ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
А. Б. Коваленко, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-6458-5325, Researcher ID: O-7330-2019
E-mail: abk2015@ukr.net
Е. Ю. Грищук, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-4890-0994, Researcher ID: P-7932-2019
E-mail: eliso_m@ukr.net
Н. І. Рогаль, кандидат психологічних наук, асистент кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-6937-7485, Scopus ID: 57202096862
E-mail: RogalNina@ukr.net
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).6
Інформація про статтю
Номер: 1(13) 2020, сторінки: 85-104
Мова: українська
Отримано: 01.03.2020
Рецензовано: 15.03.2020
Прийнято: 21.03.2020
Розглядаються чинники психологічного благополуччя курсантів. Встановлено, що курсанти мають середній рівень вираженості показників за шкалами психологічного благополуччя. Вони здебільшого характеризуються як незалежні, такі, що не бояться протиставити свою думку думці більшості, відкриті до спілкування та оволодіння новим досвідом, здатні досягати бажаного і долати життєві труднощі на цьому шляху тощо.
Показники психологічного благополуччя хлопців та дівчат-курсантів майже не відрізняються за всіма шкалами опитувальників, крім «самоприйняття», «позитивні стосунки з оточенням», «гарні стосунки з близькими». Зокрема, хлопці, порівняно з дівчатами, мають вищий рівень самоприйняття, що проявляється у позитивнішій оцінці себе та свого життя. Дівчата мають кращі стосунки з соціальним оточенням та близькими людьми, що виражаються у більш довірливих, дружніх стосунках, відкритості до спілкування, здатності до співпереживання та співчуття.
На основі результатів факторного аналізу виокремлено два структурні компоненти психологічного благополуччя курсантів, це: цілеспрямованість/ самостійність (чіткість та стійкість наміченого вектору руху, прагнення самостійності і незалежності та отримання відповідальності і можливості приймати важливі рішення); схвалення з боку соціального оточення (суб’єктивне усвідомлення задоволеності від життя через призму позитивної оцінки існуючих соціальних контактів та схвалення і визнання власного образу членами соціального оточення).
Визначено чинники психологічного благополуччя хлопців та дівчат-курсантів. Зокрема, для хлопців це: автономія, управління навколишнім середовищем, особистісне зростання, мета в житті, низька соціальна дистантність, суб’єктивне психологічне благополуччя; для дівчат: позитивні стосунки, автономія, самоприйняття, соціальне схвалення, позитивне ставлення, суб’єктивне психологічне благополуччя.
Ключові слова: психологічне благополуччя, суб’єктивне соціальне благополуччя, автономія, соціальне схвалення, соціальне оточення.br>
Список використаних джерел:
Bartone, P. T., & Priest, R. F. (2001). Sex Differences in Hardiness and Health among West Point Cadets. Presented at the 13th Annual Convention of the American Psychological Society (Toronto, 2001). New York : United States Military Academy. Retrieved from http://www.hardiness-resilience.com/docs/aps01tot.pdf
Bartone, P. T. (1999). Hardiness protects against war-related stress in Army reserve forces. Consulting Psychology Journal: Practice and Research, 51(2), 72– 82. Retrieved from http://www.hardiness-resilience.com/docs/Har-guard-CPJ-1999.pdf
Batz, C., & Tay, L. (2018). Gender differences in subjective well-being. In E. Diener, S. Oishi, L. Tay (Eds.), Handbook of well-being. (р. 1–27). Publisher : NobaScholar. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/321058044_Gender_Differences_in_Subjective_Well-Being
Berry, J. W. & Sabatier, C. (2011). Variations in the assessment of acculturation attitudes: Their relationships with psychological wellbeing. International Journal of Intercultural Relations, 35(5), 658–669. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijintrel.2011.02.002
Chen, Y. (2014). Cadets of Military Training Management Research. China’s School Education, 12, 26–28.
