ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
Ю. М. Швалб, доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри соціальної роботи,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-9110-3651
E-mail: shwalb2012@ukr.net
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2025.1(23).13
Інформація про статтю
Номер: 1(23) 2025, сторінки: 257-270
Мова: українська
Отримано: 19.03.2025
Рецензовано: 24.03.2025
Прийнято: 28.03.2025
Проблема соціалізації особистості розглядається з урахуванням суттєвої зміни загальних її умов, що привели до виникнення нових феноменів. Виокремлено дві групи умов, які безпосередньо впливають на процес соціалізації: зміни інтенцій соціальної трансформації суспільства, пов’язані із загальною орієнтацією на Європейську інтеграцію; довготривалі наслідки війни (стрімке зростання міграційних процесів, гуманітарна спрямованість політики провідних країн світу, трансформація моноетнічних держав Європи в поліетнічні та прискорення полікультурності на всіх рівнях життя суспільства, трансформація принципів державного й адміністративного управління в напрямку відмови від принципу влади і прийняття принципу самоуправління і делегування повноважень, тенденція до «розмивання» кордонів між різними соціальними групами і структурами суспільства, створення «інформаційного суспільства»).
Процес соціалізації індивіда перестає бути соціально детермінованим, а стає суб’єктною дією на ідентифікацію з типом спільноти. Соціальні форми організації спільноти стають умовами соціалізації, яка відбувається як психологічний процес самовизначення і самоідентифікації особистості в соціальному просторі життєдіяльності. Наводяться три форми негативної соціалізації, що склалися в нашому суспільстві: соціалізація за явної нестачі або повної відсутності позитивно орієнтованих агентів (дефіцитарна соціалізація); соціалізація в умовах масового поширення і легалізації різноманітних маргінальних груп у суспільстві за відсутності соціальних інститутів організації вільного часу й діяльності дітей і підлітків (маргінальна соціалізація); соціалізація в умовах масового поширення всіляких предметів і видів діяльності, що викликають швидке звикання і особистісну залежність від їх уживання: омолодження алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, комп’ютерної та ігрової залежності (адаптивність). Кожна з них визначає не тільки психологічну специфіку особистості, а й формує в індивіда цілісні моделі способу життя. Подолання цих моделей і відкриття можливості побудови життя на основі інших моделей і складає головну задачу ресоціалізації.
Ключові слова: соціалізація, дефіцитарна соціалізація, маргінальна соціалізація, соціальна відкритість, конфлікт ідентичностей, хронотоп життя, наслідки війни, спільнота.
Список використаних джерел:
Alfrey, K. L., Evers, A., Russell, S., & Maltby, J. (2023). The role of identity in human behavior research: A systematic scoping review. Identity, 23(3), 220–243. https://doi.org/10.1080/15283488.2023.2209586
Biesta, G. (2010). Good education in an age of measurement: Ethics, politics, democracy. London, UK : Routledge.
Bonomi, G. (2021). Identity, beliefs, and political conflict. The Quarterly Journal of Economics, 136(4), 2371–2419. https://doi.org/10.1093/qje/qjab027
Boyer, M. M., Aaldering, L., & Lecheler, S. (2022). Motivated reasoning in identity politics: Group status as a moderator of political motivations. Political Psychology, 43(6), 951–970. https://doi.org/10.1111/pops.12817
Bruner, J. (1996). The culture of education. Cambridge, MA : Harvard University Press.
Fullan, M., Quinn, J., & McEachen, J. (2018). Deep learning: Engage the world change the world. Thousand Oaks, CA : Corwin Press.
Gardner, H. (1983). Frames of mind: The theory of multiple intelligences. New York, NY : Basic Books.
Han, H. (2025). Civic identity consisting of moral and political identity among young adults. Personality and Individual Differences, 219, 112278. https://doi.org/10.1016/j.paid.2024.112278
OECD. (2018). The future of education and skills 2030: The future we want. Paris, France: OECD Publishing. Retrieved from https://www.oecd.org/education/2030-project
Wright, G. (2022). Persuasion or co-creation? Social identity threat and the mechanisms of deliberative transformation. Journal of Deliberative Democracy, 18(2), 7. https://doi.org/10.16997/jdd.1192
Власова, О. І. (2019). Вікові особливості інформальної соціалізації особистості. (Монографія). Дніпро : Середняк Т. К.
Швалб, Ю. М., Вернік, О. Л., Вовчик-Блакитна, О. О., & Рудоміно-Дусятська, О. В. [та ін.]. (2015). Соціально-психологічні засади становлення екологічно орієнтованого способу життя особистості. (Монографія). Київ : Педагогічна думка.
Швалб, Ю. М. (2020). Екологія життєвого простору людини. Вибрані праці Ю. М. Швалба. Видання друге. Київ : ЕкоПсіЛаб.
Швалб, Ю. М., & Тищенко, Л. В. (2015). Майбутнє і сьогодення студентів з обмеженими функціональними можливостями: психологічні аспекти. (Монографія). Київ : Основа.