ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
О. П. Соснюк, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-7558-8879, Researcher ID: W-2633-2017
E-mail: oleh.sosniuk@gmail.com
І. Ю. Власюк, бакалавр психології, кафедра соціальної психології, факультет психології
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0003-4332-2280
E-mail: irina_vlasyuk99@ukr.net
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).12
Інформація про статтю
Номер: 1(13) 2020, сторінки: 188-208
Мова: українська
Отримано: 24.04.2020
Рецензовано: 11.05.2020
Прийнято: 14.05.2020
Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження психосемантичних особливостей сприймання анімаційної реклами представниками молодіжної цільової аудиторії.
Встановлено відмінності у сприйманні анімаційної реклами між представниками різних вікових груп в межах молодіжної цільової аудиторії. Авторами виокремлено чотири фактори (“Впевненість”, “Довіра”, “Привабливість”, “Споживча активність”), які проявляються в процесі сприймання анімаційної реклами молодшими підлітками (12-15 років). Водночас для юнаків (16-19 років) та молоді (20-24 років) виокремлено три фактори (“Впевненість”, “Привабливість”, “Споживча активність”), які визначають їх ставлення до анімаційної реклами.
Виявлено особливості ставлення молоді до анімаційної реклами з різними типами графіки (2-D, 3-D, комбінована) та споживчої мотивації даної цільової аудиторії. Встановлено, що рекламні ролики на основі використання 3-D графіки, оцінюються представниками молодіжної аудиторії (всіх вікових груп) найбільш позитивно та частіше викликають у них бажання придбати продукцію марки, що рекламується. Рекламні ролики, створені на основі використання технології 2-D графіки, найбільше привертають увагу молодших підлітків (12-15 років) та створюють у них відповідну споживчу мотивацію. Рекламні ролики, створені на основі комбінованої графіки, найменше зацікавлюють представників молодіжної цільової аудиторії. Проте ідеї, закладені в основу такої реклами, є найбільш зрозумілими для молоді, а сама реклама сприймається як релевантна та викликає почуття довіри до продукту та бренду.
Виявлено зв'язок між рівнем емоційного інтелекту та креативності з особливостями сприймання анімаційної реклами. Досліджувані з високим рівнем емоційного інтелекту оцінюють анімаційну графіку в рекламі більш позитивно, ніж особи, які мають низькі показники емоційного інтелекту. Представники молодіжної цільової аудиторії (всіх вікових груп) з високими показниками емоційного інтелекту є найбільш чутливими до анімаційної реклами з використанням 3-D графіки. Схожа тенденція простежується у досліджуваних з високим рівнем креативності, які вище оцінюють та більш позитивно сприймають рекламні ролики з використанням 3-D графіки (порівняно з досліджуваними з низьким рівнем креативності). Встановлено, що молодші підлітки (12-15 років) з високим рівнем креативності також позитивно сприймають анімаційну рекламу з використанням технології 2-D графіки.
Перспективи подальших досліджень передбачають більш детальне вивчення особливостей сприймання анімаційної реклами з різними типами графіки представниками різних вікових груп, визначення зв’язку між сприйманням анімаційної реклами та ціннісно-смисловою сферою особистості споживачів.
Ключові слова: психосемантика, фактори сприймання, анімаційна реклама, типи графіки, семантичний диференціал, молодіжна цільова аудиторія.
Список використаних джерел:
Ausman B. D., Lin H., Kidwai K., Munyofu, M., Swain W. J., & Dwyer F. (2004). Effects of Varied Animation Strategies in Facilitating Animated Instruction. Conference Proceedings of Association for Educational Communications and Technology, The Pennsylvania State University, Pennsylvania, 49-58.
Auter P. J. (1992). Psychometric: TV that talks back: An experimental validation of a parasocial interaction scale. Journal of Broadcasting & Electronic Media. Vol. 36, 2, 173-181.
Braddick, O., & Atkinson, J. (2011). Development of human visual function. Vision Research, 51(13), 1588–1609.
Burke, M., Hornof, A., Nilsen, E., & Gorman, N. (2005). High-Cost Banner Blindness: Ads Increase Perceived Workload, Hinder Visual Search, and Are Forgotten. ACM Transactions on Computer-Human Interaction, 12(4), 423–445. DOI: https://doi.org/10.1145/1121112.1121116
Chitchyan G. M. (2011). The Peculiarities of Creating an Animated Advertising Character: Choosing the Techniques and Means of Expression. Higher School of Economics National Research University, Department of Theory and Practice of advertising, 3, 1-15
Giles D. C. (2002). Parasocial interaction: A review of the literature and a model for future research. Media psychology. Vol.4, 3, 279-305.