Crane, M. F., Boga, D., Karin, E., Gucciardi, D. F., Rapport, F., Callen, J., & Sinclair, L. (2019). Strengthening resilience in military officer cadets: A group-randomized controlled trial of coping and emotion regulatory self-reflection training. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 87(2), 125–140. doi: https://doi.org/10.1037/ccp0000356
Cunningham, M. R. (1988). Does happiness mean friendliness? Induced mood and heterosexual self-disclosure. Personality and Social Psychology Bulletin, 14(2), 283–297. doi: https://doi.org/10.1177/0146167288142007
Deci, E. L. & Ryan, R. M. (2000). The "what" and "why" of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268. doi: 10.1207/S15327965PLI1104_01
Diener, E. & Chan, M.Y. (2011). Happy people live longer: subjective well-being contributes to health and longevity. Applied psychology: health and well-being, 3(1), 1–43. doi: https://doi.org/10.1111/j.1758-0854.2010.01045.x
Diener, E. (2009). The science of well-being: the collected works. Social Indicators Research Series, 37, 261–274. doi: http://doi.org/10.1007/978-90-481-2350-6
Diener, E., & Suh, M. E. (1997). Subjective Well-being and Age: An International Analysis. Annual Review of Gerontology and Geriatrics, Volume 17: Focus on Emotion and Adult Development, 304–324. Retrieved from https://goo-gl.su/EmjrKjX
Gibson, D. M. & Myers, J. E. (2006). Perceived Stress, Wellness, and Mattering: A Profile of First-Year Citadel Cadets. Journal of College Student Development, 47(6), 647–660. doi: 10.1353/csd.2006.0065
Gold, M. A., & Friedman, S. B. (2000). Cadet basic training: An ethnographic study of stress and coping. Military Medicine, 165(2), 147–152. doi: 10.1093/milmed/165.2.147
Kahneman, D., & Tversky, A. (Eds.). (2000). Choices, values and frames. New York : Cambridge University Press.
Karampas, K., Michael, G. & Stalikas, A. (2016). Positive Emotions, Resilience and Psychosomatic Heath: Focus on Hellenic Army NCO Cadets. Psychology, 7, 1727–1740. doi: 10.4236/psych.2016.713162
Lerew, D. R., Schmidt, N. B., & Jackson, R. J. (1999). Evaluation of psychological risk factors: Prospective prediction of psychopathology during basic training. Military Medicine, 164(7), 509–513. doi: https://doi.org/10.1093/milmed/164.7.509
Liu, Y. Z., & Liu, X. F. (2016). The Source of the Cadet Negative Emotions and Countermeasures. Open Journal of Social Sciences, 4, 17–22. doi: http://dx.doi.org/10.4236/jss.2016.48003
Lyubomirsky, S., King, L. A., & Diener, E. (2005). The benefits of frequent positive affect: Does happiness lead to success? Psychological Bulletin, 131, 803–855. doi: 10.1037/0033-2909.131.6.803
Matthews, M. (2008). Toward a Positive Military Psychology. Military Psychology, 20, 289–298. doi: http://dx.doi.org/10.1080/08995600802345246
Meisenberg, G. & Woodley of Menie, M. (2015). Gender Differences in Subjective Well-Being and Their Relationships with Gender Equality. Journal of Happiness Studies, 16, 1539–1555. doi: https://doi.org/10.1007/s10902-014-9577-5
Myers, J. E., & Bechtel, A. (2004). Stress, wellness, and mattering among cadets at West Point: Factors affecting a fit and healthy force. Military Medicine, 169, 475–482. doi: http://dx.doi.org/10.7205/MILMED.169.6.475
Phinney, J. S., Horenczyk, G., Liebkind, K. & Vedder, P. (2001). Ethnic Identity, Immigration, and Well‐Being: An Interactional Perspective. Journal of Social Issues, 57, 493–510. doi: https://doi.org/10.1111/0022-4537.00225
Rundell, J. R. & Ursano, R. J. (1996). Psychiatric responses to war trauma. In R. J. Ursano & A. E. Norwood (Eds), Emotional Aftermath of the Persian Gulf War (pp. 43–81). Washington, DC : American Psychiatric Press.
Ryff, C. D. (1995). Psychological Well-Being in adult life. Current Directions in Psychological Science, 4, 99–104. doi: http://dx.doi.org/10.1111/1467-8721.ep10772395
Seligman, M. (2011). What is Well-Being? In Seligman, M. (Ed.), Flourish: A Visionary New Understanding of Happiness and Well-being (pp. 5–30). New York : Free Press. Retrieved from https://www.authentichappiness.sas.upenn.edu/learn/wellbeing
Serdiuk, L. (2011). Psychological well-being of future specialists in the integrated educational environment and the factors of its formation. Social welfare. Interdisciplinary approach, 1(1), 44–51. Retrieved from http://socialwelfare.eu/index.php/sw/article/view/178/135.
