ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
І. В. Данилюк, доктор психологічних наук, професор,
професор, член-кореспондент НАПН України,
декан факультету психології
Кафедра експериментальної та прикладної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-6522-5994 Scopus ID: 57217043144
E-mail: danyliuk6@gmail.com
І. І. Ягіяєв, кандидат психологічних наук,
асистент кафедри експериментальної та прикладної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0003-1432-6821 Scopus ID: 57194193084
E-mail: askamah@gmail.com
А. О. Курапов, кандидат психологічних наук,
асистент кафедри експериментальної та прикладної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-1286-9788 Scopus ID: 57217046852
E-mail: ankurapov@knu.ua
К. О. Малишева, кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри експериментальної та прикладної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0003-3903-5799
E-mail: karinemalysheva@gmail.com
О. А. Льошенко, кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри експериментальної та прикладної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-3303-3162
E-mail: psiholog3003@gmail.com
С. В. Литвин, доктор філософії в галузі психології,
асистент кафедри експериментальної та прикладної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-2859-1530
E-mail: sergiylytvyn@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2023.1(19).2
Інформація про статтю
Номер: 1(19) 2023, сторінки: 24-45
Мова: українська
Отримано: 14.03.2023
Рецензовано: 19.03.2023
Прийнято: 20.03.2023
Анотація
Прихильність до теорій змови серед населення України є суттєвою проблемою, особливо на тлі боротьби з наслідками пандемії COVID-19 та через події, пов'язані з російською воєнною агресією. Складний соціально-політичний ландшафт в Україні, сформований історичним контекстом і нещодавньою геополітичною напруженістю, може потенційно сприяти поширенню таких конспірологічних поглядів. Враховуючи нинішню ситуацію, цей аспект є надзвичайно актуальним.
Цілі: Метою дослідження є оцінка психометричних характеристик опитувальника змовницького умонастрою (CMQ), адаптованого в Україні. Життєво важливо адаптувати міжнародно визнані інструменти до місцевого культурного та мовного контексту, щоб забезпечити точність та релевантність.
Методи: Оцінка характеристик опитувальника проводилася на вибірці із 392 респондентів. Методи аналізу, що використовувались, включали: оцінку внутрішньої узгодженості через альфа-коефіцієнт Кронбаха, факторний аналіз, кореляційний аналіз. Відбір різноманітної групи учасників має вирішальне значення в таких дослідженнях, щоб забезпечити широке представництво населення в цілому.
Результати: Альфа Кронбаха склала 0,87. Це вважається хорошим показником надійності, який вказує на те, що опитувальник послідовно вимірює те, для чого він призначений. Виявлено високу узгодженість усіх пунктів шкали та рівномірність розподілу відповідей. Однофакторна модель опитувальника є менш прийнятною для використання, оскільки її показники не відповідають нормативним значенням. Складність конспірологічних вірувань не може бути адекватно представлена однофакторною моделлю. У двофакторній моделі всі коваріації між пунктами шкали є зрозумілими. У двофакторній моделі індекс TLI = 0,973, CFI = 0,989, індекс RMSEA = 0,083.
Висновки: Українська версія опитувальника CMQ демонструє прийнятні психометричні характеристики. Враховуючи його надійність та культурну адаптацію, дослідники та професіонали можуть використовувати цей інструмент для глибшого розуміння конспірологічного менталітету, що переважає в Україні. Вона може ефективно застосовуватись для визначення рівня конспірологічного умонастрою українців та україномовних респондентів
Ключові слова:опитувальник CMQ, теорії змови, адаптація, узгодженість, валідація.
Список використаних джерел:
Atari, M., Afhami, R., & Swami, V. (2019). Psychometric assessments of Persian translations of three measures of conspiracist beliefs. PLoS One, 14(4), e0215202. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0215202
Bierwiaczonek, K., Gundersen, A. B., & Kunst, J. R. (2022). The role of conspiracy beliefs for COVID-19 health responses: A meta-analysis. Current Opinion in Psychology, 101346. DOI: 10.1016/j.copsyc.2022.101346.
Brotherton, R., & Eser, S. (2015). Bored to fears: Boredom proneness, paranoia, and conspiracy theories. Personality and Individual Differences, 80, 1–5.
Brotherton, R., French, C. C., & Pickering, A. D. (2013). Measuring belief in conspiracy theories: The generic conspiracist beliefs scale. Frontiers in Psychology, 4, 279. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2013.00279
Bruder, M., Haffke, P., Neave, N., Nouripanah, N., & Imhoff, R. (2013). Measuring individual differences in generic beliefs in conspiracy theories across cultures: Conspiracy mentality questionnaire. Frontiers in Psychology, 4, 225. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2013.00225
Douglas, K. M. (2021). Are conspiracy theories harmless? The Spanish journal of psychology, 24, e13. DOI: https://doi.org/10.1017/SJP.2021.10
Douglas, K. M., & Sutton, R. M. (2023). What are conspiracy theories? A definitional approach to their correlates, consequences, and communication. Annual review of psychology, 74, 271–298.
