ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
В. Л. Паньковець, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-6290-7511
E-mail: vitaxxa@gmail.com
М. С. Сбітнєва, магістр психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-0030-881X
E-mail: masha.sbitneva@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2022.1(17).5
Інформація про статтю
Номер: 1(17) 2022, сторінки: 85-102
Мова: англійська
Отримано: 02.04.2022
Рецензовано: 08.04.2022
Прийнято: 12.04.2022
Анотація
У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження зв'язку між різними проявами тривожності та показниками локусу контролю у претендентів на заміщення вакантних посад в ІТ-сфері. Описано погляди дослідників на проблему тривожності та її види залежно від життєвих та професійних ситуацій. Теоретичний аналіз показав, що почуття тривоги під час інтерв'ю є поширеною проблемою в сучасному стресовому та швидкозмінному робочому середовищі. Це особливо стосується претендентів на заміщення вакантних посад в ІТ-сфері, оскільки оцінний і конкурентний характер процесу відбору часто викликає почуття тривоги, розчарування та страждання. Відповідно тривожність претендентів під час інтерв'ю на заміщення вакантних посад має серйозні наслідки, оскільки може порушити прогнозовану валідність співбесід і призвести до відбору менш перспективних кандидатів. Зокрема, високий рівень тривожності може призвести до низького результату співбесіди, незважаючи на те, що претендент може в майбутньому продемонструвати високу продуктивність виконання професійних завдань. Емпірично виявлено, що претенденти на заміщення вакантних посад в ІТ-сфері під час проходження інтерв'ю є більш тривожними у ситуаціях, коли мають демонструвати приклади власної роботи і найменше зважають на думку оточуючих про свій зовнішній вигляд. За показником загальної інтернальності представники ІТ-сфери у досліджуваній вибірці є екстерналами, тобто, вважають, що більшість обставин, що трапляються у власному житті, є збігом обставин. Це найбільшою мірою виявляється у сферах: здоров'я, міжособистісних взаємин та готовності до діяльності, пов'язаної із подоланням труднощів. При цьому в сфері особистих досягнень досліджувані відносять себе до інтерналів. Виявлено, що у досліджуваних, які проявляють екстернальність у сфері досягнень, власного здоров'я та зі зростанням фокусування на власних невдачах, при проходженні інтерв'ю на посади в ІТ-сфері зростає тривожність. При цьому, тривожність стосовно зовнішнього вигляду під час інтерв'ю зростає, навпаки, у тих претендентів, які є інтерналами у професійних досягненнях та щодо власного життя загалом.
Ключові слова: тривожність, локус контролю, відбіркове інтерв'ю, працівники ІТ-сфери.
Список використаних джерел:
Archer, R. P. (1979). Relationships betweeen locus of control and anxiety. Journal of Personality Assessment, 43(6), 617–626.
DOI: https://doi.org/10.1207/s15327752jpa4306_10
Ayres, J, Ayres, DM, Sharp, D. (1993). “A progress report on the development of an instrumentto measure communication apprehension in employment interviews”. Communication Research Reports, 10, 87–94.
Ayres, J., Crosby, S. (1995). “Two studies concerning the predictive validity of the personalreport of communication apprehension in employment interviews”. Communication Research Reports, 12, 145–151.
Ayres, J., Keereetaweep, P. C., Chen, P, Edwards, P. A. (1998). “Communication apprehensionand employment interviews”. Communication Education, 47, 1–17.
Duffy, E. (1962). Activation and behavior. Wiley.
Endler, N. S., Parker, J. D., Bagby, R. M., & Cox, B. J. (1991). Multidimensionality of state and trait anxiety: factor structure of the Endler Multidimensional Anxiety Scales. Journal of personality and social psychology, 60(6), 919–926.
DOI: https://doi.org/10.1037//0022-3514.60.6.919
Freeman, T. & Sawyer, C. & Behnke, R. (1997). Behavioral inhibition and the attribution of public speaking state anxiety. Communication Education 46, 175–187.
DOI: http://dx.doi.org/10.1080/03634529709379089
Finn, A. N., Sawyer, C. R., & Behnke, R. R. (2009). A model of anxious arousal for public speaking. Communication Education, 58(3), 417–432.
DOI: https://doi.org/10.1080/03634520802268891
Heimberg, R. G., Keller, K. E., & Peca-Baker, T. A. (1986). Cognitive assessment of social-evaluative anxiety in the job interview: Job Interview Self-Statement Schedule. Journal of Counseling Psychology, 33(2), 190–195.
DOI: https://doi.org/10.1037/0022-0167.33.2.190
Huffcutt, Allen & Arthur, Jr, Winfred. (1994). Hunter and Hunter (1984) Revisited: Interview Validity for Entry-Level Jobs. Journal of Applied Psychology. 79, 184–190.
