ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
А. Б. Коваленко, доктор психологічних наук, професор,
завідувач кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-6458-5325 Researcher ID: O-7330-2019 Scopus ID: 57226884783
E-mail: abk2015@ukr.net
А. О. Яценко, студентка 2 курсу магістратури,
факультет психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0009-0001-6448-3764
E-mail: yatsenko12082000@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2022.2(18).5
Інформація про статтю
Номер: 2(12) 2022, сторінки: 91-108
Мова: англійська
Отримано: 22.10.2022
Рецензовано: 27.10.2022
Прийнято: 30.10.2022
Анотація
Розглядається проблема психологічного благополуччя особистості під час воєнних дій на території України. При проведенні емпіричного дослідження вибірка включала 4 групи: група 1 – активні, група 2 – пасивні, група 3 – особи, які виїхали на захід України, група 4 – особи, які виїхали за кордон. Результати емпіричного дослідження свідчать про те, що у більшості досліджуваних виявлено середній рівень психологічного благополуччя. Визначено статеві відмінності щодо рівня психологічного благополуччя: чоловіки мають переважно високий і середній рівні психологічного благополуччя, жінки - переважно низький рівень. З'ясовано вікові особливості психологічного благополуччя досліджуваних: особи віком 18-24 та 25-30 років мають переважно середній рівень психологічного благополуччя; в осіб віком 31-40 років порівну представлено середній та високий рівень психологічного благополуччя; в осіб віком 41-50 роки дані розподілилися між середнім та низьким рівнями психологічного благополуччя; досліджувані віком 14-17 виявили переважно низький рівень психологічного благополуччя. Визначено відмінності у рівні психологічного благополуччя залежно від місця перебування: досліджувані які залишилися вдома, мають переважно середній рівень психологічного благополуччя; у досліджуваних, які покинули свої домівки, переважає низький його рівень. Показано, що психологічного благополуччя має позитивні зв'язки з життєстійкістю, копінгом, орієнтованим на розв'язання завдання, відволіканням, безпорадністю та негативні - з копінгом, орієнтованим на емоції, пошуком соціальної підтримки. Встановлено шість факторів психологічного благополуччя загалом по вибірці: «Фіксація на активному розв'язані проблеми», «Фіксація на власній безпорадності», «Фіксація на негативних ситуаціях», «Фіксація на захисних механізмах», «Уникнення негативних ситуацій», «Здатність контролювати ситуацію». Виявлено відмінності у факторній структурі психологічного благополуччя у різних групах досліджуваних залежно від місця перебування.
Ключові слова: психологічне благополуччя, повномасштабне вторгнення життєстійкість, механізми психологічного захисту, копінг, життєстійкість.
Список використаних джерел:
Agu, S. A., & Nwankwo, B. E. (2019). The Role of Psychological Wellbeing and Emotional Intelligence in Maintaining Healthy Interpersonal Relationship. Nigerian Journal of Social Psychology, 2(1), 135–145.
Baranauskienė, I., Kovalenko, A., Hryshchuk, E., & Rohal, N. (2022). The peculiarities of students' subjective social well-being during the covid-19 pandemic depending on their university attendance mode. Social Welfare: interdisciplinary approach, 12, 6–19.
Berdal, M., & Suhrke, A. (2011). The Peace in Between: Post-War Violence and Peacebuilding. London / New York : Routledge.
Bradburn, N. (1969). The Structure of Psychological well-being. Chicago : Aldine Pub. Co.
Burke, P. J., & Cerven, C. (2019). Identity Accumulation, Verification, and Well-Being. In J. E. Stets, & R. T. Serpe (Eds.), Identities in Everyday Life (pp. 17–33). New York : Oxford University Press.
Diener, E., & Diener, R. B. (2002). Will money increase subjective well-being? Social Indicators Research, 57, 119–169.
Diener E. and the Science of Subjective Well-Being. (2008). Michael Eid and Randy J. Larsen. New York : Guilford Press, 97–123.
