ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
Д. Г. Дьяков, кандидат психологічних наук, доцент,
Інститут психології Білоруського державного педагогічного університету ім. М. Танка, Мінськ, Білорусь
ORCID: 0000-0002-5131-4689, Researcher ID: AAJ-3151-2020, Scopus ID: 57193055030
E-mail: dg_dkv@mail.ru
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).5
Інформація про статтю
Номер: 1(13) 2020, сторінки: 72-84
Мова: англійська
Отримано: 16.01.2020
Рецензовано: 26.01.2020
Прийнято: 30.01.2020
Анотація
У статті аргументується положення про те, що методологія культурно-історичного підходу і когнітивно-поведінкової психотерапії виявляє однаковість в уявленнях про об'єкт, метод і одиниці аналізу психіки. У методології когнітивно-поведінкової психотерапії, так само, як і культурно-історичній психології, розвиток полягає в освоєнні культурних засобів, знарядь рішення предметних, комунікативних та інтелектуальних завдань, оволодіння своїм мисленням і психічною діяльністю в цілому і переведення у внутрішній план цих знарядь. Ця мета реалізується в ході спеціальним чином організованого навчання. Показано, що з позицій культурно-історичної психології психологічні проблеми і розлади правомірно розглядати як недолік інструментів організації, а також саморегуляції психічної і поведінкової активності суб'єкта, а психотерапію – як діяльність, в процесі якої здійснюється відшкодування відповідного дефіциту. Виявлено, що в когнітивно-поведінковій терапії, стратегічною метою якої є формування арсеналу психологічних і поведінкових інструментів вдосконалення процесів саморегуляції суб'єкта, реалізуються основні положення культурно-історичного підходу Л. С. Виготського: ідея про єдності інтелекту і афекту, які динамічно розвиваються, центральної ролі культурного опосередкування психічної діяльності і його інтеріоризації в динаміці розвитку особистості. Способи управління мисленням, його оптимізації, перевірки думок, переконань, методи виявлення когнітивних спотворень, планування та моделювання поведінкових змін, способи емоційної саморегуляції можна з упевненістю розглядати як культурні засоби оптимізації психічних процесів і поведінки людини, формування усвідомленості і довільності по відношенню до цих процесів. Обґрунтовано, що розвиток когнітивно-поведінкової моделі дозволяє врахувати і спеціальним чином реорганізувати вплив думок на благо людини, яка потребує допомоги.
Ключові слова: одиниця аналізу психіки, культурно-історична психологія, когнітивно-поведінковий підхід, методологічні основи психотерапії, інтелект, афект.
Список використаних джерел:
Alford, B., & Beck, А. (1998). The Integrative Power of Cognitive Therapy. New York : The Guilford Press.
Beck, A. (1976). Cognitive therapy and the emotional disorders. New York : International Universities Press.
Meichenbaum, D. H. (1977). Cognitive behavior modification: An integrative approach. New York : Plenum.
Perris, C., Blackburn, I. M., & Perris, H. (1988). The foundations of cognitive psychotherapy and its standing in relations to other psychotherapies. In: Cognitive Psychotherapy (theory and practice). New York : Springer Verlag.
Wertsch, J. (2008). From social interaction to higher psychological processes: a clarification and application of Vygotsky’s theory. Human Development, 51, 66–79. doi: https://doi.org/10.1159/000272425
Westbrook, D., Kennerley, Н., & Kirk, J. (2007). An introduction to cognitive behaviour therapy: skills and application. – London : Sage Publications.
Бек, А., Раш, А., Шо, Б., & Эмери, Г. (2003). Когнитивная терапия депрессии. Санкт-Петербург : Питер.
Бек, Дж. (2006). Когнитивная терапия: полное руководство. Москва : ООО «И.Д. Вильямс».
Выготский, Л. С. (1982). Исторический смысл психологического кризиса (Т. 1–6). (Т. 1, с. 1–487). Москва : Педагогика.
Выготский, Л. С. (1982). Собрание cочинений (Т. 1–6). (Т. 2, с. 1–504). Москва : Педагогика.
Выготский, Л. С. (1982). Собрание сочинений (Т. 1–6). (Т. 4, с. 1–400). Москва : Педагогика.
Выготский, Л. С. (1982). Сознание как проблема психологии поведения (Т. 1–6). (Т. 1, с. 79–98). Москва : Педагогика.
Выготский, Л. С. (1983). Основы дефектологии (Т. 1–6). (Т. 5, с. 1–368). Москва : Педагогика.
Гальперин, П. Я. (2017). Опыт изучения формирования умственных действий. Вестник московского университета. Серия 14. Психология, 4, 3–20. doi: 10.11621/vsp.2017.04.03
Гальперин, П. Я., & Данилова, В. Л. (1980). Воспитание систематического мышления в процессе решения малых творческих задач. Вопросы психологии, 1, 31–38. Режим доступа: http://voppsy.ru/issues/1980/801/801031.htm
Дьяков, Д. Г. (2019). Методология, теория и методы психологических исследований. Минск : БГПУ.
Зейгарник, Б. В. (2002). Патопсихология. Москва : Академия.
Кравцова, Е. Е. (2008). Психотерапия с позиций культурно-исторического похода. Вестник РГГУ. Серия «Психология. Педагогика. Образование», 3, 15–27. Режим доступа: https://www.rsuh.ru/upload/main/vestnik/ppo/Vestnik-3_08.pdf
Лубовский, Д. В. (2008). Методологические основы психологии. (Хрестоматия). Москва : Смысл.
Пузырей, А. А. (1986). Культурно-историческая теория Л.С. Выготского и современная психология. Москва : Издательство Московского университета.
Слободчиков, В. И., & Исаев, Е. И. (1995). Психология человека. Введение в психологию субъективности. Москва : Школа-Пресс.
Холмогорова, А. Б. (2016). Значение культурно-исторической теории развития психики Л.С. Выготского для разработки современных моделей социального познания и методов психотерапии. Культурно-историческая психология, 12(3), 58–92. Режим доступа: https://psyjournals.ru/files/83557/kip_3_2016_kholmogorova.pdf
Холмогорова, А. Б. (2011). Когнитивная психотерапия А. Бека и культурно-историческая психология Л. С. Выготского. Консультативная психология и психотерапія, 19(2), 20–33. Режим доступа: https://psyjournals.ru/mpj/2011/n2/46926_full.shtml
Холмогорова, А. Б. (1996). Философско-методологические аспекты когнитивной психотерапии. Московский психотерапевтический журнал, 3, 7–28. Режим доступа: https://psyjournals.ru/files/25528/1996_n3_Kholmogorova_metodologicheskie_aspektu.pdf