ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
Ю. В. Вакуленко, аспірантка кафедри психодіагностики та клінічної психології факультету психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0003-2354-4169
E-mail: vakulenko2094@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).3
Інформація про статтю
Номер: 1(13) 2020, сторінки: 44-57
Мова: українська
Отримано: 01.02.2020
Рецензовано: 15.02.2020
Прийнято: 22.02.2020
Анотація
У статті описано та проаналізовано методику Сенсорний профіль (Коротка версія), розглянуто оригінальний варіант методики, її особливості та переваги у використанні як діагностичного інструменту. Висвітлено проблему порушень обробки та інтеграції сенсорної інформації у нормотипових дітей та дітей з розладами аутистичного спектру. Звернено увагу на необхідність досліджень особливостей сенсорної сфери та її порушень у нормотипових дітей та дітей з розладами аутистичного спектру на вітчизняній вибірці. Описано результати адаптації та апробації методики Сенсорний профіль (коротка версія) (оригінальна назва - Short Sensory Profile) на вибірці українських дітей. Методика була переведена на українську мову з мови оригіналу (англійська) із залученням професійного перекладача. Адаптований варіант пройшов асиметричний переклад, який дозволив зберегти смислове навантаження тверджень і дотримання вимог чіткості та однозначності формулювань. У адаптації методики взяли участь батьки 506 дітей, які заповнювали опитувальник щодо особливостей сенсорної сфери їхніх дітей (293 нормотипові дитини та 213 дітей з розладами аутистичного спектру), діти додатково розділялися на 6 груп за віком та наявністю/відсутністю діагнозу розладу аутистичного спектру. Для підрахунку балів використовувалося програмне забезпечення Excel 2016, для перевірки психометричних характеристик методики статистична програма IBM SPSS Statistics 23. Психометричні характеристики методики, такі як надійність внутрішньої узгодженості тверджень, ретестова надійність, валідність очевидна, критеріальна та конструктна показали високий та достатній рівень. Проведено стандартизацію процедури та інтерпретації результатів дослідження, для цього обчислювався частотний розподіл за загальним показником та додатково за віковими групами для визначення меж вираженості порушень сенсорної сфери у дітей та підлітків. За результатами частотного розподілу визначено загальний розподіл балів, який дає можливість визначати наявність та вираженість порушень обробки та інтеграції сенсорної інформації у дітей та підлітків.
Ключові слова: відчуття, сенсорні процеси, сенсорна інтеграція, дисфункція сенсорної інтеграції, розлади аутистичного спектру, аутизм, адаптація, апробація, надійність, валідність, стандартизація.
Список використаних джерел:
Ayres, A. J. (2004). Sensory integration and praxis tests manual: Updated edition. Los Angeles, CA: Western Psychological Services.
Brown, N. B., & Dunn, W. (2010). Relationship between context and sensory processing in children with autism. American Journal of Occupational Therapy, 64(3), 474–483. doi: https://doi.org/10.5014/ajot.2010.09077
Dunn, W. (1999). The Sensory Profile: User’s manual. San Antonio, Texas : Psychological Corporation.
Pfeiffer, B. A., Koenig, K., Kinnealey, M., Sheppard, M., & Henderson, L. (2011). Effectiveness of sensory integration interventions in children with autism spectrum disorders: A pilot study. American Journal of Occupational Therapy, 65(1), 76–85. doi:10. 5014/ajot.2011.09205
Pfeiffer, B., May-Besson, T., & Bodison, S. (2017). State of the science of sensory integration research with children and youth. American Journal of Occupational Therapy, 72(1):7201170010р1. doi:10.5014/ajot.2018.721003
Бурлачук, Л. Ф. (2008). Психодиагностика. Санкт-Петербург : Питер.
Вакуленко, Ю. В. (2018). Сенсорна дисфункція та її корекція у дітей з розладами аутичного спектру. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки, 4, 277–281. Режим доступу https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/280/256
Садовская, Ю. Е. (2011). Нарушение сенсорной обработки и диспраксии у детей дошкольного возраста. (Дисс. д-ра мед. наук). – Москва.