DOI: https://doi.org/10.1037/0021-9010.79.2.184
Jones, & Pinkney (1989). An Exploratory Assessment of the Sources of Job-Interviewing Anxiety in College Students. Journal of College Student Development, 30, 6, 553–560.
Martens, R. (1977). Sport Competition Anxiety Test. Champaign, IL: Human Kinetics Publishers.
DOI: https://doi.org/10.1037/t27556-000
Mccarthy, Julie & Goffin, Richard. (2004). Measuring Job Interview Anxiety: Beyond Weak Knees and Sweaty Palms. Personnel Psychology, 57, 607–637.
DOI: https://doi.org/10.1111/j.1744-6570.2004.00002.x
Pakhol, B. E. (2017). Professional well-being: an overview of key concepts and scientific research of the phenomenon. Український психологічний журнал, 2, 106–139.
DOI: http://doi.org/10.17721/upj.2017.2(4).9
Posthuma & Morgeson & Campion (2002). Beyond employment interview validity: A comprehensive narrative review of recent research and trends over time. Personnel Psychology, 55, 1–81.
DOI: https://doi.org/10.1111/j.1744-6570.2002.tb00103.x
Rotter, J. B. (1966). Generalized expectancies for internal versus external control of reinforcement. Psychological monographs, 801, 1–28.
Rynes & Bretz, & Gerhart (1991). The importance of recruitment in job choice: A different way of looking. Personnel Psychology, 44, 487–521.
Rynes, S. L., and Gerhart, B. (1990). “Interviewer Assessments of Applicant 'Fit': An Exploratory Investigation”. Personnel Psychology, 43, 13–35.
Sawyer, С. & Behnke, R. (1999). State anxiety patterns for public speaking and the behavior inhibition system. Communication Reports, 12:1, 33–41.
DOI: https://doi.org/10.1080/08934219909367706
Sells, S. B. (1958). Review of Personality and Motivation Structure and Measurement, by R. B. Cattell. The American Journal of Psychology, 71(3), 620–628.
DOI: https://doi.org/10.2307/1420273
Spielberger, C. D. (1972). Conceptual and Methodological Issues in Anxiety Research. In C. D. Spielberger (Ed.). Anxiety: Current Trends in Theory and Research (Vol. 2, pp. 481-493). New York: Academic Press.
DOI: http://dx.doi.org/10.1016/B978-0-12-657402-9.50013-2
Spielberger, C. D., & Vagg, P. R. (Eds.). (1995). Test anxiety: Theory, assessment, and treatment. Taylor & Francis.
Schmit, M. J., & Ryan, A. M. (1992). Test-taking dispositions: A missing link? Journal of Applied Psychology, 77(5), 629–637.
DOI: https://doi.org/10.1037/0021-9010.77.5.629
Schmidt, N. B., Lerew, D. R., & Jackson, R. J. (1997). “The role of anxiety sensitivity in the pathogenesis of panic: Prospective evaluation of spontaneous panic attacks during acute stress”. Journal of Abnormal Psychology, 106, 355–364.
Taylor, J. A. (1953). “A personality scale of manifest anxiety”. Journal of Abnormal and Social Psychology, 48, 285–290.
Taylor, Janet A. (1951). “The relationship of anxiety to the conditioned eyelid response”. J. exp. Psychol, 41, 81–92.
Taylor, S., Koch, W. J., & Crockett, D. J. (1991). “Anxiety sensitivity, trait anxiety, and the anxiety disorders”. Journal of Anxiety Disorders, 5, 292–311.
Watson, D. (1967). “Relationship between low of control and anxiety”. Journal of Personality and Social Psychology, 6, 91–92.
Wilson & Roland (2002). Performance Anxiety. The Science & Psychology of Music Performance: Creative Strategies for Teaching and Learning.
DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195138108.003.0004
Wolk, S., & Bloom, D. (1978). “The interactive effects of locus of control and situational stress upon performance accuracy and time”. Journal of Personality, 46, 279–298.
DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1978.tb00180.x
Wolk, S., & DuCette, J. (1973). The moderating effect of locus of control in relation to achievement-motivation variables. Journal of Personality, 41(1), 59–70.
DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1973.tb00660.x
Ксенофонтова, Е. Г. (1999). Исследование локализации контроля личности – новая версия методики «Уровень субъективного контроля». Психологический журнал, 20, 2, 103–114.
Соснюк, О. П., & Остапенко, І. В. (2017). Психологічний аналіз типових проблемних ситуацій у системі професійної взаємодії управлінців. Український психологічний журнал, (3), 165–181.
DOI: http://doi.org/10.17721/upj.2017.3(5).15