ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
З. О. Кіреєва, доктор психологічних наук, професор,
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
ORСID: 0000-000105061-8413
E-mail: z.kireeva@gmail.com
С. А. Швайкін, кандидат психологічних наук,
викладач
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
ORСID: 0009-0006-9991-2107
E-mail: sshvaykin@gmail.com
М. А. Балан, аспірант,
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
ORСID: 0009-0002-8335-5693
E-mail: balan.mykhailo@stud.onu.edu.ua
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2023.1(19).4
Інформація про статтю
Номер: 1(19) 2023, сторінки: 60-81
Мова: українська
Отримано: 02.02.2023
Рецензовано: 09.02.2023
Прийнято: 13.02.2023
Анотація
Встановлено детермінанти й особливості адаптації та психічних ресурсів людей різного віку на початку та через рік повномасштабного вторгнення. Зі збільшенням віку досліджуваних з суб'єктивним уявленням про завершення адаптації до екстремальної ситуації зменшується. Встановлено наявність адаптаційного конфлікту між вимогами, які висуває до людини дійсність, і її можливостями та когнітивного дисонансу між світоглядом і поведінкою. Показано, що процес адаптації всіх вікових категорій має характер компенсації. Продемонстровано, що тривога і резильєнтність є психічними станами, що переживають досліджувані всіх вікових категорій на початку і через рік після вторгнення. Встановлено детермінанти стану резильєнтності у різному віці. Для 17-25 річних детермінантами є підтримка інших та прогнозування особистісного зростання; для 26-40 річних – суб'єктивне відчуття адаптації; для 41-55 річних є підтримка себе в режимі компенсації в теперішньому без опори на минуле. Встановлено деформацію часової орієнтації у досліджуваних всіх вікових категорій. Досвід минулого не перебуває у полі актуальної свідомості суб'єктів різного віку. Провідною часовою орієнтацією під час війни стає теперішнє. Більш невизначеним є майбутнє для досліджуваних 41-55 років. Визначено найбільш доступні внутрішні ресурси людини: оптимізм, резильєнтність, віра, цілепокладання, зовнішні – інформаційний ресурс. Значущість інформаційного ресурсу збільшується у 41-55 річних досліджуваних протягом року. Через рік після початку повномасштабного вторгнення детермінантами ресурсів, що використовують досліджувані 17-25 років, є антиципація зростання; у досліджуваних 26-40 років детермінантами є адаптація через компенсацію та зміни в ієрархії цінностей; у досліджуваних 41-55 років виявлено існування в режимі компенсації в негативному теперішньому та зміна в ієрархії цінностей. Провідними цінностями у всіх вікових категоріях на початку війни стають цінності Життя й Мир. Встановлено детермінанти суб'єктивного відчуття адаптації на початку війни та через рік у досліджуваних різного віку. Через рік після початку повномасштабного вторгнення детермінантами суб'єктивного відчуття адаптації у досліджуваних 17-25 років є особистісне зростання в насиченому майбутньому; у досліджуваних 26-40 років внутрішній конфлікт в сьогоденні і зростання у майбутньому, у досліджуваних 41-55 років – цінність Життя.
Ключові слова: адаптація, ресурси, резильєнтність, оптимізм, час, часова перспектива, війна, тривога, цінності, юність, рання та середня дорослість.
Список використаних джерел:
Antonovsky, A., Franke, А., & Schulte, N. (1997). Salutogenese: Zur Entmystifizierung der Gesundheit. Tuebingen : Dgvt-Verl.
Connor, K. M., & Davidson, J. R. (2003). Development of a new resilience scale: the Connor-Davidson Resilience Scale. Depression and Anxiety, 18, 76.
Diener, E., Wolsic, B., & Fujita, F. (1995). Physical attractiveness and subjective well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 69(1), 120–129. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.69.1.120
Hobfoll, S. E. (2011). Conservation of resources theory: its implication for stress, health, and resilience. In The Oxford Handbook of Stress, Health, and Coping. S. Folkman (ed.). (pp. 127–47). New York : Oxford Univ. Press.
Kovalenko A. B., & Yatsenko A. O. (2022). Psychological well-being of Ukrainians at the beginning of the full-scale Russian invasion. Ukrainian Psychological Journal, 2(18), 91–108. DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2022.2(18).5
Maddi, S. R. (2004). Hardiness: an operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology, 44, 279–298. DOI: 10.1177/0022167804266101
Rossouw, P. (2015). Resilience: A neurobiological perspective. Neuropsychotherapy in Australia, 31, 3–8.
Sapolsky, R. (2003). Taming stress. Scientific American, 87–95.
Seligman, M. E. P. (1998). Learned optimism. New York : Pocket books.
Scheier, M. F., & Carver, C. S. (2018). Dispositional optimism and physical health: A long look back, a quick look forward. The American psychologist, 73(9), 1082–1094. DOI: https://doi.org/10.1037/amp0000384.
Weinstein, N. D. (1987). Unrealistic Optimism: About Susceptibility in Health Problems: Conclusions from a Community-Wide Sample. Journal of Behavioral Medicine,10(5), 481–500.
Гоулман, Д. (2018). Емоційний інтелект. Харків : Видавництво «Vivat».
Карпінcька, О. М. (2014). Чаcові перcпективи людей похилого віку. Віcник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Пcихологія, 53, 128–131.
Кіреєва, З. О. (2022). Предиктори резильєнтності та оптимізму у осіб різного віку під час проживання пандемії Sars-сov-2. Вісник ХДУ. Серія Психологічні науки, 1(1), 5–11.
Кіреєва, З. О., & Либ, І. І. (2016). Актуальні проблеми економіки і менеджменту: теорія, інновації та сучасна практика. (Монографія). Херсон : Грінь Д. С.
Лукова, С. В. (2023). Валідизація української версії методики диспозиційного оптимізму (life orientation test-revised – lot-r). Вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки, 1(1), 47–55. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2023-1-6
Односталко, Е. С., & Киреева, З. А. (2018). Трансформация компонентов состояния резильентности в трудной жизненной ситуации. Вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки, 2(1), 52–57.
Односталко, О. С., Кіреєва, З. О., & Бірон, Б. В. (2020). Психометричний аналіз адаптованої версії Шкали резильєнтності (cd-risc-10). Габітус, 14, 110–117. DOI: https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2020.14.17
Особистісні ресурси людини на різних етапах життя. (2023). (Колективна монографія). З. О. Кіреєва (Ред.). Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова.
Франкл, В. (2016). Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля».
Фромм, Е. (2010). Мати чи бути?. Київ : «Український письменник».