ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
І. І. Галецька, кандидат психологічних наук,
доцент кафедри психології,
Львівський національний університет імені Івана Франка
ORCID: 0000-0002-9319-2229
E-mail: inna.haletska@lnu.edu.ua
М. Б. Кліманська, кандидат психологічних наук,
доцент кафедри психології,
Львівський національний університет імені Івана Франка
ORCID: 0000-0002-3047-2346
E-mail: marina.klimanska@gmail.com
Л. Д. Климанська, доктор політичних наук, професор,
професор кафедри соціології та соціальної роботи,
Національний університет «Львівська політехніка»
ORCID: 0000-0002-3693-7503
E-mail: larysa_kl@ukr.net
DOI:DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2022.2(18).3
Інформація про статтю
Номер: 2(12) 2022, сторінки: 45-67
Мова: українська
Отримано: 17.11.2022
Рецензовано: 20.11.2022
Прийнято: 23.11.2022
Анотація
Досліджено особливості переживання війни та пов'язаного з війною психологічного дистресу у цивільного населення на дев'ятому місяці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Аналіз переживань війни, страхів та окремих ставлень до війни здійснено на основі відповідей 267 респондентів (66 чоловіків та 204 жінки, віком 17-24 роки) на питання Опитувальника переживання війни (М. Кліманська, І. Галецька) та Шкали психологічного дистресу війни (І. Галецька, М. Кліманська), також застосовано. Збалансовану шкалу психологічних потреб (The Balanced Measure of Psychological Needs (BMPN) scale) (Sheldon & Hilpert, 2012), Cкорочений опитувальник копінг-орієнтацій при вирішенні проблем (Brief Сoping Orientation to Problems Experienced inventory (Brief-COPE) (Carver, 1997), Шкали систем резилієнтності (Maltby et al., 2017), Шкалу пов'язної з війною тривожності (War Anxiety Scale (WAS) та Шкалу нав'язливих думок про війну (War Persistent Thinking Scale (WPTS) (J. Surzykiewicz et al., 2022). Переживання війни характеризується високим рівнем віри в перемогу України, а також сформованим внаслідок війни виразно негативним ставленням до росіян, російської мови, як мови агресора і як одного із вказаних пропагандою росії мотивів початку повномасштабного вторгнення. У структурі страхів домінує страх за майбутнє України, який удвічі перевищує страх за власне майбутнє. Вираженість страху за життя та здоров'я близьких суттєво перевищує страх за власне життя та здоров'я. Виявлено високий рівень втоми на тлі середнього рівня внутрішньої напруги. Рівень психологічного дистресу прямо пов›язаний із рівнем тривожності щодо війни та нав›язливими думками про війну, емоційно-орієнтованими видами копінгу (вилив негативу, самозвинувачення, звернення до релігії), а також копінгом-відволікання та використанням інструментальної соціальної підтримки. Психологічний дистрес більш виражений у разі незадоволення базових психологічних потреб автономії, компетентності та приналежності, водночас вищої задоволеності потреби приналежності. Такі контраверсійні результати можна пояснити тим, що відчуття приналежності до спільноти в умовах війни за незалежність власну і незалежність своєї держави може посилювати відчуття власної вразливості, як частини країни і народу, який знаходиться під впливом потужної брутальної воєнної агресії ворожої армії. Превентивне значення щодо психологічного дистресу має технічна резилієнтність, а також адаптаційний потенціал, як гнучкість пристосування до будь-яких ситуацій.
Ключові слова: психологічний дистрес війни, психологія війни, переживання війни, уражена війною популяція, війна в Україні 2022, резилієнтність, копінг-стратегії, базові психологічні потреби.
Список використаних джерел:
Acquaye, H. E., Sivo, S. A., & Jones, K. D. (2018). Religious Commitment's Moderating Effect on Refugee Trauma and Growth. Counseling and Values, 63(1), 57–75. doi:10.1002/cvj.12073
Brągiel, A., & Gambin, M. (2022). Depressive symptoms and psychological pain experienced by Polish adults in the context of both the war in Ukraine and the COVID-19 pandemic. In PsyArXiv. https://doi.org/10.31234/osf.io/h2yex.31234/osf.io/h2yex
Carver, C. S. (1997). You want to measure coping but your protocol is too long: consider the brief cope. International journal of behavioral medicine, 4(1), 92–100. doi:10.1207/s15327558ijbm0401_6
Chudzicka-Czupała, A., Hapon, N., Man, R. H. C., Li, D. J., Żywiołek-Szeja, M., Karamushka, L., ... & Yen, C. F. (2022) Depression, anxiety and post-traumatic stress during the Russo-Ukrainian war in 2022: A Comparison of the Populations in Poland, Ukraine and Taiwan. European Journal of Psychotraumatology, Preprint. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-2181404/v1
Hajek, A., Kretzler, B., & König, H. H. (2022). Fear of war and mental health in Germany. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 1–6 https://doi.org/10.1007/s00127-022-02394-9.
Hobfoll, S. (2014). Resource caravans and resource caravan passageways: A new paradigm for trauma responding. Intervention: Journal of Mental Health and Psychosocial Support in Conflict Affected Areas, 12(4), 21–32.
