ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
Ю. Р. Глушко, магістр психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0009-0006-5214-1405
E-mail: glushko301@gmail.com
В. І. Корніцька, магістр психології
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-9995-3984
E-mail: nika.kornitskaya@gmail.com
О. Г. Виноградов, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0003-1250-3863
E-mail: a.g.vinogradov@knu.ua
DOI:https://doi.org/10.17721/upj.2024.1(21).1
Інформація про статтю
Номер: 1(21) 2024, сторінки: 7-22
Мова: українська
Отримано: 21.01.2024
Рецензовано: 26.01.2024
Прийнято: 28.01.2024
Анотація
Дослідження присвячене вивченню явища інфрагуманізації в контексті російсько-української війни. Інфрагуманізація розглядається як тенденція приписувати меншою мірою вторинні (суто людські) емоції представникам аутгрупи порівняно з інгрупою. Метою роботи є розкриття ролі сприймання українцями стабільності та легітимності статусних відмінностей у прояві інфрагуманізації щодо росіян, а також узагальнення методологічних підходів до вивчення та вимірювання цього феномену. У дослідженні взяли участь 101 український психолог (83,2% жінки; середній вік 35 років). Учасникам пропонувалося оцінити ступінь вираженості первинних та вторинних емоцій у протагоністів (українських та російських психологів) у чотирьох сценаріях, що пов'язані з проведенням тренінгів для українських біженців (ситуації позитивного та негативного зворотного зв'язку від учасників тренінгу). Окремо вимірювалося сприймання стабільності політичного режиму в Росії та легітимності вторгнення РФ в Україну. Для аналізу даних використовувався багатофакторний дисперсійний аналіз та множинна лінійна регресія. Результати підтвердили наявність ефекту інфрагуманізації для негативних емоцій – учасники приписували більше негативних вторинних емоцій українським психологам порівняно з російськими. Регресійний аналіз показав, що сприймання стабільності політичного режиму в Росії негативно пов'язане з рівнем інфрагуманізації (b = -0,20, p < 0,01), тоді як сприймання легітимності вторгнення позитивно пов'язане з інфрагуманізацією (b = 0,16, p < 0,01). Це означає, що учасники, які вважали політичний режим Росії нестабільним і виправдовували вторгнення РФ в Україну, демонстрували вищий рівень інфрагуманізації росіян.
Ключові слова:інфрагуманізація, стабільність, легітимність, емоції, міжгруповий конфлікт.
Список використаних джерел:
Bandura, A. (1999). Moral disengagement in the perpetration of inhumanities. Personality and social psychology review, 3(3), 193–209.
Bettencourt, B., Charlton, K., Dorr, N., & Hume, D. L. (2001). Status differences and in-group bias: A meta-analytic examination of the effects of status stability, status legitimacy, and group permeability. Psychological Bulletin, 127(4), 520.
Boekaerts, M. (2010). The crucial role of motivation and emotion in classroom learning. The nature of learning: Using research to inspire practice, 91–111.
Brown, R., Eller, A., Leeds, S., & Stace, K. (2007). Intergroup contact and intergroup attitudes: A longitudinal study. European Journal of Social Psychology, 37(4), 692–703.
Cortes, B. P., Demoulin, S., Rodriguez, R. T., Rodriguez, A. P., & Leyens, J. P. (2005). Infrahumanization or familiarity? Attribution of uniquely human emotions to the self, the ingroup, and the outgroup. Personality and Social Psychology Bulletin, 31(2), 243–253.
Delgado, N., Rodríguez-Pérez, A., Vaes, J., Leyens, J. P., & Betancor, V. (2009). Priming effects of violence on infrahumanization. Group Processes & Intergroup Relations, 12(6), 699–714.
Gaunt, R. (2009). Superordinate categorization as a moderator of mutual infrahumanization. Group Processes & Intergroup Relations, 12(6), 731–746.
Heilman, K. M., & Gilmore, R. L. (1998). Cortical influences in emotion. Journal of Clinical Neurophysiology, 15(5), 409–423.
Kemper, T. D. (1987). How many emotions are there? Wedding the social and automatic components. American Journal of Sociology, 93, 263–289.
Kteily, N., Hodson, G., & Bruneau, E. (2016). They see us as less than human: Metadehumanization predicts intergroup conflict via reciprocal dehumanization. Journal of Personality and Social Psychology, 110(3), 343.
Landry, A. P., Ihm, E., & Schooler, J. W. (2022). Hated but still human: Metadehumanization leads to greater hostility than metaprejudice. Group Processes & Intergroup Relations, 25(2), 315–334.
Lang, J. (2020). The limited importance of dehumanization in collective violence. Current Opinion in Psychology, 35, 17–20.
Leyens, J. P. (2009). Retrospective and prospective thoughts about infrahumanization. Group Processes & Intergroup Relations, 12(6), 807–817.
Leyens, J. P., Cortes, B., Demoulin, S., Dovidio, J. F., Fiske, S. T., Gaunt, R., ... & Vaes, J. (2003). Emotional prejudice, essentialism, and nationalism. The 2002 Tajfel Lecture. European Journal of Social Psychology, 33(6), 703–717.
Leyens, J. P., Demoulin, S., Vaes, J., Gaunt, R., & Paladino, M. P. (2007). Infra humanization: The wall of group differences. Social Issues and Policy Review, 1(1), 139–172.
Leyens, J. P., Paladino, P. M., Rodriguez-Torres, R., Vaes, J., Demoulin, S., Rodriguez-Perez, A., & Gaunt, R. (2000). The emotional side of prejudice: The attribution of secondary emotions to ingroups and outgroups. Personality and social psychology review, 4(2), 186–197.
Leyens, J. P., Rodriguez Perez, A., Rodriguez Torres, R., Gaunt, R., Paladino, M. P., Vaes, J., & Demoulin, S. (2001). Psychological essentialism and the differential attribution of uniquely human emotions to ingroups and outgroups. European Journal of Social Psychology, 31(4), 395–411.
Luft, A. (2015). Toward a dynamic theory of action at the micro level of genocide: Killing, desistance, and saving in 1994 Rwanda. Sociological Theory, 33(2), 148–172.
Mosso, C., & Russo, S. (2019). The perception of instability and legitimacy of status differences enhances the infrahumanization bias among high status groups. Europe's Journal of Psychology, 15(2), 358.
Paladino, M. P., Vaes, J., Castano, E., Demoulin, S., & Leyens, J. P. (2004). Emotional infra-humanization in intergroup relations: The role of national identification in the attribution of primary and secondary emotions to Italians and Germans. Cahiers de Psychologie Cognitive/Current Psychology of Cognition, 22, 519–536.
Russo, S., & Mosso, C. O. (2019). Infrahumanization and socio-structural variables: The role of legitimacy, ingroup identification, and system justification beliefs. Social Justice Research, 32(1), 55–71