ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЙ
Автор:
О. А. Сердюк, аспірант,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-4740-0592
E-mail: aaserdyuk1995@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2025.1(23).12
Інформація про статтю
Номер: 1(23) 2025, сторінки: 242-256
Мова: українська
Отримано: 12.02.2025
Рецензовано: 21.02.2025
Прийнято: 23.02.2025
У статті здійснено розгляд емоційного вигорання як феномена, що поєднує індивідуальні та організаційні чинники і безпосередньо впливає на психічне здоров’я та професійну ефективність персоналу. Вигорання аналізується у зв’язку з особистісною стійкістю, здатністю витримувати та адаптуватися до невизначеності, а також з внутрішніми ресурсами людини, які забезпечують мобілізаційні й адаптаційні функції в умовах стресу. На основі узагальнення теоретичних підходів і результатів емпіричного дослідження персоналу компанії обґрунтовано модель підтримки психічного здоров’я працівників, структурними компонентами якої є: внутрішні чинники (самоефективність, оптимізм, резильєнтність, професійна залученість, життєстійкість); зовнішні чинники (соціальна підтримка, якість комунікації та довіри, справедливість винагород, автономія/контроль у роботі); медіатори (копінг-стратегії, баланс навантаження й відновлення). Представлено дані з українського контексту війни із фокусом на взаємодію особистісних ресурсів і організаційних умов у поясненні вигорання. Обґрунтовано, що психологічні ресурси можуть виконувати роль як чинників психічного здоров’я, так і медіаторів впливу організаційних вимог на вигорання. Тобто внутрішні ресурси працівника є базовими здібностями протидії негативним впливам і запорукою збереження психічного здоров’я, а їхнє свідоме використання є важливим буферним чинником, що є профілактикою апатії й сприяє доланню стресу в умовах професійних і соціальних викликів. Встановлено, що психічне здоров’я персоналу підтримується сукупністю внутрішніх ресурсів (резильєнтність, самоефективність, життєстійкість) і зовнішніх умов (підтримка, справедливість винагород, автономія, якісна комунікація). Запропоновано комбіновані інтервенції – тренінги резильєнтності/саморегуляції і організаційні зміни навантаження, графіків, правил визнання; доцільний скринінг депресії/тривоги.
Ключові слова: емоційне вигорання, психічне здоров’я, резильєнтність, життєстійкість, самоефективність, баланс «робота-життя»; JD-R; COR.
Список використаних джерел:
Bakker, A. B., & Demerouti, E. (2023). Job Demands–Resources Theory: Ten Years Later. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 10, 25–53. https://doi.org/10.1146/annurev-orgpsych-120920-053933
Bandura, A. (1997). Self-efficacy: The exercise of control. New York, NY : Freeman. Bianchi, R., Verkuilen, J., Schonfeld, I. S., Hakanen, J. J., Jansson-Fröjmark, M.,
Manzano-García, G., … & Laurent, E. (2021). Is Burnout a Depressive Condition? A 14-Sample Meta-analysis. Clinical Psychological Science, 9(4), 579–597. https://doi.org/10.1177/2167702620979597
Carver, C. S. (1997). You want to measure coping but your protocol’s too long: Consider the Brief COPE. International Journal of Behavioral Medicine, 4(1), 92–100. https://doi.org/10.1207/s15327558ijbm0401_6
Cohen, C., et al. (2023). Workplace interventions to improve well-being and reduce burnout for healthcare professionals: A systematic review. BMC Health Services Research, 23, 655. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2022-071203
Connor, K. M., & Davidson, J. R. T. (2003). Development of a new resilience scale: The CD-RISC. Depression and Anxiety, 18(2), 76–82. https://doi.org/10.1002/da.10113
Diener, E., Emmons, R. A., Larsen, R. J., & Griffin, S. (1985). The Satisfaction With Life Scale. Journal of Personality Assessment, 49(1), 71–75. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa4901_13
Hobfoll, S. E. (1989). Conservation of resources: A new attempt at conceptualizing stress.
American Psychologist, 44(3), 513–524. https://doi.org/10.1037/0003-066X.44.3.513
Kobasa, S. C. (1979). Stressful life events, personality, and health: An inquiry into hardiness. Journal of Personality and Social Psychology, 37(1), 1–11. https://doi.org/10.1037/0022-3514.37.1.1
Kokun, O. M. (2020). Професійна життєстійкість особистості: аналіз теоретичних підходів і результатів досліджень. Актуальні проблеми психології, 20, 68–81.
Koutsimani, P., Montgomery, A., & Georganta, K. (2019). The relationship between burnout, depression, and anxiety: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in Psychology, 10, 284. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00284
Maddi, S. R. (2002). The story of hardiness: Twenty years of theorizing, research, and practice. Consulting Psychology Journal: Practice and Research, 54(3), 173–185. https://doi.org/10.1037/1061-4087.54.3.175
Maslach, C., Jackson, S. E., & Leiter, M. P. (1996). Maslach Burnout Inventory manual (3rd ed.). Palo Alto, CA : Consulting Psychologists Press.
Maslach, C., Schaufeli, W. B., & Leiter, M. P. (2001). Job Burnout. Annual Review of Psychology, 52, 397–422. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.397
Panagioti, M., et al. (2017). Controlled interventions to reduce burnout in physicians: A systematic review and meta-analysis. JAMA Internal Medicine, 177(2), 195–205. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2016.7674
Panagioti, M., et al. (2018). Association Between Physician Burnout and Patient Safety, Professionalism, and Patient Satisfaction. JAMA Internal Medicine, 178(10), 1317–1331. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2018.3713
Reis, D., Xanthopoulou, D., & Tsaousis, I. (2015). Measuring burnout with the Oldenburg Burnout Inventory (OLBI). Burnout Research, 2(1), 8–17. https://doi.org/10.1016/j.burn.2014.11.001
Salvagioni, D. A. J., et al. (2017). Physical, psychological and occupational consequences of job burnout: A systematic review of prospective studies. PLOS ONE, 12(10), e0185781. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0185781
Schaufeli, W. B., & Taris, T. W. (2014). A critical review of the Job Demands–Resources Model. В The Wiley Blackwell Handbook of the Psychology of Occupational Safety and Workplace Health (pp. 43–68). Wiley. https://doi.org/10.1002/9781118979013.ch8
Schwarzer, R., & Jerusalem, M. (1995). Generalized Self-Efficacy Scale. In J. Weinman, S. Wright, & M. Johnston (Eds.), Measures in health psychology (pp. 35–37). Windsor, UK: NFER-NELSON.
WHO. (2019, May 28). Burn-out an “occupational phenomenon”: International Classification of Diseases (Q&A/statement).