ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
ХАРАСМЕНТУ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ
Автори:
І. В. Клименко, кандидат психологічних наук,
доцент кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0003-4539-1087
E-mail: iryna_klymenko@knu.ua
О. М. Погоріла, магістр психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-8891-600X
E-mail: pogorola26@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2025.1(23).7
Інформація про статтю
Номер: 1(23) 2025, сторінки: 155-168
Мова: українська
Отримано: 16.03.2025
Рецензовано: 21.03.2025
Прийнято: 27.03.2025
У статті розглядається проблема сексуального харасменту на робочому місці, досліджуються особливості ставлення до цього явища осіб різних демографічних груп; виокремлюються чинники, які впливають на готовність до протидії харасменту.
Проаналізовано зміст та найбільш поширені форми сексуального харасменту на робочому місці, а також чинники, що можуть впливати на сприймання та розуміння цієї форми дискримінації. Узагальнено результати досліджень, що фіксують негативні індивідуальні та організаційні наслідки сексуального харасменту на роботі.
Представлено методологічну схему та результати комплексного дослідження особливостей ставлення до сексуального харасменту, яке включало виявлення рівня обізнаності, емоційного ставлення та поведінково-мотиваційних реакцій, пов’язаних з реагуванням на домагання.
Виявлено, що жінки, на відміну від чоловіків, краще обізнані та ідентифікують ширшу палітру проявів сексуального харасменту, вони демонструють вищий рівень негативних емоцій щодо цього явища та проявляють більше готовності йому протидіяти. Вікова група 25–40 років продемонструвала найвищий рівень нетерпимості та готовності до протидії харасменту, що найбільше контрастує з показниками старшої (41+) групи.
Встановлено, що вищий рівень обізнаності щодо харасменту корелює з підвищенням рівня негативного сприйняття цього явища, а негативні емоції, у свою чергу, пов’язані з вищою готовністю до протидії. Наявність власного досвіду при цьому знижує готовність повідомляти про випадки домагань та корелює з тривожно-депресивними емоційними проявами.
Виявлено, що ключовим чинником, який впливає на готовність протидіяти харасменту, є рівень обізнаності щодо цього явища.
Ключові слова: сексуальний харасмент, робота, ставлення, обізнаність, протидія.
Список використаних джерел:
Cesario, B., Parks-Stamm, E., & Turgut, M. (2018). Initial assessment of the psychometric properties of the Sexual Harassment Reporting Attitudes Scale. Cogent Psychology, 5(1). https://doi.org/10.1080/23311908.2018.1517629
Colarelli, S. M., & Haaland, S. (2002). Perceptions of sexual harassment: An evolutionary perspective. Psychology, Evolution & Gender, 4(3), 243–264. https://doi.org/10.1080/1461666 1.2002.10383127
Cortina, L., & Areguin, M. A. (2021). Putting People Down and Pushing Them Out: Sexual Harassment in the Workplace. Annu. Rev. Organ. Psychol. Organ. Behav., 8, 285–309. https://doi.org/10.1146/annurev-orgpsych-012420-055606
Corr, PJ, & Jackson, CJ. (2001). Dimensions of perceived sexual harassment: effects of gender and status/liking of protagonist. Personality and Individual Differences, 30, 525–539. https://doi.org/10.1016/S0191-8869(00)00052-0
Fitzgerald, L. F., Gelfand, M. J., & Drasgow, F. (1995). Measuring sexual harassment: Theoretical and psychometric advances. Basic and applied social psychology, 17(4), 425–445. https://doi.org/10.1207/s15324834basp1704_2
Hashmi, S. D., Shahzad, K., & Abbas, F. (2022). The interactive effects of sexual harassment and psychological capital on victims’ burnout: evidence from the post-#MeToo movement era. Gender in Management, 37(4), https://www.emerald.com/insight/content/doi/10.1108/ gm-04-2020-0136/full/html
Ho, I. K., Dinh, K. T., Bellefontaine, S. A., & Irving, A. L. (2012). Sexual harassment and posttraumatic stress symptoms among Asian and White women. Journal of Aggression, Maltreatment & Trauma, 21(1), 95–113. https://doi.org/10.1080/10926771.2012.633238
O’Hare, E. A., & O’Donohue, W. (1998). Sexual harassment: Identifying risk factors.Archives of Sexual Behavior, 27(6), 561–580. https://doi.org/10.1023/A:1018769016832
Rotundo, M., Nguyen, D.-H., & Sackett, P. R. (2001). A meta-analytic review of gender differences in perceptions of sexual harassment. Journal of Applied Psychology, 86(5), 914– 922. https://doi.org/10.1037/0021-9010.86.5.914
Sexual harassment in the world of work. (2020). International Labor Organization. Retrieved from: https://www.ilo.org/resource/brief/brief-ndeg2-sexual-harassment-world- work
Smidt, A. M., Adams-Clark, A. A., & Freyd, J. J. (2023). Institutional courage buffers against institutional betrayal, protects employee health, and fosters organizational commitment following workplace sexual harassment. PLoS One, 18(1). https://doi.org/10.1371/journal. pone.0278830