ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
В. Л. Паньковець, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-6290-7511, Researcher ID: R-8368-2018, Scopus ID: 57217253068
E-mail: vitaxxa@gmail.com
А. В. Солонський, магістр психології,
Інститут психіатрії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0003-2355-7269
E-mail: haveanicegame@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2021.1(15).8
Інформація про статтю
Номер: 1(15) 2021, сторінки: 148-164
Мова: українська
Отримано: 01.04.2021
Рецензовано: 07.04.2021
Прийнято: 14.04.2021
Анотація
У статті наведені результати емпіричного дослідження психологічних особливостей користувачів фітнес-трекерів серед молоді. З цією метою вибірка з 64 молодих людей була поділена на 2 незалежні групи. Користувачі фітнес-трекерів (30 осіб) та контрольна група (34 особи), – ті хто не користуються таким приладом. Дослідження включало наступні методики: «Новий опитувальник толерантності до невизначеності НТН» В. Корнілової, Опитувальник Міні-Мульт (Mini-Mult)/СМОЛ та спеціально створену авторську анкету.
Було виявлено, що 30% користувачів фітнес-трекерів вмикають усі датчики, що містяться у пристрої, 63% залишають лише частину важливих для себе датчиків, 7% досліджуваних цікавляться лише показниками пульсу під час тренування. Близько половини (53%) користувачів не займаються спортом під час карантину, інша частина (47%) займаються. Серед тих, хто займається, 30% користувачів фітнес-трекерів відстежують отримані дані з таких пристроїв, інші 17% займаючись спортом не моніторять свою спортивну статистику. З’ясовано, що для користувачів фітнес-трекерів характерна більша схильність у порівнянні з тими хто не користується такими пристроями до іпохондрії, депресивності, психостенії, істерії та шизоїдності (за методикою Міні-Мульт (Mini-Mult)/СМОЛ). Користувачі фітнес-трекерів виявилися менш толерантними до невизначеності, а отже, ймовірно, менш терпимо ставляться до незрозумілих та двояких ситуацій. Відповідно, вони дещо менше полюбляють різкі зміни у своєму житті й більше надають перевагу стабільності. Вони рідше використовують інтуїтивний стиль при прийнятті рішень, а спираються на логіку і прагнуть до зрозумілості навколишнього світу, намагаються його впорядкувати та систематизувати.
Ключові слова: фітнес-трекер, сучасні технології, користувачі фітнес-трекерів, спорт, здоров’я, толерантність до невизначеності, іпохондрія.
Список використаних джерел:
Asimakopoulos, S., Asimakopoulos, G., & Spillers, F. (2017). Motivation and user engagement in fitness tracking: Heuristics for mobile healthcare wearables. Informatics, 4(1). DOI: https://doi.org/10.3390/informatics4010005
Budner, S. (1962). Intolerance of ambiguity as a personality variable 1. Journal of personality, 30(1), 29–50. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1962.tb02303.x
Bondarchuk, O., Karamushka, L., Pankovets, V. (2008). What causes professional stress in education managers? Abstracts of XXIX International Congress of Psychology (Berlin, Germany, July 20–25, 2008), 19.
Frenkel-Brunswik, E. (1949), Intolerance of ambiguity as an emotional and perceptual personality variable. Journal of Personality, 18, 108–143. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1949.tb01236.x
Furnham, A., & Ribchester, T. (1995). Tolerance of ambiguity: A review of the concept, its measurement and applications. Current psychology, 14(3), 179–199.
Greco, V., Roger, D. (2001). Coping with uncertainty: the construction and validation of a new measure. Personality and Individual Differences, 31, 519–534. DOI: https://doi.org/10.1016/S0191-8869(00)00156-2
Hermsen, S., Moons, J., Kerkhof, P., Wiekens, C., De Groot, M. (2017). Determinants for Sustained Use of an Activity Tracker: Observational Study. JMIR Mhealth Uhealth, 5, 10. DOI: https://doi.org/10.2196/mhealth.7311
Hilary, M.C. Warwick, Paul, M. Salkovskis (1990). Hypochondriasis. Behaviour Research and Therapy, 28(2), 105–117. DOI: https://doi.org/10.1016/0005-7967(90)90023-C
Jain, K., Sharma, I., & Singh, G. (2018). An empirical study of factors determining wearable fitness tracker continuance among actual users. International Journal of Technology Marketing, 13(1), 83–109. DOI: https://doi.org/10.1504/IJTMKT.2018.099877
Jha, S. and Malviya, V. (2021). Personality as a predictor of usage of wearable fitness trackers. Journal of Management & Public Policy, 12(2), 27–34. DOI: https://doi.org/10.47914/jmpp.2021.v12i2.002
Karapanos, E., Gouveia, R., Hassenzahl, M., & Forlizzi, J. (2016). Wellbeing in the Making: Peoples' Experiences with Wearable Activity Trackers. Psychology of well-being, 6, 4. DOI: https://doi.org/10.1186/s13612-016-0042-6
Kenyon, F. E. (1964). Hypochondriasis: A clinical study. British Journal of Psychiatry. 110, 478–488.
