ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
І. М. Леонова, кандидат психологічних наук
ORCID: 0000-0002-9798-9737
E-mail: inoskazanie@mail.ru
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).9
Інформація про статтю
Номер: 1(13) 2020, сторінки: 139-156
Мова: українська
Отримано: 24.01.2020
Рецензовано: 09.02.2020
Прийнято: 15.02.2020
У статті представлено результати дослідження особливостей переживання почуття самотності жінками з різних соціальних груп. Встановлено, що на переживання почуття самотності у жінок, безпосередньо впливає специфіка групи членства. На рівні тенденції виявлено, що найвищий рівень самотності спостерігається в групі жінок з інвалідністю, а найнижчий в групі жінок, які знаходяться на тимчасово окупованій території Донбасу та переселенок. Середній рівень спостерігається в групі релігійних жінок та киянок.
Встановлено, що наявність або відсутність дітей у жінок не має суттєвого впливу на рівень переживання самотності. В описі вказується тільки те, що жінки релігійні, що знаходяться у виправній колонії і інваліди (глухонімі), мають вищі показники самотності, ніж жінки, які перебувають на тимчасово окупованій території Донбасу, переселенки і киянки.
Виявлено психологічні чинники, які впливають на рівень самотності: життєрадісність, особистісній потенціал (успішній або неуспішній) та наявність чи або відсутність мотивації на самореалізацію та займана позиція особистості позиція щодо до себе й інших: агресивно-негативна чи позитивно-поблажлива (соціально адаптований або дезадаптований). Жінки, в яких відсутня мотивація на досягнення успіху і на особистісний розвиток, з агресивною поведінкою та негативною позицією щодо себе й інших, які відчувають наслідки конфліктів, більш соціально дезадаптовані в соціумі і відчувають себе самотніми, ніж жінки, які мають позитивний настрій, займають поблажливу позицію щодо себе й інших, життєрадісні, мотивовані на самореалізацію та успіх.
Ключові слова: самотність, соціальні групи, наявність чи відсутність дітей, психологічні чинники, рівень самотності.
Список використаних джерел:
Cacioppo, J. T., Hawkley, L. C., & Ernst, J. M. (2006). Loneliness within a nomological net: An evolutionary perspective. Journal of Research in Personality, 40, 1054–1085. Retriever from http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.487.3200&rep=rep1&type=pdf
Cacioppo, J. T., Hughes, M. E., Waite, L. J., Hawkley, L. C., & Thisted, R. A. (2006). Loneliness as a specific risk factor for depressive symptoms: Cross-sectional and longitudinal analyses. Psychology and Aging, 21(1), 140–151. doi: https://doi.org/10.1037/0882-7974.21.1.140
Di Tommaso, E., & Spinner, B. (1993). The Development and Initial Validation of Social and Emotional. Loneliness Scale for Adults (SELSA). Personality and individual Differencies, 14(1), 127–134. doi: https://doi.org/10.1016/0191-8869(93)90182-3
Dykstra, P. A. & De Jong Gierveld, J. (2004). Gender andmarital history differences in emotional and social loneliness among Dutch older adults. Journal on Aging / La Revue Canadienne du Vieillissement, 23, 141–155.
Foley, S., Linnehan, F., Greenhaus, H. Jeffrey, & Christy, Н. (2006. The Impact of Gender Similarity, Racial Similarity, and Work Culture on Family-Supportive Supervision. First Published Group & Organization Management, 420−441. doi: https://doi.org/10.1177/1059601106286884
Green, L. R., Richardson, D. S., Lago, T., & Schatten-Jones, E. C. (2001). Network correlates of social and emotional loneliness in young and older adults. Personality and Social Psychology Bulletin, 27(3), 281−288. doi: https://doi.org/10.1177/0146167201273002
Lindberg, M., Forsberg, L., & Karlberg, H. (2016). Gender dimensions in women’s networking for social innovation. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 29(4), 410−423. doi: https://doi.org/10.1080/13511610.2016.1166037
Owens, S. J. & Swensen, C. H. (2000). Loneliness in older adultspousal caregivers. Paper presented at the 108th Annual Meeting of theAmerican Psychological Association, Washington «Loneliness in older adult spousal caregivers» (Washington, August 2000). Washington, DC.
Pearl, A. (2007). Dykstra Social and Emotional Loneliness Among Divorced and Married Men and Women: Comparing the Deficit and Cognitive Perspectives. Basic and Applied Social Psychology, 29(1), 1–12. doi: https://doi.org/10.1080/01973530701330843
Pinquart, M., & Sörensen, S. (2001). Influences on loneliness in older adults: A meta-analysis. Basic and Applied Social Psychology, 23(4), 245–266. doi: 10.1207/153248301753225702
Sum, S., Mathews, M., Hughes, I., & Campbell, А. (2008). Internet Use and Loneliness in Older Adults. Cyber Psychology & Behavior, 11(2), 208−211. doi: 10.1089/cpb.2007.0010
Van Tilburg, T. G., Havens, В., & Gierveld, J. J. (2004). Loneliness among older adults in the Netherlands, Italy and Canada: A multi-faceted comparison. Canadian Journal on Aging, 23(2), 169–180. doi: 10.1353/cja.2004.0026
Берн, Ш. М. (2001). Гендерная психология. Санкт-Петербург, Москва : Прай-ЕВРОЗНАК, ОЛМА-Пресс.
Вансовская, Л. И., Гайда, В. К., & Гербачевский, В. К. и др. (1997). Практикум по экспериментальной и практической психологии. А. А. Крылова (Ред.). Санкт-Петербург : Издательство Санкт-Петербургского университета.