Di Martino, S., Di Napoli, I., Esposito, C. et al. (2018). Measuring subjective well-being from a multidimensional and temporal perspective: Italian adaptation of the I COPPE scale. Health Qual Life Outcomes, 16, 88. https://doi.org/10.1186/s12955-018-0916-9
Dodge, R., Daly, A., Huyton, J. & Sanders, L. (2012). The challenge of defining wellbeing. International Journal of Wellbeing, 2. doi: 10.5502/ijw.v2i3.4.
Esposito, C., Di Napoli, I., Agueli, B., Marino, L., Procentese, F., & Arcidiacono, C. (2021). Well-Being and the COVID-19 Pandemic. European Psychologist, 26:4, 285–297.
Gray, D., & Stevenson, C. (2019). How can 'we' help? Exploring the role of shared social identity in the experiences and benefits of volunteering. Journal of Community & Applied Social Psychology. Retrieved from: https://doi.org/10.1002/casp.2448.
Janke, W., & Erdmann, G. (1997). Stressverarbeitungsfragebogen (SVF120). Abstracts of Stress and anxiety research society conference, Dussel- dorf.
Helliwell, J. F., Barrington-Leigh, C., Harris, A., & Huang, H. (2009). International evidence on the social context of well-being. In E. Diener, D. Kahneman, & J. F. Helliwell (Eds.), International differences in well-being. Oxford, UK: Oxford University Press.
Maddi, S. R. (2004). Hardiness: an operationalization of existential courage. J. Hum. Psychology, 44, 279–298.
Petersen, H., Ladelund, S., Carlsson, C., & Nilbert, M. (2013). Sense of coherence and self-concept in Lynch syndrome. Hereditary Cancer in Clinical Practice, 11, 1–7.
Pfefferbaum, B, & North, C. S. (2020). Mental health and the COVID-19 pandemic. New England Journal of Medicine, 383(6), 510–512. doi: 10.1056/nejmp2008017
Ryff, C. D., & Keyes, C. L. M. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69(4), 719–727. doi:10.1037/0022-3514.69.4.719.
Ryff, C. D., & Singer, B. (1996). Psychological well-being: Meaning, measurement, and implications for psychotherapy research. Psychotherapy and Psychosomatics. 65, 14–23.
Satici, B., Saricali, M., Satici, S. A. et al. (2022). Intolerance of Uncertainty and Mental Wellbeing: Serial Mediation by Rumination and Fear of COVID-19. Int J Ment Health Addiction 20, 2731–2742. https://doi.org/10.1007/s11469-020-00305-0
Upreti, B. R. (2012). Nepal from war to peace. Peace Review, 24(1), 102–107.
Гуляєва, О. В. (2018). Чинники психологічного благополуччя у студентів з обмеженими можливостями здоров'я. (Дис. канд. психол. наук). Харків.
Дворник, М. С. (2020). Психологічне благополуччя особистості під час переходу від війни до миру. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 45, 79–87. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nsspp_2020_45_9.
Коваленко, А. Б., & Вишнягова, Ю. А. (2017). Психологічне благополуччя військовослужбовців, що отримали поранення в зоні АТО. Український психологічний журнал, 3, 124–134. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukpsj_2017_3_13.
Карамушка, Л. (2023). Суб'єктивне благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни: рівень вираженості та зв'язок з копінг-стратегіями. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(28), 17–25. https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.2
Кокун, О. М., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С., Копаниця, О. В., & Малхазов, О. Р. (2011). Збірник методик для діагностики психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до діяльності у складі миротворчих підрозділів: Методичний посібник. Київ : НДЦ ГП ЗСУ.
Пахоль, Б. Є. (2017). Суб'єктивне і психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, моделі і чинники. Український психологічний журнал, 1(3), 80–104.
Титаренко, Т. М. (2018). Способи підвищення психологічного благополуччя особистості, що пережила травму. Психологія: теорія і практика, 1, 112–119.