ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
О. І. Богучарова, доктор психологічних наук, професор кафедри юридичної лінгвістики та практичної психології,
Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка
ORCID: 0000-0001-5617-9175
E-mail: bogucharova_o@i.ua
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).2
Інформація про статтю
Номер: 1(13) 2020, сторінки: 30-43
Мова: українська
Отримано: 19.01.2020
Рецензовано: 28.01.2020
Прийнято: 31.01.2020
У статті представлено результати аналізу взаємозв'язку посттравматичного стресу й індивідуально-психологічних характеристик у військових і поліцейських, які виконують службові та бойові завдання в зоні Операції об'єднаних сил на Сході України. На вибірці 172 бійців Національної гвардії і Національної поліції доведено, що у військовослужбовців рівень стійкості до бойового стресу вищий, ніж у поліцейських, у яких більше труднощів на війні, зв'язки з показниками стресу, в тому числі з симптомами DSM, високий рівень депресії. Але і у нацгвардійців також високі кореляції з нейротизацією, безнадією, загальною тривожністю. Більш того, їхній оптимізм вдвічі нижчий, ніж у поліцейських. Однак, клінічних ознак ПТСР у вибірці не виявлено. На базі авторської нестандартизованої шкали «негативної емоційності» встановлено статистично значущі відмінності між однією групою бійців вибірки з психологічними ознаками посттравматичного стресу й іншою групою «норми». Вони стосуються тривоги, депресії, безнадійності, а також показників інтелекту. Доведено, що чим вищий показники інтелектуальних здібностей, тим нижчий рівень переживання бойового стресу. Середньо-високий інтелект визначає високу ймовірність низької уразливості бійця до посттравматичного стресу (група «норми»). З'ясовано, що значну роль у формуванні ознак посттравматичного стресу відіграють індивідуально-психологічні характеристики особистості бійця, ніж чинник бойової психічної травми. Показано, що виконання різних службово-бойових завдань і приналежність до різних бойових підрозділів є прогностичним показником різного ступеня емоційної стійкості і сензитивності до бойового стресу, але водночас і використання різних психологічних ресурсів упорання: поліцейські – соціально-психологічних, нацгвардійці – особистісних.
Ключові слова: посттравматичний стрес, бойовий стрес, емоційна стійкість, негативна емоційність, нейротизм, інтелект, учасники бойових дій (комбатанти), особистісний адаптаційний потенціал.
Список використаних джерел:
Epstein, S. (1990). Cognitive-experiential self-theory. In L. A. Pervin, A. Lawrence (Ed.) Handbook of Personality: Theory and Research (р.165–192). New York : The Gilford Press. Retrieved from https://www.sicotests.com/psyarticle.asp?id=53
Macklin, M. L., Metzger, L. J., Litz, B. T., McNally, R. J., Lasko, N. B., Orr, S. P., et al. (1998). Lower precombat intelligence is a risk factor for posttraumatic stress disorder. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 66(2), 323–326. doi: https://doi.org/10.1037/0022-006X.66.2.323
Sternberg, R. (1985). Beyond IQ: A Triarchic theory of human intelligence. – New York : Cambridge University Press.
Байєр, О. О. (2010). Життєві кризи особистості. Дніпропетровськ : Видавництво Дніпропетровського національного університету.
Зубовський, Д. С. (2018). Перевірка факторної структури україномовної методики «Опитувальник посттравматичного зростання». Український психологічний журнал, 2(8), 36–47. doi: http://doi.org/10.17721/upj.2018.2(8).3
Екстремальна психологія (2007). О. В. Тімченко (Ред). Київ : ТОВ «Август Трейд».
Приходько, І. І. (2019). Вітчизняна система психологічного забезпечення професійної діяльності фахівців екстремального профілю: сучасний стан. Матеріали ІI Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психологічні засади забезпечення службової діяльності працівників правоохоронних органів (м. Кривій Ріг, 7 лютого 2019 р.) (с. 108–111). Кривий Ріг.