ISSN 2520-6265 (print)

ISSN 2520-6273 (online)


THE PSYCHOLOGICAL DETERMINANTS OF SUBJECTIVE WELL-BEING IN CIVILIANS
AND MILITARY PERSONNEL WITH HEARING IMPAIRMENTS


Автори:
N. M. Dembytska, Doctor of Psychological Sciences, Associate Professor,
Head of the Department of Developmental Psychology,
Taras Shevchenko National University of Kyiv
ORCID: 0000-0001-6978-7655
E-mail: natalyde@ukr.net

D. О. Mykoliuk, PhD student at the Department of Developmental Psychology,
Taras Shevchenko National University of Kyiv
ORCID: 0000-0002-9917-9607
E-mail: diana.mikoliuk@gmail.com

DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2025.1(23).8

Інформація про статтю
Номер: 1(23) 2025, сторінки: 169-186
Мова: англійська
Отримано: 05.05.2025
Рецензовано: 10.05.2025
Прийнято: 16.05.2025


Анотація

Представлено результати емпіричного дослідження психологічних чинників суб’єктивного благополуччя цивільних й військовослужбовців з порушеннями слуху.
Вибірку склали 270 осіб із порушеннями слуху, серед яких 51 цивільна особа та 219 військовослужбовців. Результати дослідження засвідчили, що для цивільних осіб із порушеннями слуху статистично значущими чинниками суб’єктивного благополуччя є автономія, управління середовищем, соціальна підтримка, самооцінка, а негативним чинником – позитивні стосунки. Для військовослужбовців із порушеннями слуху такими чинниками виступають: самоприйняття, соціальна підтримка та самооцінка. Для цивільних з порушеннями слуху соціальна підтримка виявилася найсильнішим позитивним предиктором, попри комунікативні бар’єри, за умови її доступності; адекватна самооцінка сприяє адаптації та резильєнтності, тоді як автономія та управління середовищем забезпечують контроль над власним життям і збереження своєї культурної ідентичності.
Однак, позитивні стосунки в цій групі мають негативний вплив, що може свідчити про зовнішню вимушеність у підтримці таких зв’язків. Для військовослужбовців з порушеннями слуху соціальна підтримка допомагає зменшити психоемоційне навантаження, сприяючи адаптації та реабілітації. Самоприйняття дозволяє інтегрувати досвід втрати слуху у свою ідентичність. Адекватна самооцінка підтримує мілітарну ідентичність, надає відчуття цінності та здатності здійснювати вагомий внесок у спільноту. Отже, збіг соціальної підтримки в обох регресійних моделях підкреслює фундаментальне значення цього предиктора для адаптації, добробуту, подолання комунікативних бар’єрів осіб з порушеннями слуху.
Отримані результати поглиблюють розуміння чинників суб’єктивного благополуччя осіб із втратою слух empatу та можуть бути використані для розробки програм психологічної реабілітації й консультування цієї категорії осіб.

Ключові слова: задоволеність життям, психологічне благополуччя, чинники благополуччя, автономія, соціальна підтримка, самооцінка, самоприйняття.

Список використаних джерел:

Bartone, P. T., & Bowles, S. V. (2021). Hardiness Predicts Post-Traumatic Growth and Well-Being in Severely Wounded Servicemen and Their Spouses. Military medicine, 186(5–6), 500–504. https://doi.org/10.1093/milmed/usaa250

Diener, E., Emmons, R. A., Larsen, R. J., & Griffin, S. (1985). The Satisfaction With Life Scale. Journal of personality assessment, 49(1), 71–75. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa4901_13

Lee, H., Kang, S., Choun, S., Lee, D., Lee, H. S., & Aldwin, C. M. (2022). Life satisfaction of Korean Vietnam War Veterans in later life: A lifespan approach. Military Psychology, 34(1), 1–11. https://doi.org/10.1080/08995605.2021.1962193

Meyer, J. M., & Kashubeck-West, S. (2013). Well-being of individuals with late-deafness. Rehabilitation Psychology, 58(2), 124.

Newman, C. W., Weinstein, B. E., Jacobson, G. P., & Hug, G. A. (1990). The Hearing Handicap Inventory for Adults: psychometric adequacy and audiometric correlates. Ear and hearing, 11(6), 430–433. https://doi.org/10.1097/00003446-199012000-00004

Rosenberg, M. (1965). Society and the adolescent self-image. Princeton, NJ : Princeton University Press.

Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 57, 1069–1081.

Skomorovsky, A., & Sudom, K. A. (2011). Psychological well-being of Canadian Forces officer candidates: the unique roles of hardiness and personality. Military medicine, 176(4), 389–396. https://doi.org/10.7205/milmed-d-10-00359

Urbón, E., Chafer, C., & Salavera, C. (2025). Satisfaction with life, affects, and subjective happiness in military personnel. Psicologia, reflexao e critica, 38(1), 7. https://doi.org/10.1186/s41155-025-00343-4

Wright, B. M., Zhang, C., Fisher, R. R., Karmarkar, A. M., Bjork, J. M., Pugh, M. J., Hodges,C. B., Martindale, S. L., Wilde, E. A., Kenney, K., McDonald, S. D., Scheibel, R. S., Newsome, M. R., Cook, L. J., & Walker, W. C. (2023). Relation of Aerobic Activity to Cognition and Well- being in Chronic Mild Traumatic Brain Injury: A LIMBIC-CENC Study. Military medicine, 188(6), 124–133. https://doi.org/10.1093/milmed/usad056

Zhou, Y., Lu, Y., Liu, Y., Hou, Y., Qian, X., Abuduxukuer, K., Xiang, M., Peng, Q., & Luo, J. (2023). Sensory impairments and subjective well-being status in middle-aged and older Chinese population: Cross-sectional and longitudinal analyses of a nationally representative survey. Frontiers in public health, 11, 1099754. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1099754

Zimet, G. D., Dahlem, N. W., Zimet, S. G., & Farley, G. K. (1988). The Multidimensional Scale of Perceived Social Support. Journal of Personality Assessment, 52(1), 30–41. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa5201_2

Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В., Лагодзінська, В. І., Івкін, В. М., & Ковальчук, О. С. (2023). Методики дослідження психічного здоров’я та благополуч- чя персоналу організацій: психологічний практикум (Л. М. Карамушка, Ред.). Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

Коваленко, А. Б., Грищук, Е. Ю., & Рогаль, Н. І. (2020). Чинники психологічного благополуччя курсантів. Український психологічний журнал, 1(13), 85–104. https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).6

Малишева, К., & Димова, Д. (2021). Психологічні чинники суб’єктивного благополуччя артистів балету. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 2(14), 21–26. https://doi.org/10.17721/BSP.2021.2(14).4

Миколюк, Д. О. (2024а). Суб’єктивне благополуччя осіб з порушеннями слуху: аналіз емпіричних даних. Габітус, 65, 177–183. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.65.31

Миколюк, Д. О. (2024б). Чинники суб’єктивного благополуччя осіб з порушеннями слуху: емпіричне дослідження. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія, 5, 35(74), 119–127. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2024.5/19

Український інститут когнітивно-поведінкової терапії. (2012). Шкала самооцінки М. Розенберга (український переклад). http://tikhonova.com.ua/Scale11.pdf

Харитинський, А. (2023). Психологічні чинники суб’єктивного благополуччя вій- ськовослужбовців. Вісник Національного університету оборони України, 76(6), 199–206. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-76-6-199-206