ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ
Автори:
А. Б. Коваленко, доктор психологічних наук, професор,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-6458-5325 Researcher ID: O-7330-2019
E-mail: abk2015@ukr.net
Е. Ю. Грищук, кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-4890-0994 Researcher ID: P-7932-2019
E-mail: eliso@knu.ua
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2025.1(23).6
Інформація про статтю
Номер: 1(23) 2025, сторінки: 129-154
Мова: українська
Отримано: 15.01.2025
Рецензовано: 19.02.2025
Прийнято: 24.01.2025
У статті представлено теоретико-емпіричний аналіз проблеми чинників суб’єктивного соціального благополуччя осіб з інвалідністю. Теоретичний аналіз показав, що суб’єктивне соціальне благополуччя є інтегральним соціально-психологічним утворенням, яке відображає суб’єктивну оцінку успішності функціонування індивіда в соціальному середовищі. У ході емпіричного дослідження виявлено, що у групі осіб без інвалідності переважають показники середнього та вище середнього рівня суб’єктивного соціального благополуччя, задоволеності різними аспектами свого життя, своїми досягненнями, життєвими умовами та мірою реалізації власних цілей і намірів. У групі осіб з інвалідністю переважають показники середнього та нижче середнього рівня: практично половина з них не задоволені умовами свого життя, оцінюють його як непривабливе для себе. Для обох груп досліджуваних найбільш значущі взаємозв`язки виявлено між показниками соціального благополуччя та задоволеністю своїми стосунками з іншими, наявністю приймаючого та підтримуючого кола спілкування. Наявність у свідомості досліджуваних негативних емоційних станів через незадовільні соціальні стосунки тісно пов’язана із браком ресурсів для комфортної життєдіяльності, що супроводжується переживанням емоційної спустошеності. Описано психологічні предиктори соціального благополуччя досліджуваних: у групі осіб без інвалідності – усвідомленість, екстраверсія, наявність стратегій відновлення, неосудливість; у групі осіб з інвалідністю – вербальний опис, наявність стратегій відновлення, екстраверсія, неосудливість, вік, емоційна наповненість.
Ключові слова: суб’єктивне соціальне благополуччя, психологічне благополуччя, задоволеність життям, стосунки з іншими людьми, особи з інвалідністю.
Список використаних джерел:
Argyle, M., & Martin, M. (1991). The psychological causes of happiness. In F. Strack,
M. Argyle, & N. Schwarz (Eds.). Subjective well-being: An interdisciplinary perspective (pp. 77–100).
Costa, P. T., & McCrae, R. R. (1980). Influence of extraversion and neuroticism on subjective well-being: Happy and unhappy people. Journal of Personality and Social Psychology, 38(4), 668–678. https://doi.org/10.1037/0022-3514.38.4.668
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2008). Self-determination theory: A macrotheory of human motivation, development, and health. Canadian Psychology / Psychologie canadienne, 49(3), 182–185. https://doi.org/10.1037/a0012801
Diener, E., & Seligman, M. E. P. (2004). Beyond Money: Toward an Economy of Well- Being. Psychological Science in the Public Interest, 5(1), 1–31. https://doi.org/10.1111/j.0963-7214.2004.00501001.x
Keyes, C. L. M. (1998). Social well-being. Social Psychology Quarterly, 61(2), 121–140. https://doi.org/10.2307/2787065
Kovalenko, A., Hryshchuk, E.,& Rohal, N. (2020). Features of the psychological well- being of student youth. Society. Integration. Education, 7, 95–107. https://doi.org/10.17770/sie2020vol7.5142
Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2001). On happiness and human potentials: A review of research on hedonic and eudaimonic well-being. Annual Review of Psychology, 52, 141–166. doi:10.1146/annurev.psych.52.1.141
Ryff, C. D., & Singer, B. (2008). From Social Structure to Biology: Integrative Perspectives on Health. The Journals of Gerontology Series B: Psychological Sciences and Social Sciences, 63(1), 18–25. https://doi.org/10.1093/oso/9780195135336.003.0039
Serdiuk, О. О., & Bazyma, В. О. (2021). Adaptation of the five-factor BFI-10 personality screening questionnaire and testing of its diagnostic properties on the example of drug users. Law and Safety, 83(4), 100–110. https://doi.org/10.32631/pb.2021.4.10
Sirgy, J. M. (2012). The psychology of quality of life. Hedonic well-being, life satisfaction, andeudaimonia (2nd ed.). Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-4405-9
Vittersø, J., & Nilsen, F. (2002). The conceptual and relational structure of subjective well-being, neuroticism, and extraversion: Once again, neuroticism is the important predictor of happiness. Social Indicators Research, 57(1),89–118. https://doi.org/10.1023/A:1013831602280
Волинець, Н. В. (2017). Теоретичний аналіз категорії психологічне благополуччя особистості у сучасній психологічній науці. Теорія і практика сучасної психології, 1, 4. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tpcp_2017_1_3
Данильченко, Т. В. (2014). Місце суб’єктивного соціального благополуччя в сис- темі психологічних категорій. Український психолого-педагогічний науковий збірник, 3, 46–56.
