ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
О. М. Бондар, магістр психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0009-0009-8787-1944
E-mail: bondarolya99@gmail.com
О. Г. Виноградов, кандидат психологічних наук,
доцент кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0003-1250-3863
E-mail: a.g.vinogradov@knu.ua
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2022.2(18).1
Інформація про статтю
Номер: 2(12) 2022, сторінки: 9-23
Мова: українська
Отримано: 22.06.2022
Рецензовано: 25.06.2022
Прийнято: 26.06.2022
Анотація
У статті представлено актуальне дослідження міжгрупових відносин українців з громадянами країн-суб'єктів повномасштабного вторгнення – росіянами та білорусами. Дослідження висвітлює питання сприймання українцями представників двох вищезазначених аут-груп, а саме – суб'єктивне сприйняття переживання вторинних позитивних та негативних емоцій, тобто міру інфрагуманізації аут-груп ін-групою. Теоретична частина дослідження присвячена концептуалізації поняття інфрагуманізації як «більш м`якої» форми дегуманізації, окресленню важливості групової ідентифікації, статусних відмінностей груп, легітимності та стабільності цих показників. Проведене емпіричне дослідження дозволило отримати оцінку величини ефекту за такими показниками, як: рівень інфрагуманізації росіян і рівень інфрагуманізації білорусів, рівні сприйняття легітимності та стабільності статусних відмінностей українців та росіян, а також рівні сприйняття легітимності та стабільності статусних відмінностей українців та білорусів. Учасники дослідження мали високий рівень групової ідентифікації і характеризуються сильним ефектом інфрагуманізації росіян та білорусів. Інфрагуманізація росіян має теоретично передбачений зв'язок з українською ідентичністю, сприйняттям ворожого ставлення росіян (легітимності), стабільністю статусу і особистим досвідом позитивного спілкування. Щодо інфрагуманізації білорусів подібних значущих зв'язків не виявлено.
Ключові слова: міжгрупові стосунки, первинні і вторинні емоції, групова ідентифікація, статус групи, інфрагуманізація, дегуманізація, російсько-українська війна.
Список використаних джерел:
Bar-Tal, D. (2000). Shared Beliefs in a Society: Social Psychological Analysis. Thousands Oaks, CA : Sage. Casas, A., Hameiri, B., Kteily, N., & Bruneau, E. (2020). Single exposure to a media intervention helps promote peace in Colombia. Manuscript submitted for publication.
Castano, E., & Giner-Sorolla, R. (2006). Not quite human: infrahumanization in response to collective responsibility for intergroup killing. Journal of personality and social psychology, 90(5), 804. Castano, E., Yzerbyt, V., & Paladino, M. (2004). Transcending oneself through social identification. Handbook of experimental existential psychology, 15, 305–321.
Demoulin, S., Cortes, B. P., Viki, T. G., Rodriguez, A. P., Rodriguez, R. T., Paladino, M. P., & Leyens, J. P. (2009). The role of in‐group identification in infra‐humanization. International Journal of Psychology, 44(1), 4–11. Demoulin, S., Torres, R. R., Perez, A. R., Vaes, J., Paladino, M. P., Gaunt, R., ... & Leyens, J. P. (2004). Emotional prejudice can lead to infra-humanisation. European review of social psychology, 15(1), 259–296.
Haslam, N., & Stratemeyer, M. (2016). Recent research on dehumanization. Current Opinion in Psychology, 11, 25–29. Kteily, N., Bruneau, E. (2017). Backlash: The politics and real-world consequences of minority group dehumanization. Personality and Social Psychology Bulletin, 43(1), 87–104.
Kteily, N., Hodson, G., & Bruneau, E. (2016). They see us as less than human: Metadehumanization predicts intergroup conflict via reciprocal dehumanization. Journal of Personality and Social Psychology, 110(3), 343.
Leyens, J. P., Demoulin, S., Vaes, J., Gaunt, R., & Paladino, M. P. (2007). Infra‐humanization: The wall of group differences. Social Issues and Policy Review, 1(1), 139–172.
Leyens, J. P., Rodriguez‐Perez, A., Rodriguez‐Torres, R., Gaunt, R., Paladino, M. P., Vaes, J., & Demoulin, S. (2001). Psychological essentialism and the differential attribution of uniquely human emotions to ingroups and outgroups. European Journal of Social Psychology, 31(4), 395–411.
Quiamzade, A., & Lalot, F. (2022). Animalistic dehumanisation as a social influence strategy. Frontiers in Psychology, 13, 1–12. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.999959
Rodríguez-Pérez, A., Delgado-Rodríguez, N., Betancor-Rodríguez, V., Leyens, J. P., & Vaes, J. (2011). Infra-humanization of outgroups throughout the world. The role of similarity, intergroup friendship, knowledge of the outgroup, and status. Anales de psicología, 27(3), 679–687.
Rubin, M., & Hewstone, M. (2004). Social identity, system justification, and social dominance: Commentary on Reicher, Jost et al., and Sidanius et al. Political Psychology, 25(6), 823–844.
Russo, S., & Mosso, C. O. (2019). Infrahumanization and socio-structural variables: The role of legitimacy, ingroup identification, and system justification beliefs. Social Justice Research, 32(1), 55–71.
Struch, N., & Schwartz, S. H. (1989). Intergroup aggression: Its predictors and distinctness from in-group bias. Journal of personality and social psychology, 56(3), 364.
Techakesari, P., Barlow, F. K., Hornsey, M. J., Sung, B., Thai, M., & Chak, J. L. (2015). An investigation of positive and negative contact as predictors of intergroup attitudes in the United States, Hong Kong, and Thailand. Journal of Cross-Cultural Psychology, 46(3), 454–468.