ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
А. Б. Коваленко, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0001-6458-5325, Researcher ID: O-7330-2019
E-mail: abk2015@ukr.net
Е. Ю. Грищук, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-4890-0994, Researcher ID: P-7932-2019
E-mail: elisiliko@gmail.com
Iнгріда Баранаускіне, доктор наук, професор,
Шауляйський університет, Литва
ORCID: 0000-0003-2158-4941, Researcher ID: AAC-5661-2019
E-mail: ingrida.baranauskiene@ku.lt
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2021.1(15).6
Інформація про статтю
Номер: 1(15) 2021, сторінки: 107-126
Мова: англійська
Отримано: 07.04.2021
Рецензовано: 12.04.2021
Прийнято: 20.04.2021
Анотація
Стаття присвячена вивченню уявлень про власне майбутнє та майбутнє країни як чинника міграційних намірів української молоді. З кожним роком кількість мігрантів безперервно збільшується, а зважаючи на воєнний конфлікт в Україні, тенденція до зниження показників не передбачається.
Оскільки образ майбутнього тісно пов’язаний з цілепокладанням, очікуваннями, бажаннями, то він позначається на рішеннях, які приймає кожна особа, що у нашому дослідженні пов’язане з формуванням міграційних намірів.
У дослідженні використовувалися такі методи: асоціативний експеримент, біполярний семантичний диференціал та опитування. Вибірка досліджуваних включала три групи: група 1 – мігранти, які проживають за межами України; група 2 – особи, які планують покинути межі України протягом року; група 3 – ті, що планують залишатися в Україні.
Результати показали, що власне майбутнє, з одного боку, сприймається щасливим, сімейним, близьким до природи, пов’язаним з розвитком та відпочинком, забезпеченим, успішним, стабільним, активним, перспективним; з іншого – описується як невідоме, неконтрольоване, тривожне. Майбутнє України, з одного боку, сприймається як безнадійне, сповнене перешкод, випробувань, тривоги, страху, пов’язане з продовженням війни, бідністю та нещастям; з іншого – описується як згуртоване, щасливе, чисте, мирне, об’єднане, сповнене надій на краще, незалежне, процвітаюче та загалом оптимістичне.
Для аналізу результатів, отриманих методом семантичного диференціалу, було використано процедуру факторного аналізу. Як наслідок, до факторної структури образу «Моє майбутнє» увійшли сім факторів: «Оптимізм», «Динаміка», «Достаток», «Соціальні норми», «Стабільність», «Життя в природі», «Передбачуваність». Факторну структуру образу «Майбутнє України» склали чотири фактори: «Успішна країна», «Згуртованість», «Легкість», «Бажані актуальні зміни». Відмінності між групами щодо сприйняття власного майбутнього виявлено за шкалами: «залежний – незалежний», «простий – складний», «традиційний – незвичайний», «впевнений – невизначений», «специфічний – абстрактний», «здоровий – хворобливий»; що стосується сприйняття майбутнього України, то були визначені відмінності за шкалами: «щасливий – нещасний», «повний влади – втомлений», «швидкий – поступовий», «вільний – залежний», «перспективний – безнадійний», «ближній – далекий», «у розвитку – стагнуючий», «інтегрований – відокремлений».
Порівнюючи середні ранги за факторами кожного образу в різних групах, статистично значущих відмінностей не виявлено, але існують відмінності на рівні тенденції за такими факторами, як «Динаміка», «Стабільність», «Життя в природі», «Передбачуваність»; «Успішна країна», «Згуртовані люди». Майбутнє України молодь сприймає, враховуючи кілька аспектів: економічний розвиток, перспективи, багатство, наявність сил; соціальний аспект (включає народ, його згуртованість та здатність діяти разом); емоційний аспект (надання переваги безтурботності та легкості, миру та стабільності, що разом створює почуття захищеності); часовий аспект, спрямований на найближче майбутнє та бажані зміни. Загальна картина теж зображена у позитивних характеристиках.
Сприймання власного майбутнього більш диференційоване, ніж майбутнє України. Деякі характеристики в обох образах мають подібні характеристики: оптимістичне бачення, прагнення до впевненості та стабільності. Однак у сприйманні власного майбутнього, на противагу фактору стабільності, з’являється фактор динаміки, що показує розуміння необхідності розвитку, а також відсутній фактор змін найближчим часом, радше присутні зміни у віддаленому майбутньому, зокрема, створення сім’ї. В майбутньому України поява часового фактора може бути спровокована нинішньою ситуацією воєнного конфлікту.
Ключові слова: образ майбутнього, міграційні наміри, біполярний семантичний диференціал, молодь.
Список використаних джерел:
Aspinwall, L. G. (2005). The psychology of future-oriented thinking: from achievement to proactive coping, adaptation, and aging. Motivation and Emotion, 29(4), 203–235. DOI: https://doi.org/10.1007/s11031-006-9013-1 Branthwaite, A., Toiati, L. (2005). An unusual approach to collage. Exploring projective techniques (Reassessing and developing current practice. Barcelona : WorkShop ESOMAR.
Carling, J., Collins, F. (2018). Aspiration, desire and drivers of migration. Journal of Ethnic and Migration Studies, 44(6). DOI: https://doi.org/10.1080/1369183X.2017.1384134, 05/13/2019
Cummings, C., Pacitto, J., Lauro, D., Foresti, M. (2015). Why people move: understanding the drivers and trends of migration to Europe. London : Overseas Development Institute. Retrieved From : https://www.odi.org/sites/odi.org.uk/files/odi-assets/publications-opinion-files/10157.pdf
Koikkalainen, S. (2016). Imagining mobility: the prospective cognition question in migration research. Journal of Ethnic and Migration Studies, 42(5), 759–776. DOI: https://doi.org/10.1080/1369183X.2015.1111133
Kovalenko, A. B., Roketa, O-L. (2016). Youth`s imagery features of their own future and future of Ukraine. Український психологічний журнал, 1, 50–62.
Абульханова-Славская, К. А., Березина, Т. Н. (2001). Время личности – время жизни. Санкт-Петербург : Алетея.
Арестова, О. Н. (2000). Операциональные аспекты временной перспективы личности. Вопросы психологии, 4, 61–73. Иванченко, Г. В. (2008). Представления студентов выпускных курсов о возможном: региональные и гендерные различия. Психология. Журнал высшей школы экономики, 5(1), 32–63.
Коваленко, А. Б., Безверха, К. С. (2017). Соціальна ідентичність як механізм адаптації особистості під час суспільної кризи. Український психологічний журнал, 1(3), 48–62. DOI: http://doi.org/10.17721/upj.2017.1(3).5, 05/12/2019.
Левин, К. (2001). Динамическая психология: избр. труды. Москва : Смысл.
Попова, Т. В. (2011). Ассоциативный эксперимент в психологии. Москва : Флинта.
Разгоняева, Е. В. (2013). Личностная обусловленность процесса построения образа будущего. (Дис. канд. псих. наук). Барнаул.
Соснюк, О. П. (2012). Психосемантична інтерпретація візуальних образів у прикладних дослідженнях. Наука і освіта, 9, 201–205. Режим доступу: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=ru&user=Bzd-nSMAAAAJ
Сырцова, А., Митина, О. В. (2008). Возрастная динамика временных ориентаций личности. Вопросы психологии, 2, 41–54.