ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
А. Б. Коваленко, доктор психологічних наук, професор,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-6458-5325 Researcher ID: O-7330-2019
E-mail: abk2015@ukr.net
Е. Ю. Грищук, кандидат психологічних наук, доцент,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-4890-0994
E-mail: eliso@knu.ua
С. В. Шарапа, студентка 4 курсу ОКР «бакалавр»,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0009-0004-9552-1083
E-mail: sofiasharapa123@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2024.1(21).4
Інформація про статтю
Номер: 1(21) 2024, сторінки: 51-77
Мова: українська
Отримано: 09.02.2024
Рецензовано: 15.02.2024
Прийнято: 18.02.2024
Анотація
У статті представлено аналіз результатів дослідження соціальної ідентичності вимушених мігрантів з України. Теоретичний аналіз показав, що соціальна ідентичність розглядається як складне, комплексне явище та є внутрішньою динамічною структурою особистості, що з'являється та функціонує на основі відчуття власної належності до певних соціальних категорій.
Дослідження українських вимушених мігрантів виявило, що для опису себе досліджувані вказують сімейні, навчально-професійні ролі, групову приналежність, місцеву ідентичність, а також ознаки комунікативної, діяльнісної та рефлексивної ідентичності. Відсутність перспективної ідентичності та тенденція суттєвого переважання соціальних ролей порівняно із індивідуальними свідчить про виражену тенденцію до самозахисту, про страх саморозкриття, недостатню впевненість. Домінуючою стратегією акультурації виявилась інтеграція. Водночас, досліджувані мають низький рівень задоволеності життям.
Вибірка поділялась на адаптованих і неадаптованих осіб. Адаптовані особи вказують переважно свої сімейні, навчально-професійні ролі, групову приналежність; вони відчувають фізичну та соціальну безпеку, позитивніше ставляться до оточуючих, відчувають приналежність до нового суспільства, готові до співпраці з ним та використовують стратегію інтеграції. Неадаптовані особи при описі себе використовують ознаки, які відображають їхні інтереси, захоплення, компетенції і здатності до діяльності; вони значуще більше переживають внутрішню дисгармонію, що доповнюється неможливістю досягти очікувань, пов'язаних із соціальною або професійною позицією, заниженою самооцінкою, відчуттям безперспективності, безпорадності перед життєвими труднощами та використовують стратегію маргіналізації. У групі адаптованих досліджуваних вираженість у самоописі ситуативних характеристик, ролей або статусів пов'язана із низькими показниками за ускладненими типами адаптації – депресивності, ностальгії та відчуженості. Соціальна ідентичність у них пов'язана з найбільш адаптивною та продуктивною стратегією інтеграції. Характеристики соціальної ідентичності пов'язані з умовно об'єктивними критеріями задоволеності власним життям. У групі неадаптованих досліджуваних характеристики соціальної ідентичності пов'язані з неадаптивними типами – конформністю, депресивністю, відчуженістю, з позитивною оцінкою зовнішніх, формальних характеристик свого нинішнього життя та негативно пов'язана із мірою задоволеності, переживанням того, що є в житті, бажанням змінити його. Спільною тенденцією для досліджуваних двох груп є зв'язок ситуативної ідентичності з низькою вираженістю малоадаптивних стратегій акультурації, таких як сегрегація та маргіналізація.
Ключові слова: соціальна ідентичність, стратегії акультурації, типи адаптації, задоволеність життям, вимушені мігранти.
Список використаних джерел:
Andrushko, Y. (2023). Results of Adaptation of the Methodology for Studying the Acculturation of Migrants by J. Berry on the Ukrainian Sample. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 10, 90–115. https://doi.org/10.32999/2663- 970X/2023-10-5
Dalal, J. (2011). George Herbert Mead: A Social Psychologist. Contemporary Education Dialogue, 8(1), 85–103. https://doi.org/10.1177/097318491000800105
Goffman, E. (1959). The Presentation of Self in Everyday Life. New York : DoubledayAnchor.
Lourenço, O. (2014). Piaget, Jean. In D. Phillips (Ed), Encyclopedia of Educational Theory and Philosophy (Vol. 2, pp. 623–628). Los Angeles : Sage Publications, Inc.
Martsyniak-Dorosh, O. (2022). The Heavy Psychological Toll of the War in Ukraine – Mental health support is the need of the hour. Retrieved from: https://www. medpagetoday.com/opinion/second-opinions/101119
Merunkova, L., & Slerka, J. (2019). Goffman´s theory as a framework for analysis of self presentation on online social networks. Masaryk University Journal of Law and Technology, 13(2), 243–276.
Tajfel, H. (1982). Social identity and intergroup relations. Cambrige : Cambrige University Press.
Tajfel, H., & Robinson, W. P. (1996). Social groups and identities : developing the legacy of Henri Tajfel. Butterworth-Heinemann.
Tajfel, H., & Turner, J. C. (1986). The social identity theory of intergroup behaviour. In S. Worchel, & W. G. Austin (Eds.), Psychology of intergroup relations (pp. 7–24). Chicago : Nelson-Hall.
Блинова, О. Є. (2016). Соціально-психологічні засади адаптації вимушених мігрантів. Актуальні проблеми психології. Загальна психологія. Історична психологія. Етнічна психологія: збірник наукових праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 9, 9, 58–66.
Бондаревська, І. (2011). Теоретичні підходи до вивчення соціальної ідентичності. Соціальна психологія, 4(48), 14–25.
Губеладзе, І. Г. (2012). Психологічні механізми трансформації соціальної ідентичності молоді сільського походження в міській спільноті. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ.
Данилюк І. В., & Курапов А. О. (2018). «Культурна соціалізація»: акультурація як механізм мультикультурної соціалізації. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 48(1), 46–52.
Завгородня, О., & Краєва, О. (2023). Пихологічні проблеми осіб, вимушено переміщених внаслідок російської агресії. Вісник Національного університету оборони України, 73(3), 73–82. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-73-3-73-82
Коваленко, А. Б., & Безверха, К. С. (2017). Соціальна ідентичність як механізм адаптації особистості під час суспільної кризи. Український психологічний журнал, 1, 48–62.
Коробка, Л., & Васютинський, В. (2019). Спільнота в умовах воєнного конфлікту: психологічні стратегії адаптації. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
Кухарук, О. (2021). Ціннісна складова соціальної ідентичності у прогнозуванні соціальної взаємодії. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки, 11, 87–93.
Кухарук, О. (2022). Ідентичнісний вимір соціальної резильєнтності: визначення, підходи, можливості прогнозування. Проблеми політичної психології, 12(26), 77–90. https://doi.org/10.33120/popp-Vol26-Year2022-107.
Леонова, І. М. (2015). Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічної адаптації вимушених переселенців в Україні. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, 4(29). Режим доступу: https://core.ac.uk/download/ pdf/229859203.pdf
Острова, В. Д. (2015). Проспективна ідентичність як чинник соціально-психологічної адаптації студентської молоді. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ.
Ровенчак, О. (2006). Визначення та класифікації міграцій: наближення до операційних понять. Політичний менеджмент, 2, 127–139.
Слюсаревський, М. М., & Блинова, О.Є. (2013). Психологія міграції. Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД».
Титаренко, Т. М. (2014). Психологічні практики конструювання життя в умовах постмодерної соціальності. (Монографія). Київ : Міленіум.