ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
І. І. Семків, кандидат психологічних наук,
доцент кафедри психології та психотерапії,
Український католицький університет
ORCID: 0000-0003-4139-2699 Researcher ID: AAZ-6792-2021 Scopus ID: 57195073829
E-mail: semkiv@ucu.edu.ua
А. В. Герца, магістр психології
ORCID: 0009-0007-6241-6131
E-mail: anna.hertsa@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2024.1(21).9
Інформація про статтю
Номер: 1(21) 2024, сторінки: 138-157
Мова: українська
Отримано: 17.04.2024
Рецензовано: 21.04.2024
Прийнято: 25.04.2024
Анотація
Формування атрибуцій є неуникним психічним явищем та наслідком соціальної перцепції, воно слугує джерелом побудови цілісних суджень про людей та стосунки, особливо у ситуаціях інформаційного дефіциту, створюючи при цьому умови для упереджень та помилок сприймання. Особистісні риси перцепієнта, зокрема когнітивна складність і здатність до саморегуляції, що визначаються менталізаційними здібностями особистості, можуть бути пов'язані з особливостями першого враження, яке він формує про іншу людину. Здібності до вищого розвиненого рівня менталізації формуються у ранньому дитинстві і визначаються якістю стосунків з основним опікуном. Поряд з цим існує вроджений автоматичний рівень менталізації, який базується на рефлекторних реакціях та лежить в основі соціальних упереджень. У статті представлено результати дослідження характеру взаємозвʼязку між вираженістю упередженості та рівнем розвитку менталізаційних здібностей досліджуваних осіб. Досліджувана група перцепієнтів (268 осіб віком від 18 до 80 років, з яких 67 чоловіків і 201 жінка), оцінювала фотографії десяти осіб (5 чоловіків і 5 жінок) та давала відповіді щодо свого першого враження про них. Крім цього вимірювався рівень розвитку менталізації перцепієнтів за допомогою «Опитувальника вимірювання рівня менталізації MZQ». Виявлено, що здатність перцепієнтів до регуляції афекту та їх показники за шкалою режиму психічної еквівалентності пов'язані зі ступенем упередженості в процесі атрибуції. Чим радикальніші судження виносить в процесі атрибуції перцепієнт, тим нижчою є його здатність до регуляції афекту. І навпаки, чим вищою силою спротиву упередженості наділений перцепієнт, тим краще він може регулювати афект. Чим нижча схильність перцепієнта знаходитись у режимі психічної еквівалентності, тобто сприймати внутрішні стани тотожними зовнішній реальності, тим з меншою ймовірністю перцепієнт ототожнюватиме привабливість спостережуваної особи з роллю супергероя.
Ключові слова: соціальна перцепція, атрибуція, оцінка образу зовнішності, упередженість, привабливість, менталізація.
Список використаних джерел:
Aharon, I., Etcoff, N., Ariely, D., Chabris, C. F., O'Connor, E., & Breiter, H. C. (2001). Beautiful faces have variable reward value. Neuron, 32(3), 537–551. https:// doi.org/10.1016/S0896-6273(01)00491-3
Bateman, A., & Fonagy, P. (2006). Mentalization-based treatment for borderline personality disorder: A practical guide. Oxford University Press. https://doi. org/10.1093/med/9780198570905.001.0001
Bloom, P. (2013). Just babies: The origins of good and evil. Bodley Head.
Bulczak, G., & Gugushvili, A. (2023). Physical attractiveness and cardiometabolic risk. American Journal of Human Biology, 35(8), e23895. https://doi.org/10.1002/ ajhb.23895
Fitzgerald, D. A., Angstadt, M., Jelsone, L. M., Nathan, P. J., & Phan, K.L. (2006). Beyond threat: Amygdala reactivity across multiple expressions of facial affect. NeuroImage, 30(4), 1441–1448. https://doi.org/10.1016/j. neuroimage.2005.11.003
Hamann, S., & Mao, H. (2002). Positive and negative emotional verbal stimuli elicit activity in the left amygdala: Neuroreport, 13(1), 15–19. https://doi. org/10.1097/00001756-200201210-00008
Heider, F. (1958). The psychology of interpersonal relations. John Wiley & Sons Inc. https://doi.org/10.1037/10628-000
Herringer, L. G., & Haws, S. C. (1991). Perception of personality traits in oneself and others. The Journal of Psychology, 125(1), 33–43. https://doi.org/10.1080/00223 980.1991.10543267
Holtzman, N. S. (2011). Facing a psychopath: Detecting the dark triad from emotionally-neutral faces, using prototypes from the Personality Faceaurus. Journal of Research in Personality, 45(6), 648–654. https://doi.org/10.1016/j.jrp.2011.09.002
Knox, J. (2003). Archetype, attachment, analysis: Jungian psychology and the emergent mind. Brunner-Routledge.
