ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
БОЙОВИХ ДІЙ ЗАСОБАМИ ПОЗИТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ
Автори:
Л. З. Сердюк, доктор психологічних наук, професор,
головний науковий співробітник лабораторії психології особистості імені П.Р.Чамати,
Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України
ORCID: 0000-0001-8301-4034
E-mail: lzserdyuk15@gmail.com
Т. І. Мельничук, кандидат психологічних наук, старший дослідник,
провідний науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології,
Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України
ORCID: 0000-0002-5205-9958
E-mail: mti_kiev@ukr.net
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2025.1(23).11
Інформація про статтю
Номер: 1(23) 2025, сторінки: 227-241
Мова: українська
Отримано: 05.03.2025
Рецензовано: 15.03.2025
Прийнято: 19.03.2025
У статті обґрунтовано можливості використання позитивної психотерапії (ППТ) як засобу сприяння посттравматичному зростанню (ПТЗ) військовослужбовців, уточнюючи мету, механізми та принципи роботи з травматичним досвідом у військовому контексті. Показано, що ППТ інтегрує тілесний, когнітивно-діяльнісний, реляційний і духовно-смисловий виміри, дозволяючи системно активізувати внутрішні ресурси та переводити кризу у можливість розвитку. Центральною рамкою виступає Модель Балансу в чотирьох сферах життя (тіло, діяльність, контакти, майбутнє/сенси), яка слугує «картографією» втручань і дає змогу цілеспрямовано відновлювати рівновагу життєвих функцій. Обґрунтовано три провідні механізми ППТ: позитивна реінтерпретація (зміна значення події та розширення перспективи), тілесно-реляційна вісь альянсу (інтеріоризація прийняття, довіри й безпеки) та розвиток первинних/вторинних здібностей; разом вони формують «буфер ресурсів», що підтримує інтеграцію травматичного досвіду й перехід до ПТЗ. Практично запропоновано структуровану матрицю втручань у кожній сфері (цілі → здібності → методи → мікропрактики → індикатори прогресу), що окреслює терапевтичні мішені: від стабілізації тіла та відновлення контролю – до соціальних «мостів» і смислотворення. Зроблено висновок, що поєднання салютогенного бачення з інструментами ППТ створює керовану рамку підтримки резильєнтності та ПТЗ у військових, а подальші дослідження мають зосередитися на емпіричній перевірці ефективності ППТ і кроскультурних адаптаціях у військовому середовищі. У ветеранів та військовослужбовців підтримка резильєнтності зменшує ризики депресії на тлі бойового досвіду і неадаптивного копінгу – отже, виступає ключовим модератором у зв’язці «травма → наслідки/ПТЗ».
Ключові слова: посттравматичне зростання, резильєнтність, військовослужбовці, позитивна психотерапія, Модель Балансу, ресурси особистості.
Список використаних джерел:
Alfawaz, H., Amer, O. E., Aljumah, A. A., Aldisi, D. A., Alotaibi, N. H., Alshahrani, S. H., & Sabico, S. (2021). Effects of home quarantine during COVID-19 lockdown on physical activity and dietary habits of adults in Saudi Arabia. Scientific Reports, 11, 5904. https://doi.org/10.1038/s41598-021-85330-2
Antonovsky, A. (1985). The life cycle, mental health and the sense of coherence. Israel Journal of Psychiatry, 22(4), 273–280.
Asay, T. P., & Lambert, M. J. (2002). Therapist relational variables. In D. J. Cain (Ed.), Humanistic psychotherapies: Handbook of research and practice (pp. 531–557). American Psychological Association. https://doi.org/10.1037/10439-017
Atwoli, L., Stein, D., Koenen, K., & McLaughlin, K. (2015). Epidemiology of posttraumatic stress disorder. Current Opinion in Psychiatry, 28(4), 307–311. https://doi.org/10.1097/YCO.0000000000000167
Bartholomew, T. T., Robbins, K. A., Joy, E. E., Kang, E., & Maldonado Aguiñiga, S. (2020). Clients’ resilience and distress in psychotherapy: A preliminary meta-analysis. Counselling Psychology Quarterly, 35(2), 344–362. https://doi.org/10.1080/09515070.2020.1777389
Bartone, P. T., & Homish, G. H. (2020). Influence of hardiness, avoidance coping, and combat exposure on depression in returning war veterans: A moderated-mediation study. Journal of Affective Disorders, 265, 511–518. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.01.127
Bensimon, M. (2012). Elaboration on the association between trauma, PTSD and posttraumatic growth: The role of trait resilience. Personality and Individual Differences, 52, 782–787. https://doi.org/10.1016/j.paid.2012.01.011
Bonanno, G. A., Galea, S., Bucciarelli, A., & Vlahov, D. (2007). What predicts psychological resilience after disaster? The role of demographics, resources, and life stress. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 75(5), 671–682. https://doi.org/10.1037/0022-006X.75.5.671
Cherry, K. (2022). What is resilience? Verywell Mind. https://www.verywellmind.com/what-is-resilience-2795059
Chykhantsova, O., & Denchyk, A. (2024). Specific features of Ukrainian military personnel resilience and its relationship with actual capacities. The Global Psychotherapist, 5(2), 37–48. https://doi.org/10.52982/lkj231
Ettman, C. K., Abdalla, S. M., Cohen, G. H., Sampson, L., Vivier, P. M., & Galea, S. (2020). Prevalence of depression symptoms in US adults before and during the COVID-19 pandemic. JAMA Network Open, 3(9), e2019686. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.19686 Jork, K., & Peseschkian, N. (2006). Salutogenese und Positive Psychotherapie (2nd ed.).
