ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
І. В. Остапенко, кандидат психологічних наук, завідувачка відділу
психології політичної поведінки молоді,
Інститут соціальної та політичної психології НАПН України
ORCID: 0000-0001-6710-5964 Researcher ID: V-3216-2017
E-mail: ostapenko.iryna.vit@gmail.com
DOI:https://doi.org/10.17721/upj.2024.1(21).7
Інформація про статтю
Номер: 1(21) 2024, сторінки: 110-123
Мова: українська
Отримано: 12.05.2024
Рецензовано: 15.05.2024
Прийнято: 17.05.2024
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена потребою виявлення особливостей взаємозв'язку національної ідентичності та уявлень української молоді про майбутнє. Мета статті полягає у висвітленні результатів якісного фокус-групового дослідження особливостей прояву національної ідентифікації в уявленнях молоді про майбутнє.
За результатами дослідження встановлено, що національна ідентичність молодих українців формується навколо політичної нації, а не приналежності до етносу. Велике значення у почутті причетності відіграють мова, культура та історія. Українську націю більшість молодих людей характеризують як монолітну, цілісну, згуртовану. Встановлено, що через війну національна ідентичність стала більш яскраво вираженою та прозахідною.
Визначено контури можливих сценаріїв розвитку української політичної нації: 1) зростання згуртованості; 2) радикалізація; 3) тяжіння до авторитаризму; 4) успішний демократичний розвиток; 5) ізоляціонізм; 6)боротьба за відновлення незалежності (у випадку військової поразки).
Уявленням про власне майбутнє української молоді властива невизначеність через війну. Майбутнє в першу чергу пов'язане з Україною як державою, яка для них є найвищою цінністю. Молодь відчуває проблеми з плануванням майбутнього на нетривалу часову перспективу (до року). Їм набагато легше уявляти його через 5-30 років, що пов'язано з бажанням «пропустити» період війни і уявляти вже щасливий повоєнний час. Однак переважна більшість молодих людей впевнена в собі і вважає, що майбутнє залежить більше від них, ніж від обставин. Майбутнє України в уявленнях молоді пов'язане передусім з відновленням, відбудовою, розвитком, успішними реформами. Наша країна може стати прикладом для інших у відстоюванні незалежності. Водночас молодь припускає можливість виникнення ризиків, пов'язаних з негативними наслідками війни (економічна криза, воєнна криза, авторитаризація країни). Молоді люди вважають, що сприяти наближенню позитивного сценарію розвитку України в майбутньому можна завдяки донатам на потреби армії, через участь в суспільних проєктах, усвідомлений вибір та контроль влади шляхом суспільного розголосу корупційних скандалів. Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні можливих напрямків розвитку повоєнної державної освітньої політики в контексті євроінтеграції.
Ключові слова: національна ідентифікація, проєктування майбутнього, національна ідентичність, війна, уявлення студентської молоді, сценарії розвитку політичної нації, фокус-групове дослідження.
Список використаних джерел:
Baumeister, R. F., Maranges, H. M., & Sjåstad, H. (2018). Consciousness of the future as a matrix of maybe: Pragmatic prospection and the simulation of alternative possibilities. Psychology of Consciousness: Theory, Research, and Practice, 5(3), 223– 238.
Castells, M. (2010). The Power of Identity. Malden MA : Blackwell.
Hall, E. T. (1990). Hidden Differences: Studies in International Communication.Hamburg : Grunder & Jahr.
Krafft, A. M. (2022). Our hopes, our future: Insights from the hope barometer. Springer. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/367658547_ Our_Hopes_Our_Future_Insights_from_the_Hope_Barometer
Wodak, R., de Cillia, R., Reisigl, M., & Liebhart, K. (2009). The Discursive Construction of National Identity. Edinburgh : EUP.
Вельдбрехт, О., & Тавровецька, Н. (2023). Оптимістичні уявлення про майбутнє – спонтанний спосіб самодопомоги та саморегуляції в умовах війни. Проблеми політичної психології, 13(27), 43–56. https://doi.org/10.33120/popp- Vol13-Year2023-123
Жадан, І. (2016). Комунікативні практики як чинник громадянської і національної самоідентифікації: теоретико-методологічні засади дослідження. Проблеми політичної психології, 3(17), 3–11.
Остапенко, І. В. (2016). Концептуальні засади дослідження комунікативних бар'єрів національної та громадянської самоідентифікації. Український психоло- гічний журнал, 2(2), 73–84.
Остапенко, І. В. (2022). Особливості прояву регіональної ідентифікації молоді в умовах військових дій. А. Б. Коваленко, І. В. Остапенко (Ред.), Матеріали круглого столу «Проблеми розвитку ідентичності особистості в освітньому просторі» (м. Київ, 20 жовтня, 2022 р.), (с. 35–42). Київ : Міленіум.
Остапенко І. В. (2023). Регіональні відмінності в національній ідентифікації та уявленнях про майбутнє української молоді. А. Б. Коваленко, І. В. Остапенко (Ред.), Матеріали II круглого столу «Проблеми розвитку ідентичності особистості в освітньому просторі» (м. Київ, 19 жовтня 2023 р.), (с. 67–74). Київ : Міленіум, ВЦ «Просвіта». http://doi.org/10.33120/IPDEEProceedings-2023
Остапенко, І. В. & Соснюк, О. П. (2023). Психосемантичне дослідження національної ідентифікації та уявлень про майбутнє молоді різних регіонів України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, 4, 35–39. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.7
Слюсаревський, М. М. (2021). Зміст і динаміка уявлень українського суспільства про національні символи. Проблеми політичної психології, 10(24), 9–34. https://doi.org/10.33120/popp-Vol24-Year2021-62
Титаренко, Т. М., Злобіна, О. Г. & Лєпіхова, Л. А. (2012). Як будувати власне майбутнє: життєві завдання особистості. (Монографія). Кіровоград : Імекс- ЛТД.