (2013). Многомерное сознание: психосемантическая парадигма. Москва : Эксмо.
Солнцева, Л. С., Галкина, Т. В. (1993). Метод исследования личности учащегося. Москва : Мысль.
Соснюк, О. П. (2018). Психосемантичний аналіз особливостей уявлень молоді про інноваційні бренди. Український психологічний журнал, 4(10), 143–155. https://doi.org/10.17721/upj.2018.4(10).11
Фестингер, Л. (1999). Теория когнитивного диссонанса. Санкт-Петербург : Ювента.
Хекхаузен, X. (2003). Мотивация и деятельность. Санкт-Петербург : Питер; Москва : Смысл.
Чепелева, Н.В. (2010). Методологические основы исследования личности в контексте постнеклассической психологии. Актуальні проблеми психології. Психологічна герменевтика, 2(6), 15–24.