Hans Huber.
Karam, E. G., Friedman, M. J., Hill, E. D., Kessler, R. C., McLaughlin, K. A., Petukhova, M., … (2014). Cumulative traumas and risk thresholds: 12-month PTSD in the World Mental Health (WMH) surveys. Depression and Anxiety, 31, 130–142. https://doi.org/10.1002/da.22169
Kobasa, S., Maddi, S., & Kahn, S. (1982). Hardiness and health: A prospective study. Journal of Personality and Social Psychology, 42(1), 168–177. https://doi.org/10.1037/0022-3514.42.1.168
Lepore, S. J., & Revenson, T. (2006). Resilience and posttraumatic growth: Recovery, resistance, and reconfiguration. In L. G. Calhoun & R. G. Tedeschi (Eds.), Handbook of posttraumatic growth (pp. 24–46). Lawrence Erlbaum Associates.
Linley, P. A., & Joseph, S. (2004). Positive change following trauma and adversity. Journal of Traumatic Stress, 17(1), 11–21.
Maddi, S. R. (2004). Hardiness: An operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology, 44(3), 279–298. https://doi.org/10.1177/0022167804266101
Ntarla, I., & Hum, G. (2024). Resilience of psychotherapists through the lens of the primary capacities of Positive Psychotherapy. The Global Psychotherapist, 4(1), 43–55. https://doi.org/10.52982/lkj216
Olff, M., Primasari, I., Qing, Y., Coimbra, B. M., Hovnanyan, A., Grace, E., Williamson,
R. E., Hoeboer, C. M., & the GPSCCC Consortium. (2021). Mental health responses to COVID-19 around the world. European Journal of Psychotraumatology, 12(1), 1929754. https://doi.org/10.1080/20008198.2021.1929754
Pellerin, N., & Raufaste, E. (2020). Psychological resources protect well-being during the COVID-19 pandemic… Frontiers in Psychology, 11, 590276. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.590276
Peseschkian, H. (2004). Salutogenetische Psychotherapie. Psychotherapie-Wissenschaft, 1, 16–25. https://psychotherapie-wissenschaft.info/article/view/407
Pietrzak, R. H., & Southwick, S. M. (2011). Psychological resilience in OEF-OIF veterans.
Journal of Affective Disorders, 133(3), 560–568. https://doi.org/10.1016/j.jad.2011.04.028 Remmers, A. (2024). The therapeutic process in positive psychosomatics: “Five fingers”…
The Global Psychotherapist, 4(2), 57–61. http://doi.org/10.52982/lkj233
Sarı, T., Patır, D., & Bedir, M. (2024). Investigating the effect of a group psychoeducation program… The Global Psychotherapist, 4(1), 9–18. https://doi.org/10.52982/lkj212
Serdiuk, L., & Otenko, S. (2021). The Ukrainian-language adaptation for the WIPPF. The Global Psychotherapist, 1(1), 11–14. https://doi.org/10.52982/lkj135
Southwick, S. M., Bonanno, G. A., Masten, A. S., Panter-Brick, C., & Yehuda, R. (2014). Resilience definitions, theory, and challenges: Interdisciplinary perspectives. European Journal of Psychotraumatology, 5, 25338. https://doi.org/10.3402/ejpt.v5.25338
Southwick, S. M., Litz, B., Charney, D., & Friedman, M. J. (2011). Resilience and mental health: Challenges across the lifespan. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511994791
Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1–18. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01
Ullman, S. E., Peter-Hagene, L. C., & Relyea, M. (2014). Coping, emotion regulation, and self-blame… Journal of Child Sexual Abuse, 23(1), 74–93. https://doi.org/10.1080/10538712.2014.864747
Yehuda, R., Hoge, C., & McFarlane, A. (2015). Post-traumatic stress disorder. Nature Reviews Disease Primers, 1, 15057. https://doi.org/10.1038/nrdp.2015.57