Гасанова, П. Г., & Омарова, М. К. (2017). Психология одиночества. Киев : Общество с ограниченной ответственностью «Финансовая Рада Украины».
Голдберг, К. (2001). Одиночество как нарушение восприятия времени. Journal of Contemporary Psychotherapy, 4(31).
Духновский, С. В. (2007). Одиночество в межличностных отношениях: диагностика и преодоление. (Монография). Курган : Издательство Курганского государственного университета.
Духновский, С. В. (2006). Субъективная оценка межличностных отношений: описание методики. Вестник Курганского государственного университета, 2, 84−89. Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/subektivnaya-otsenka-mezhlichnostnyh-otnosheniy-opisanie-metodiki/viewer
Заворотных, Е. Н. (2009). Социально-психологические особенности одиночества как субъективного переживания. (Дисc. канд. психолог. наук). Санкт-Петербург.
Колесникова, Г. И. (2019). Методология психолого-педагогических исследований (2-е изд.). Москва : Издательство Юрайт.
Коростылева, Л. A. (2000). Психология самореализация личности: брачно-семейные отношения. Санкт-Петербург : Издательство Санкт-Петербургского государственного университета.
Корчагина, С. Г. (2008). Психология одиночества. Москва : Московский психолого-социальный институт.
Крюкова, Т. Л., & Екимчик, О. А. (2013). Результаты начального варианта адаптации русскоязычной «Шкалы одиночества» (LS) Дж. Гервельд и Т. фон Тилбурга, 1999. Вестник Костромского государственного университета им. Н.А. Некрасова. Серия: Педагогика. Психология. Социальная работа. Ювенология. Социокинетика, 19(4), 63–69. Режим доступа: https://elibrary.ru/item.asp?id=21022777
Кулаева, Е. В. (2009). Самоопределение женщин с различными типами гендерной идентичности. (Дис. канд. психолог. наук). Ярославль.
Курицына, Е. В. Гендерная идентичности как фактор преодоления стрессов работающих женщин. Материалы международной научно-практической конференции «Психология совладеющего поведения» (г. Кострома, 16−18 мая 2007 г.) (с. 256−258). – Кострома : Костромской государственный университет имени Н. А. Некрасова.
Леонтьев, Д. А. (2000). Тест смысложизненных ориентации (СЖО) (2-е изд.). Москва : Смысл.
Мотков, О. И. (1998). Методика «Базовые стремления». Газета «Школьный психолог», 35, 8−9. Режим доступа: http://www.ucheba.com/met_rus/k_psihologiya/k_psihollichnost/m_bazstremlenia_3.htm
Настольная книга практического психолога (2008). С. Т. Посохова, С. Л. Соловьева (Ред.). Москва : АСТ : ХРАНИТЕЛЬ, Санкт-Петербург : Сова.
Новицкая, Л. Ф. (2013). Культура и возможность преодоления одиночества современного человека. Москва : Флинта.
Практикум по гендерной психологии (2003). И. С. Клециной (Ред.). Санкт-Петербург : Питер.
Практикум по психологии здоровья (2005). Г. С. Никифорова (Ред.). Санкт-Петербург : Питер.
Пугачев, В. П. (2003). Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом. Москва : Аспект Пресс.
Райгородский, Д. Я. (2002). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Самара : Издательский Дом «БАХРАХ-М».
Романова, Н. П., & Осинский, И. И. (2000). Одинокие женщины: потребности, жизненные ориентации и пути их реализации. (Монография). Чита : ЧитГТУ.
Сіляєва, В. І. (2004). Психологічне вивчення та корекція образу Я у самотніх жінок. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Харків.
Слободчиков, И. М. (2007). Современные исследования переживания одиночества. Психологическая наука и образование, 12(3), 27–35.Режим доступа:https://psyjournals.ru/psyedu/2007/n3/Slobodchikov_full.shtml
Теоретические и прикладные вопросы психологии. Прикладные проблемы психологи (1995). А. А. Крылова. (Ред.). Санкт-Петербург : Издательство Санкт-Петербургского университета.
Тихонов, Г. М. (2006). Феномен одиночества: теоретические и эмпирические аспекты. (Дисс. д-ра. философ. наук). Ижевск.
Токарева, М. Н. (2015). Теоретические основы изучения проблемы одиночества и ее взаимосвязь с общением в социальных сетях. Вестник Балтийского федерального университета им. И. Канта. Серия: Филология, Педагогика, Психология, 11, 129−135. Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/teoreticheskie-osnovy-izucheniya-problemy-odinochestva-i-ee-vzaimosvyaz-s-obscheniem-v-sotsialnyh-setyah/viewer
Фетискин, Н. П., Козлов, В. В., & Мануйлов, Г. М. (2002). Диагностика коммуникативной социальной компетентности (КСК). Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп (с. 138−149). Москва : Издательство Интитута Психотерапии.
Фромм, Э. (1990). Бегство от свободы. Москва : Прогресс.
Хамитов, Н. В. (2005). Освобождение от одиночества. Москва : ООО «Издательство АСТ», Харьков : «Торсинг».
Хорни, К. (1993). Женская психология. Санкт-Петербург : Восточно-Европейский институт психоанализа.
Цветкова, Н. А. (2014). Личностные особенности одиноких женщин, обращающихся за психологической помощью. Женщина в российском обществе, 3, 61−72. Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/lichnostnye-osobennosti-odinokih-zhenschin-obraschayuschihsya-za-psihologicheskoy-pomoschyu/viewer
Щитова, Н. В. (2009). Социально-психологические особенности одиноких женщин. (Дисс. канд. психол. наук). Воронеж.