Kenyon, F. E. (1965). Hypochondriasis: A survey of some historical, clinical and social aspects. British Journal of Psychialry, 119, 305–307.
Lee, S. Y., & Lee, K. (2018). Factors that influence an individual's intention to adopt a wearable healthcare device: The case of a wearable fitness tracker. Technological Forecasting and Social Change, 129, 154–163. DOI: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2018.01.002
Loomba, S., Khairnar, A. (2018). Fitness trackers market by device type (fitness bands, smartwatch, and others), display type (monochrome and colored), sales channel (online and offline), and compatibility (iOS, Android, Windows, Tizen, and others). Global Opportunity Analysis and Industry Forecast, 2017–2023. Retrieved from: https://www.alliedmarketresearch.com/fitness-tracker-market
Maher, C., Ryan, J., Ambrosi, C., & Edney, S. (2017). Users’ experiences of wearable activity trackers: a cross-sectional study. BMC public health, 17(1), 1–8. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-017-4888-1
Nissen, B. (2000). Hypochondria: a tentative approach. International journal of psycho-analysis, 81(4), 651–666. DOI: https://doi.org/10.1516/0020757001600084
Ryan, J., Edney, S. & Maher, C. Anxious or empowered? (2019). A cross-sectional study exploring how wearable activity trackers make their owners feel. BMC Psychol, 7, 42. DOI: https://doi.org/10.1186/s40359-019-0315-y
Vailshery, L. S. (2021). Quarterly wearables shipments worldwide 2014–2021, by vendor. Statista. Retriever from: https://www.statista.com/statistics/435933/quarterly-wearables-shipments-worldwide-by-vendor/
Zenasni, F., Besançon, M., et Lubart, T. (2008). Creativity and tolerance of ambiguity of parents and adolescents : An empirical study. Journal of Creative Behavior, 42(1), 61–72. DOI: https://doi.org/10.1002/J.2162-6057.2008.TB01080.x
Батаршев, А. (2004). Диагностика пограничных психических расстройств личности и поведения: Пособие для клинических и практических психологов, преподавателей и студентов вузов. Москва : Изд-во Института психотерапии.
Зайцев, В. П. (2004). Психологический тест СМОЛ. Акт. вопросы восстановительной медицины, 2, 17–19.
Корнилова, Т. В. (2009). Неопределенность, выбор и интеллектуально-личностный потенциал человека (в развитие смысловой теории мышления). Методология и история психологии, 4(4), 47–59.
Корнилова, Т. В. (2014). Толерантность к неопределенности и эмоциональный интеллект при принятии решений в условиях подсказки. Психология. Журнал Высшей школы экономики, 11(4), 19–36.
Корнилова, Т. В., Чумакова, М. А. (2014). Шкалы толерантности и интолерантности к неопределенности в модификации опросника C. Баднера. Экспериментальная психология, 1, 92–110.
Леонов, И. Н. (2014). Толерантность к неопределенности как психологический феномен: история становления конструкта. Вестник Удмуртского университета. Серия «Философия. Психология. Педагогика», 4, 43–52. Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду (2020). Режим доступу: https://icd.who.int/browse10/2019/en#/F45.2
Осин, Е. Н. (2010). Факторная структура русскоязычной версии шкал общей толерантности к неопределенности Д. Маклейна. Психологическая диагностика, 2, 65–86.
Смулевич, А. Б., Волель, Б. А., Романов, Д. В. (2008). Ипохондрия как патология личности (к проблеме постаддиктивной ипохондрии). Журнал неврологии и психиатрии им. C.C. Корсакова, 108(10), 1–13.