Данильченко, Т. В. (2015). Питальник «Суб’єктивне соціальне благополуччя»: ме- тодологічне обґрунтування і процедура розробки. East European Scientific Journal, 3, 4.
Данильченко, Т. В. (2018). Психологія суб’єктивного соціального благополуччя. (Дис. д-ра психол. наук). Київ.
Іваннікова, Г. В. (2021). Особистісні ресурси психологічного благополуччя студентів з інвалідністю. (Дис. канд. психол. наук). Київ.
Каплуненко, Я., & Кучина, В. (2023). Адаптація та валідизація короткого п’ятифак- торного опитувальника майндфулнес (ПОМ-15). Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(28), 95–105. https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.10
Коваленко, А. Б. (2018). Особистість у вимірах війни: особливості психологічного благополуччя. Особистість та її історія. (Колективна монографія). Н. В. Чепелєвої, М. В. Папучі (Ред.). (С. 240–269). Ніжин.
Кузьмич, Н., & Нікітчук, У. (2025). Теоретичні аспекти дослідження поняття психологічного благополуччя. Universum, 16, 99–105.
Огнєв, В. А., & Чухно, І. А. (2020). Соціальне благополуччя та інтегральні індекси його оцінки: методичні розробки для викладачів до проведення практичних заняття. Харків. Режим доступу: https://repo.knmu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/eeebca1a-d5b2-45b5-8237-db101428992d/content
Олефір, В. О. (2015). Інтелектуально-особистісний потенціал саморегуляції суб’єкта діяльності. (Монографія). Харків. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnpu_psykhol_2012_44(2) 18
Паловскі, Ю. (2023). Значущі кореляти позитивного психічного здоров’я у структурі психологічного благополуччя особистості. Вісник Національного університету оборони України, 74(4), 96–105. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-74-4-96-105
Пахоль, Б. (2017). Суб’єктивне та психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, моделі та чинники. Український психологічний журнал, 1, 80–104. http://doi.org/10.17721/upj.2017.1(3).7
Савченко, О., & Калюк, О. (2022). Методика діагностики когнітивних аспектів суб’єктивного благополуччя особистості. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(25), 89–101. https://doi.org/10 Sticker.10
Савченко, О. В., Сукач, С. А., & Тімакова, А. В. (2022). Методика «Особистісні ресурси»: валідизація та стандартизація на вибірці осіб юнацького віку. Габітус, 44, 114–122. Режим доступу: http://habitus.od.ua/journals/2022/44-2022/19.pdf
Сердюк, Л. (2019). Фактори самодетермінації та психологічного благополуччя особистості. Український психологічний журнал, 2, 47–159. https://doi.org/10.17721/upj.2019.2(12).11
Швалб, Ю. М., & Тищенко, Л.В. (2015). Майбутнє і сьогодення студентів з обмеженими функціональними можливостями: психологічні аспекти. (Монографія). Київ. Режим доступу: https://repository.mu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1622/1/maibutnie_i_siogodennia.pdf