Hershberger E. K., Donthu N., & Lohtia R. (2002). Banner Ad Effectiveness: Lessons from 8,725 Ads. Georgia State University Marketing Department, J. Mack Robinson College of Business, Atlanta, 2, 7-14.
Hervet, G., Guérard, K., Tremblay, S., & Chtourou, M. S. (2011). Is banner blindness genuine? Eye tracking internet text advertising. Applied Cognitive Psychology, 25(5), 708–716. DOI: https://doi.org/10.1002/acp.1742
Hoque, A. (2019). Content marketing: 5 reasons why businesses should use animation. Digital Gglue. [online] Available at
Kuisma J. (2010). The Effects of Animation and Format on the Perception and Memory of Online Advertising. Journal of Interactive Marketing, 24(4),269-282. DOI: 10.1016/j.intmar.2010.07.002
Lohse, G. L., & Wu, D. (2001). Eye movement patterns on Chinese yellow pages advertising. Electronic Markets, Vol.11, 2, 87–96.
Pieters, R., & Wedel, M. (2004). Attention capture and transfer in advertising: brand, pictorial, and text-size effects. Journal of marketing, 68(2), 36–50. DOI: 10.1509/jmkg.68.2.36.27794
Rayner, K., Reichle, E. D., Stroud, M. J., Williams, C. C., & Pollatsek, A. (2006). The effect of word frequency, word predictability, and font difficulty on the eye movements of young and older readers. Psychology and Aging, 21(3), 448–465. https://doi.org/10.1037/0882-7974.21.3.448
Rosaen S. F. & Dibble J. L. (2008). Investigating the relationships among child's age, parasocial interactions, and the social realism of favorite television characters. Communication Research Reports, Vol. 25, 2, 145-154.
Rosenkrans G. (2010). Maximizing User Interactivity Through Banner Ad Design. Journal of Promotion Management, Vol. 16, 3, 265-287.
Rossotti H. (1985). Colour - Why the world isn’t grey. Princeton : Princeton University Press.
Sharma, A., Bhosle, A., & Chaudhary, B. (2012). Consumer Perception and Attitude towards the Visual Elements in Social Campaign Advertisement. Journal of Business and Management, Vol.3, 1, 6-17.
Sosniuk O. P. (2016). Projective technique creative space as a research tool for studying consumers' motivation. Ukrainian Psychological Journal, 1, 113–121. DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2016.1.10
Wood-Mitchell, Neil. (2013). Top 5 Reasons Why Businesses Use Animation - Three Motion. Threemotion.co.uk. Three Motion Media, October 3. 2013. [online] Available at
Yoo C. Y., Kim K. & Stout P. A. (2004). Assessing the Effects of Animation in Online Banner Advertising: Hierarchy of Effects Model. Journal of interactive advertising, Vol. 4, 2, 49-60.
Белановский С. А. (1993). Индивидуальное глубокое интервью. Москва : Никколо-Медиа.
Васильев М. (2000). Мультипликация в рекламе. Рекламные технологии, 5, 12.
Катернюк А. В. (2001). Рекламные технологии. Коммерческая реклама. Ростов на Дону : Феникс.
Курушин В. Д. (2001). Графический дизайн и реклама. Москва : ДМК-Пресс.
Мертон Р., Фиске М. & Кендалл П. (1991). Фокусированное интервью. Москва : Институт Молодежи.
Остапенко І. В. (2017). Особливості використання якісних методів для дослідження комунікативних бар’єрів національної та громадянської самоідентифікації. Проблеми політичної психології: збірник наукових праць, 5 (19), 167–178.
Остапенко І. В. (2019). Стратегії та технології активізації самоідентифікування молоді : методичний посібник. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
Рожкова Н. Г., Данилов П. П. & Шитов В. Н. (2006). Графический дизайн и реклама на компьютере. Краткое руководство. Москва : Издательский дом «Вильямс».
Соснюк О. П. (2008). Діагностика особливостей особистісної активності суб’єктів інноваційної діяльності якісними методами. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України, Т. 7, 16, 163–168.
Соснюк О. П. & Соснюк Є. О. (2013). Особливості сприймання підлітками різних типів соціальної реклами. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Збірник наукових праць, 19, 176–183.