ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
О. П. Соснюк, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-7558-8879, Researcher ID: W-2633-2017
E-mail: oleh.sosniuk@knu.ua
А. І. Лозовська, студентка 4 курсу, факультет психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-5732-6533
E-mail: lozovska97@gmail.com
DOI:https://doi.org/10.17721/upj.2022.1(17).10
Інформація про статтю
Номер: 1(17) 2022, сторінки: 186-207
Мова: українська
Отримано: 12.04.2022
Рецензовано: 15.04.2022
Прийнято: 17.04.2022
Анотація
Стаття присвячена висвітленню результатів психосемантичного аналізу сприймання молоддю реклами мобільних застосунків розважальної та навчальної спрямованості.
В емпіричному дослідженні використовувались наступні методи: методика оцінки особливостей реклами мобільних застосунків, в основу якої покладено метод семантичного диференціалу. метод експертного інтерв'ю та анкетування. Дослідження проводилось у 2021-2022 роках, загальний обсяг вибірки 321 осіб.
Встановлено, що у сприйманні реклами мобільних застосунків розважальної спрямованості домінують афективні компоненти, рекламні образи узагальнені та когнітивно прості. Визначено фактори, які проявляються в процесі сприймання реклами та визначають ставлення до неї та рекламованого застосунку. Також встановлено, що у сприйманні реклами мобільних застосунків навчальної спрямованості домінуючу роль можуть відігравати когнітивні та конативні компоненти, рекламні образи більш конкретні та когнітивно складні порівняно зі сприйманням реклами застосунків розважальної спрямованості. Структура рекламного образу застосунків навчальної спрямованості може складатись як з трьох, так і з двох факторів, що визначають ставлення до реклами та рекламованого застосунку. Більш диференційовані образи виникають у споживачів під час сприймання реклами, яка містить чіткі та лаконічні інструкції та інформує про корисність використання застосунку у навчанні.
Визначено перспективи подальших досліджень, які полягають у вивченні зв'язку між сприйманням реклами мобільних застосунків розважальної і навчальної спрямованості та мотивами споживчої поведінки представників молодіжної цільової аудиторії.
Ключові слова: психосемантика, реклама, сприймання, семантичний диференціал, рекламний образ, мобільний застосунок, психосемантична структура, споживча поведінка користувачів, молодіжна цільова аудиторія.
Список використаних джерел:
Krippendorff, K. H. (2003). Content Analysis: An introduction to its methodology. Sage Publications.
Logan, K. (2017). Attitudes towards in-app advertising: A uses and gratifications perspective. International Journal of Mobile Communications, 1(15), 26–48.
DOI: 10.1504/IJMC.2017.080575
Lee, C. S., Goh, D. H-L., Chua, A.Y.K. & Ang, R. P. (2010). Indagator: investigating perceived gratifications of an application that blends mobile content sharing with gameplay. Journal of the American Society for Information Science and Technology, 6(61), 1244–1257.
Petrič, G., Petrovčič, A. &Vehovar, V. (2011). Social uses of interpersonal communication technologies in a complex media environment. European Journal of Communication, 2(26), 16–132.
Oh, S., Baek, H. & Ahn, J. (2015). The effect of electronic word-of-mouth (WOM) on mobile application downloads: an empirical investigation. International Journal of Mobile Communications, 2(13), 136–156.
Sosniuk, O. P. (2016). Projective technique creative space as a research tool for studying consumers' motivation. Ukrainian Psychological Journal, 1, 113–121.
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2016.1.10
Wang, E. & Chou, N. (2016). Examining social influence factors affecting consumer continuous usage intention for mobile social networking applications. International Journal of Mobile Communications, 1(14), 43–55.
Белянин, В. П. (2003). Психолингвистика. Москва: Флинта.
Остапенко, І. В. (2022). Медіаконтент як засіб розвитку громадянської компетентності молоді : методичні рекомендації. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
Остапенко, І. В. (2017). Особливості використання якісних методів для дослідження комунікативних бар'єрів національної та громадянської самоідентифікації. Проблеми політичної психології: збірник наукових праць, 5 (19), 167–178.
Остапенко, І. В. (2019). Стратегії та технології активізації самоідентифікування молоді : методичний посібник. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
Садівничий, В. О. (2017). Типи, види та особливості подачі контенту кросмедіа. В. Е. Шевченко (ред). Кросмедіа: контент, технології, перспективи : колективна моногр. Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. (с. 40-47). К. : Кафедра мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Сивцова А. (2016). Словарный запас: трансмедиа. Режим доступу: https://strelkamag.com/ru/article/vocabulary-transmedia
Соснюк, О. П. & Власюк, І. Ю. (2020). Психосемантичні особливості сприймання анімаційної реклами молодіжною цільовою аудиторією. Український психологічний журнал, 1(13), 188–208.
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).12
Соснюк, О. П. & Соснюк, Є. О. (2013). Особливості сприймання підлітками різних типів соціальної реклами. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Збірник наукових праць, 19, 176–183.