ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
І. В. Жадан, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, головний
науковий співробітник лабораторії психології політичної поведінки молоді,
Інститут соціальної та політичної психології НАПН України,
ORCID: 0000-0001-5274-574X
E-mail: Iryna_zhadan@ukr.net
DOI:DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2024.1(21).3
Інформація про статтю
Номер: 1(21) 2024, сторінки: 40-50
Мова: англійська
Отримано: 27.05.2024
Рецензовано: 01.06.2024
Прийнято: 07.06.2024
Анотація
Особливості емоційної детермінації політичної ідентифікації молоді різних регіонів країни розглянуто у контексті перспектив повоєнної інтеграції. Визначено місце та функції, виокремлено індикатори емоційних репрезентацій політичної ідентичності. Результати емпіричного дослідження, проведеного методом суб'єктивного шкалювання, опрацьовано з використанням методів математичної статистики, у тому числі факторного аналізу. Встановлено, що політична ідентифікація молоді центрального і східного регіонів структурується переживаннями приналежності до країни, її культури і історії; ідентифікація молоді півночі – переживаннями приналежності до культури, здобутків і втрат свого народу; молодь півдня вибудовує свою політичну ідентичність з позитивних настанов на взаємодію з мешканцями інших регіонів; а молодь заходу – з переживання приналежності до регіону. Студентство північного, східного і західного регіонів толерує ідеали соціалізму з вкрапленнями ліберальних ідей. Молоді центру імпонують ліберальні ідеї, що не заважає їй палко прагнути справедливості та рівності. Політичні симпатії респондентів південного регіону амбівалентні. Перспективними для повоєнної інтеграції молодіжної спільноти визначено: суб'єктні настанови; відчуття здатності швидко адаптуватись до життя у будь якому регіоні країни; відсутність упереджень щодо цінностей і ставлень мешканців інших регіонів. Загрози для інтеграційних процесів зумовлені тотальною недовірою до влади і авторитетів, не сприйняттям експертної думки; абсолютизацією цінності особистості («особистість важливіша за державу»); толеруванням ідеалів протилежних ідеологічних концепцій, попри їх несумісність, та упередженим ставленням до симпатиків інших політичних сил.
Ключові слова: емоційний вимір, індикатори, політична ідентифікація, регіональна та національна ідентичність, особливості детермінації.
Список використаних джерел:
Бевз, Т. А. (2017). Теоретико-методологічні підходи та алгоритм дослідження політичних ідентичностей у міській громаді. Університетська кафедра, 6, 191–208. Режим доступу: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/13345
Жадан, І. В. (2023). Особливості структурування політичної ідентичності молоді у різних регіонах країни. Проблеми політичної психології, 14(28), 122–134. https://doi.org/10.33120/popp-Vol14-Year2023-143
Іванова, Т. В. (2013). Соціальна ідентичність та емоції. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологічні науки, 23(3), 37–45.
Кармазіна, М. С. (2016). Політичні ідентичності в сучасній Україні: міська громада Донецька. Київ : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України.