Kovalenko A., & Surudzhii, M. (2014). Cross-race Effect: The Role of Social and Individual Factors in Face Recognition Process. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 136–140. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.12.673
Lieberman, M. D. (2007). Social cognitive neuroscience: A review of core processes. Annual Review of Psychology, 58(1), 259–289. https://doi.org/10.1146/annurev. psych.58.110405.085654
Luyten, P., & Fonagy, P. (2015). The neurobiology of mentalizing. Personality Disorders: Theory, Research, and Treatment, 6(4), 366–379. https://doi.org/10.1037/per0000117
Merker, B. (2007). Consciousness without a cerebral cortex: A challenge for neuroscience and medicine. Behavioral and Brain Sciences, 30(1), 63–81. https://doi. org/10.1017/S0140525X07000891
Nedelec, J. L., & Beaver, K. M. (2014). Physical attractiveness as a phenotypic marker of health: An assessment using a nationally representative sample of American adults. Evolution and Human Behavior, 35(6), 456–463. https://doi.org/10.1016/j. evolhumbehav.2014.06.004
Obiols-Suari, N., & Marco-Pallarés, J. (2021). Does it look good or evil? Children's recognition of moral identities in illustrations of characters in stories. Frontiers in Psychology, 12. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.552387
O'Doherty, J., Winston, J., Critchley, H., Perrett, D., Burt, D. M., & Dolan, R. J. (2003). Beauty in a smile: The role of medial orbitofrontal cortex in facial attractiveness. Neuropsychologia, 41(2), 147–155. https://doi.org/10.1016/S0028-3932(02)00145-8
Premack, D., & Woodruff, G. (1978). Does the Chimpanzee Have a Theory of Mind? Behavioral and Brain Sciences, 1, 515–526. http://dx.doi.org/10.1017/ S0140525X00076512
Sander, K., Brechmann, A., & Scheich, H. (2003). Audition of laughing and crying leads to right amygdala activation in a low-noise fMRI setting. Brain Research Protocols, 11(2), 81–91. https://doi.org/10.1016/S1385-299X(03)00018-7
Semkiv, I. (2024). War: Mentalization and totalitarian state of mind. Journal of Analytical Psychology, 69(2), 281–297. https://doi.org/10.1111/1468-5922.12987
Solms, M. (2017). What is «the unconscious» and where is it located in the brain? A neuropsychoanalytic perspective. Annals of the New York Academy of Sciences, 1406(1), 90–97. https://doi.org/10.1111/nyas.13437
Solms, M. L. (2018). The neurobiological underpinnings of psychoanalytic theory and therapy. Frontiers in Behavioral Neuroscience, 12, 294. https://doi.org/10.3389/ fnbeh.2018.00294
Susanti, N. D. (2022). The Portrayal of Female Villain by The Evil. Characters in Disney Movies. Faculty Of Language And Communication Science Universitas Islam Sultan Agung. Retrieved from: http://repository.unissula.ac.id/27840/1/30801800027_ fullpdf.pdf
Watson, D. G., Blagrove, E., Evans, C., & Moore, L. (2012). Negative triangles: Simple geometric shapes convey emotional valence. Emotion, 12(1), 18–22. https://doi. org/10.1037/a0024495
Wilkinson, M. (2017). Mind, brain and body. Healing trauma: The way forward. Journal of Analytical Psychology, 62(4), 526–543. https://doi.org/10.1111/1468- 5922.12335
Winston, J. S., O'Doherty, J., Kilner, J. M., Perrett, D. I., & Dolan, R. J. (2007). Brain systems for assessing facial attractiveness. Neuropsychologia, 45(1), 195–206. https://doi.org/10.1016/j.neuropsychologia.2006.05.009
Zebrowitz, L. A., & Montepare, J. M. (2008). Social psychological face perception: Why appearance matters. Social and personality psychology compass, 2(3), 1497. https://doi.org/10.1111/j.1751-9004.2008.00109.x
Лівійська Я. І. (2015) Гендерно-перцептивні відмінності формування першого враження у студентської молоді. Режим доступу: https://www.psyh.kiev.ua/ Гендерно-перцептивні_відмінності_формування_першого_враження_у_студентської_молоді
Турецька, Х. І., & Кунікевич, Б. І. (2020). Україномовна адаптація опитувальника менталізації на неклінічній вибірці. Габітус, 17, 131–136. https://doi. org/10.32843/2663-5208.2020.17.23
Фройд, З. (2021). По той бік принципу задоволення. Я і Воно. Київ : Андронум.
Юнґ, К. Ґ. (2018). Архетипи і колективне несвідоме. Львів : Астролябія.