ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
Т. В. Пастрик, кандидат психологічних наук, доцент,
в.о. ректора КЗВО «Волинський медичний інститут»
ORCID: 0000-0002-6329-9607, Scopus ID: 5721557473
E-mail: tetiana_pastryk@vmi.volyn.ua
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2022.1(17).6
Інформація про статтю
Номер: 1(17) 2022, сторінки: 103-117
Мова: українська
Отримано: 16.01.2022
Рецензовано: 18.01.2022
Прийнято: 22.01.2022
Анотація
Метою дослідження є теоретико-емпіричне обґрунтування реципрокності емоційної експресивності (ЕЕ) у взаємодії осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями (ШКТ) та їхніми родичами, а також взаємозв'язку об'єктивного рівня ЕЕ із суб'єктивним її переживанням користувачами медичних послуг. У дослідженні використовувалися методи теоретичного аналізу, а також шкали й опитувальники для емпіричного дослідження, зокрема опитувальник якості життя, пов'язаної з хворобою (EQ-5D-3L), шкала діагностики рівня ЕЕ (LEE), шкала ставлення родини (FAS) та сприйнятої ЕЕ з боку медперсоналу (pEESS). Відповідно до мети було поставлено такі основні дослідницькі запитання: Чи існують кореляційні зв'язки (як маркери реципрокності ЕЕ) між ЕЕ як об'єктивним ставленням родини до особи із захворюванням та рівнем суб'єктивного переживання ЕЕ цими особами з боку родини і медперсоналу? Чи є ставлення родини до особи із захворюванням, суб'єктивне переживання цього ставлення особами із захворюваннями ШКТ (сприйняте ЕЕ з боку родичів), суб'єктивне переживання ставлення з боку медпрацівників особами із захворюваннями ШКТ (сприйняте ЕЕ з боку медиків) та стан здоров'я предикторами якості життя, пов'язаної із хворобою? Чи існують відмінності у показниках стану здоров'я та якості життя, пов'язаної із хворобою, відповідно до статусу родича (шлюбний партнер/інший родич)?
Результати дослідження свідчать про те, що існують значущі кореляційні зв'язки між об'єктивним ставленням родини до особи із хронічними захворюваннями ШКТ та суб'єктивними переживаннями цієї ЕЕ користувачами медичних послуг. Також встановлено кореляційні зв'язки між суб'єктивними переживаннями ЕЕ з боку родини та суб'єктивними переживаннями ЕЕ з боку медперсоналу. Результати регресійного аналізу свідчать про те, що FAS як маркер об'єктивного ставлення родини до користувача медичних послуг та стан здоров'я є значущими незалежними предикторами якості життя, пов'язаної з захворюваннями ШКТ.
Встановлено значущі відмінності між об'єктивним ставленням родини до користувачів медичних послуг залежно від сімейного статусу піклувальників, зокрема встановлено, що рівень ЕЕ вищий у шлюбних партнерів порівняно з іншими піклувальниками.
Ключові слова: емоційна експресивність, суб'єктивне переживання, реципрокність, хронічні захворювання, користувачі медичних послуг.
Список використаних джерел:
Berry, K., Barrowclough, C., & Haddock, G. (2011). The role of expressed emotion in relationships between psychiatric staff and people with a diagnosis of psychosis: a review of the literature. Schizophrenia Bulletin, 37(5), 958–972.
Brown, G. W., Carstairs, G. M., & Topping, G. (1958). Post-hospital adjustment of chronic mental patients. The Lancet, 272(7048), 685–689.
Carlton, J., Rowen, D., & Elliott, J. (2020). Assessment of the psychometric properties and refinement of the Health and Self-Management in Diabetes Questionnaire (HASMID). Health and quality of life outcomes, 18(1), 1–11.
Cole, J. D., & Kazarian, S. S. (1988). The level of expressed emotion scale: a new measure of expressed emotion. Journal of Clinical Psychology, 44(3), 392–397.
Cook, W. L., Strachan, A. M., Goldstein, M. J., & Miklowitz, D. J. (1989). Expressed emotion and reciprocal affective relationships in families of disturbed adolescents. Family Process, 28(3), 337–348.
Devlin, N., Roudijk, B., & Ludwig, K. (2022). Value Sets for EQ-5D-5L: A Compendium, Comparative Review & User Guide.
Duclos, J., Dorard, G., Cook-Darzens, S., Curt, F., Faucher, S., Berthoz, S., ... & Godart, N. (2018). Predictive factors for outcome in adolescents with anorexia nervosa: To what extent does parental Expressed Emotion play a role? PLoS One, 13(7), e0196820.
Forster, J., Finlayson, S., Bentall, R., Day, J., Randall, F., Wood, P., ... & HEALY, D. (2003). The perceived expressed emotion in staff scale. Journal of Psychiatric and Mental Health Nursing, 10(1), 109–117.
Gerlsma, C., Van der Lubbe, P. M., & Van Nieuwenhuizen, C. (1992). Factor analysis of the level of expressed emotion scale, a questionnaire intended to measure 'perceived expressed emotion'. The British Journal of Psychiatry, 160(3), 385–389.
Hale, W. W., Raaijmakers, Q. A., Gerlsma, C., & Meeus, W. (2007). Does the level of expressed emotion (LEE) questionnaire have the same factor structure for adolescents as it has for adults? Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 42(3), 215–220.
Moore, E., Ball, R. A., & Kuipers, L. (1992). Expressed emotion in staff working with the long-term adult mentally ill. The British Journal of Psychiatry, 161(6), 802–808.
Rienecke, R. D., & Richmond, R. L. (2017). Psychopathology and expressed emotion in parents of patients with eating disorders: Relation to patient symptom severity. Eating Disorders, 25(4), 318–329.
DOI: https://doi.org/10.1080/10640266.2017.1289795
Tanaka, K., Iso, N., Sagari, A., Tokunaga, A., Iwanaga, R., Honda, S., ... & Tanaka, G. (2015). Burnout of long-term care facility employees: relationship with Employees' expressed emotion toward patients. International Journal of Gerontology, 9(3), 161–165.
Wearden, A. J., Tarrier, N., & Davies, R. (2000). Partners' expressed emotion and the control and management of Type 1 diabetes in adults. Journal of Psychosomatic Research, 49(2), 125–130.
DOI: https://doi.org/10.1016/S0022-3999(00)00141-0
Zasiekina, L. (2018). Expressed Emotion Towards Individuals with Mental and Physical Health Conditions: A Structured Literature Review. East European Journal of Psycholinguistics, 5(2), 108–117.
DOI: https://doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.2.zas
Zasiekina, L., Zasiekina, D. (2019). Expressed Emotion towards individuals with diabetis as communication patterns and language framework. Psycholinguistics in the modern world - 2019, 68–72.