Goldberg, Z. J., & Richey, S. (2020). Anti-vaccination beliefs and unrelated conspiracy theories. World Affairs, 183(2), 105–124.
Jolley, D., Meleady, R., & Douglas, K. M. (2020). Exposure to intergroup conspiracy theories promotes prejudice which spreads across groups. British Journal of Psychology, 111(1), 17–35.
Jones, I., Adams, A., & Mayoh, J. (2023). Motivated ignorance and social identity threat: the case of the Flat Earth. Social Identities, 1–16.
Hornsey, M. J., Harris, E. A., & Fielding, K. S. (2018). Relationships among conspiratorial beliefs, conservatism and climate scepticism across nations. Nature Climate Change, 8(7), 614–620.
Imhoff, R., & Bruder, M. (2014). Speaking (un–) truth to power: Conspiracy mentality as a generalised political attitude. European Journal of Personality, 28(1), 25–43.
Imhoff, R., Zimmer, F., Klein, O., António, J. H., Babinska, M., Bangerter, A., Bilewicz, M., Blanuša, N., Bovan, K., Bužarovska, R., Cichocka, A., Delouvée, S., Douglas, K. M., Dyrendal, A., Etienne, T., Gjoneska, B., Graf, S., Gualda, E., Hirschberger, G., … van Prooijen, J.-W. (2022). Conspiracy mentality and political orientation across 26 countries. Nature Human Behaviour, 6(3), 392–403. DOI: https://doi.org/10.1038/s41562-021-01258-7
Lewandowsky, S., Gignac, G. E., & Oberauer, K. (2013). The role of conspiracist ideation and worldviews in predicting rejection of science. PLOS ONE, 8(10), e75637. DOI: 10.1371/journal.pone.0075637
Oliver, J. E., & Wood, T. J. (2014). Conspiracy theories and the paranoid style (s) of mass opinion. American journal of political science, 58(4), 952–966.
Pertwee, E., Simas, C., & Larson, H. J. (2022). An epidemic of uncertainty: rumors, conspiracy theories and vaccine hesitancy. Nature medicine, 28(3), 456–459.
Shapiro, G. K., Holding, A., Perez, S., Amsel, R., & Rosberger, Z. (2016). Validation of the vaccine conspiracy beliefs scale. Papillomavirus research, 2, 167–172.
Swami, V., Barron, D., Weis, L., Voracek, M., Stieger, S., & Furnham, A. (2017). An examination of the factorial and convergent validity of four measures of conspiracist ideation, with recommendations for researchers. PLoS One, 12(2), e0172617. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0172617
Van der Linden, S. (2015). The conspiracy-effect: Exposure to conspiracy theories (about global warming) decreases pro-social behavior and science acceptance. Personality and Individual Differences, 87, 171–173.
Van Prooijen, J. W., Spadaro, G., & Wang, H. (2022). Suspicion of institutions: How distrust and conspiracy theories deteriorate social relationships. Current opinion in psychology, 43, 65–69.
Vegetti, F., & Littvay, L. (2022). Belief in conspiracy theories and attitudes toward political violence. Italian Political Science Review/Rivista Italiana di Scienza Politica, 52(1), 18–32.
Wood, M. J., Douglas, K. M., & Sutton, R. M. (2012). Dead and alive: Beliefs in contradictory conspiracy theories. Social psychological and personality science, 3(6), 767–773.
Бондарчук, О., & Роєнко, І. (2022). Теоретичний аналіз взаємозв'язку віри в теорію змови та локусу контролю особистості. Наукові Часописи Університету. Серія 12. Психологічні Науки, 18(63), 5–13. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.18(63).01
Данилюк, І., Ягіяєв, І., Курапов, А., Малишева, К., Льошенко, О., & Литвин, С. (2023a). Психометричні властивості шкали переконань про щеплення, опитувальника епістемологічних переконань та шкали цинічної недовіри на українській вибірці. PSYCHOLOGICAL JOURNAL, 9(4), 19–29. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2023.9.4.2
Данилюк, І., Ягіяєв, І., Курапов, А., Малишева, К., Льошенко, О., & Литвин, С. (2023b). Психометричні властивості шкали «Багатовимірна шкала локусу контролю здоров'я»: українська вибірка. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 1(17), 22–29. DOI: https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.1(17).3
Міністерство охорони здоров'я України. 42% українців, які ще не вакцинувались від COVID19, готові це зробити – дослідження ЮНІСЕФ (2021, листопад). Режим доступу: https://moz.gov.ua/article/news/42- ukrainciv-jaki-sche-nevakcinuvalis-vid-covid-19-gotovice-zrobiti---doslidzhennja-junisef
Хомин, С., & Широка, А. (2022). Ірраціональні переконання, віра у теорії змови та страх вакцинації: психологічний портрет осіб, які відмовляються вакцинуватися проти COVID-19. Габітус, 38, 166–173.