Skomorovsky, A. & Sudom, K. (2011). Psychological Well-Being of Canadian Forces Officer Candidates: The Unique Roles of Hardiness and Personality. Military medicine. 176. 389–396. doi: 10.7205/MILMED-D-10-00359
Souza, L., & Albuquerque, Sá de et al. (2014). Self-efficacy as a mediator of the relationship between subjective well-being and general health of military cadets. Cadernos de Saúde Pública, 30(11), 2309–2319. doi: https://doi.org/10.1590/0102-311X00177513
Sujoldzić, A. & Lucia, A. (2007). A cross-cultural study of adolescents-BMI, body image and psychological well-being. Collegium antropologicum, 31, 123–130. Retrieved from https://hrcak.srce.hr/27326
Tesch-Römer, C., Motel-Klingebiel, A., & Tomasik, M. J. (2008). Gender differences in subjective well-being: Comparing societies with respect to gender equality. Social Indicators Research, 85(2), 329–349. doi: https://doi.org/10.1007/s11205-007-9133-3
Waterman, A. S., Schwartz, S. J., & Conti, R. (2008). The implications of two conceptions of happiness (hedonic enjoyment and eudaimonia) for the understanding of intrinsic motivation. Journal of Happiness Studies, 9(1), 41–79. doi: https://doi.org/10.1007/s10902-006-9020-7
Yang, H. Z. (2010). Military Management Revolution Theory. Military Publishing House, 131–132.
Аргайл, М. (1990). Психология счастья. Москва : Прогресс.
Аршава, І. Ф., Знанецька, О. М. & Носенко, Е. Л. (2011). Позитивність образу Я і психологічне благополуччя особистості. (Монографія). Дніпропетровськ : Інновація.
Васильченко, О. М. (2011). Репродуктивні уявлення в структурі суб’єктивного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології, 25 (7), 27–35. Режим доступу: http://ecopsy.com.ua/data/zbirki/2011_25/sb25_3.pdf
Вербанова, Т. В. (2011). Організація психопрофілактичної роботи з подолання негативних наслідків групової ізоляції у курсантів навчальних центрів Державної прикордонної служби України. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 5. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2011_5_311
Гайдукевич, Г. А. (2000). Прояви агресивності у курсантів вищих військових закладів освіти на різних етапах підготовки. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ.
Данильченко, Т. В. (2016). Суб'єктивне соціальне благополуччя: психологічний вимір. (Монографія). Чернігів : Десна Поліграф.
Данильченко, Т. В. (2017). Психологічна структура соціального благополуччя та неблагополуччя. Український психологічний журнал, 2 (4), 7–22. doi: https://doi.org/10.17721/upj.2017.2(4).1
Данильченко, Т. В. (2018). Психологія суб'єктивного соціального благополуччя. (Дис. д-ра. психол. наук). Київ.
Злотников, А. Л. (2004). Особенности эмоциональной устойчивости курсантов в процессе первичной военно-профессиональной підготовки. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Харьков.
Корольчук, М. С., Крайнюк, В. М., & Косенко, А. Ф. та ін. (2002). Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я. М. С. Корольчук (Ред.). Київ : Фірма “ІНКОС”.
Лапкина, Е. В. & Монахов, O. Н. (2017). Связь психологического благополучия с защитным и совладающим поведением курсантов военного вуза. Ярославский педагогический вестник, 3, 204–206. Режим доступа: http://vestnik.yspu.org/releases/2017_3/43.pdf
Лопес, Е. Г. & Волкова, Е. А. (2015). Психологическое благополучие военнослужащих. Материалы XIV Всероссийской научно-практической конференции «Личность в профессионально-образовательном пространстве» (г. Екатеринбург, 25 ноября 2015 г.) (с. 109–114) Екатеринбург : Российский государственный профессионально-педагогический университет.
Найдьонова, Л. (2007). Психологічне благополуччя людини. Директор школи. Україна, 2, 10–19.
Пахоль, Б. Є. (2017). Суб’єктивне та психологічне благополуччя: сучасні та класичні підходи, моделі та чинники. Український психологічний журнал, 1(3), 80–104. doi: https://doi.org/10.17721/upj.2017.1(3).7
Рудой, И. С. & Сергиенко, А. В. (1990). Состояние психического здоровья личного состава органов войск в экстремальных условиях. Аналитический обзор. Киев : РИО МВД УССР.
Трофимова, Ю. В. (2014). Психологическое благополучие курсантов вуза МВД России. Вестник Барнаульского юридического института МВД России, 1(26), 105–108.
Шадрин, А. А. (2014). Социально-психологические предикторы субъективного благополучия курсантов военных вузов. Вестник КГУ им. Н. А. Некрасова, 20, 54–58. Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/sotsialno-psihologicheskie-prediktory-subektivnogo-blagopoluchiya-kursantov-voennyh-vuzov.
Шамионов, Р. М. (2008). Субъективное благополучие личности: психологическая картина и факторы. (Монография). Саратов : Издательство «Научная книга».
Шевеленкова, Т. Д. & Фесенко, П. П. (2005). Психологическое благополучие личности (обзор основных концепций и методика исследования). Психологическая диагностика, 3, 95–129.