Hobfoll, S., Spielberger, C., Breznitz, S., Figley, C., Folkman, S., Lepper-Green, B., Meichenbaum, D., Milgram, N., Sandier, I., Sarason, I., & van der Kolk, B. (1991). War-related stress: Addressing the stress of war and other traumatic events. American Psychologist, 46(8), 848–855. https://doi.org/10.1037//0003-066X.46.8.848.
Hobfoll, S., Stevens, N., & Zalta, A. (2015). Expanding the science of resilience: Conserving resources in the aid of adaptation. Psychological Inquiry, 26(2), 174–180. https://doi.org/10.1080/1047840X.2015.1002377.
Johnson, R., Antonaccio, O., Botchkovar, E., & Hobfoll, S. (2022). War trauma and PTSD in Ukraine's civilian population: comparing urban-dwelling to internally displaced persons. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 57(9), 1807–1816. https://doi.org/ 10.1007/s00127-021-02176-9.
Khraban, T. (2022). Adoption of coping strategies by Ukrainian civilians in the first fifteen days after the outbreak of military conflict in 2022. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 7, 59–74. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-7-5.
Klymanska, L., Klimanska, M., & Haletska, I. (2023) The discourse of daily life during the war: the 2022 Ukrainian projection. Journal of Education Culture and Society (in Print).
Lim, I. C. Z., Tam, W. W., Chudzicka-Czupała, A., McIntyre, R. S., Teopiz, K. M., Ho, R. C., & Ho, C. S. (2022). Prevalence of depression, anxiety and post-traumatic stress in war-and conflict-afflicted areas: A meta-analysis. Frontiers in Psychiatry, 21–36.
Maltby, J., Day, L., Flowe, H.D., Vostanis, P., & Chivers, S. (2017): Psychological trait resilience within ecological systems theory: the resilient systems scales. Journal of Personality Assessment, 101(1), 44–53. doi: 10.1080/00223891.2017.1344985
Mărcău, F., Peptan, C., Gorun, H., Băleanu, V., & Gorman, V. (2022). Analysis of the impact of the armed conflict in Ukraine on the population of Romania. Frontiers in Public Health, 10, 964576. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.964576.
Oviedo, L., Seryczyńska, B., Torralba, J., Roszak, P., Del Angel, J., Vyshynska, O., ... & Churpita, S. (2022). Coping and resilience strategies among Ukraine War refugees. International journal of environmental research and public health, 19(20), 13094.
Rating Group. (2022). Eighteenth national poll: Psychological markers of the war (October 8-9, 2022). http://surl.li/gfirg
Reinhard, S., Dang, A., & Matesva, M. (2021). Mental Health in Ukraine. Yale Institute for Global Health.
Reis, H. T., Sheldon, K. M., Gable, S. L., Roscoe, J., & Ryan, R. M. (2000). Daily Well-Being: The Role of Autonomy, Competence, and Relatedness. Personality and Social Psychology Bulletin, 26(4), 419–435. https://doi.org/10.1177/0146167200266002
Ringdal, G., & Ringdal, K. (2010). Does Religiosity Protect Against War-Related Distress? Evidence from Bosnia and Herzegovina. Politics and Religion, 3(2), 389–405. doi:10.1017/S175504831000009X
Roberts, B., Makhashvili, N., Javakhishvili, J., Karachevskyy, A., Kharchenko, N., Shpiker, M., & Richardson, E. (2019). Mental health care utilisation among internally displaced persons in Ukraine: results from a nation-wide survey. Epidemiology and Psychiatric Sciences, 28(1), 100–111.
Sheldon, K. M., & Hilpert, J. C. (2012). The balanced measure of psychological needs (BMPN) scale: An alternative domain general measure of need satisfaction. Motivation and Emotion, 36(4), 439–451.
Singh, N., Bogdanov, S., Doty, B., Haroz, E., Girnyk, A., Chernobrovkina, V., Murray, L., Bass, J., & Bolton, P. (2021). Experiences of mental health and functioning among conflict-affected populations: A qualitative study with military veterans and displaced persons in Ukraine. American Journal of Orthopsychiatry, 91(4), 499–513. doi.org/10.1037/ort0000537. Skwirczyńska, E., Kozłowski, M., Nowak, K., Wróblewski, O., Sompolska-Rzechuła, A., Kwiatkowski, S., & Cymbaluk-Płoska, A. (2022). Anxiety assessment in Polish students during the Russian–Ukrainian war. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(20), 13284. doi.org/10.3390/ijerph192013284.
Summerfield, D. (1999). A critique of seven assumptions behind psychological trauma programmes in war-affected areas. Social Science & Medicine, 48(10), 1449–1462. doi.org/10.1016/s0277-9536(98)00450-x.
Surzykiewicz, J., Skalski, S., Niesiobędzka, M., Gladysh, O., & Konaszewski, K. (2022). Brief screening measures of mental health for war-related dysfunctional anxiety and negative persistent thinking. Personality and Individual Differences, 195, 111697. doi.org/10.1016/j.paid.2022.111697.
Галецька, І. І. (2012). Психологічне здоров'я як проблема національної безпеки. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна, 2(1), 49–58.
Галецька І. І., Кліманська М. Б., Климанська Л. Д., Федів І. І. Часова перспектива резильєнтності в умовах воєнного стану. Матеріали VІІІ всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні аспекти психологічного забезпечення професійної діяльності сил безпеки та оборони України» (м. Харків, 30 листопада 2022 року). (C. 48–53). Харків : Національна академія НГУ. Режим доступу: http://surl.li/eainu